Яна Скоробагатько, психологиня кімнати психологічної підтримки при КНП «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради»
Від погодних умов часто залежить настрій, емоційний стан і навіть продуктивність людини протягом дня. Нерідко кожен із нас помічає за собою, як не хочеться працювати, а, навпаки, є бажання сидіти й засмучено дивитися у вікно.
Лікарі такі ж люди, часто вразливі до змін у зовнішньому світі. На настрій лікарів може впливати погода, але це залежить від індивідуальних особливостей кожного: одні лікарі більш чутливі до цього, інші менш вразливі.
Ми живемо у дуже сонячному теплому місті центру України, для нашого міста похмура або дощова погода радше виняток з правил. І це дуже тригерить моїх клієнтів — лікарів та медсестер. У них може не тільки погіршуватися настрій, а ще і загострюватися проблеми психічного здоров’я.
Так, погода може створювати сезонні депресії. Наприклад, зимова депресія може виникати внаслідок недостатньо проведеного часу на свіжому повітрі та нестачі сонячного світла.
Погана погода впливає на зниження активностей, які підсилюють енергію та покращують настрій. Дощ або сніг можуть призвести до відмови від прогулянок або інших занять на свіжому повітрі. Лікар через усе це буде непродуктивним і засмученим на роботі.
Але все ж таки частіше погода впливає на настрій, який заважає роботі й атмосфері спілкування.
Як це відбувається у лікарів? Так само, як у вас. Погода впливає на фізичне самопочуття, що й погіршує настрій. Так, зміни в атмосферному тиску спричиняють головний біль, що знижує загальний настрій.
Погана погода може впливати на робоче середовище лікарів – коли ускладнюються погодні умови за вікном, то до медичного закладу надходить більше пацієнтів, яким потрібна термінова допомога. Це збільшує обсяги роботи, а отже, це точно впливатиме на настрій та завантаженість лікарів.
Вже два дні йде дощ, і до мене в кабінет приходять лікарі і медсестри одна за одною. Майже всі кажуть, що або не мають сил спілкуватися з пацієнтами, або що вони надто дратівливі від звичайних запитань.
Сьогодні одна медсестра сказала, що вона накричала на свого пацієнта тільки за те, що він ліг на канапу в коридорі, де зазвичай сидять перед кабінетом лікаря і поруч з ним вимушені були стояти інші, бо не було місця, щоб сісти. Формально вона права, але її тон був неприпустимим, і вона почувалася ніяково після конфлікту. А її роздратування було пов’язано з тим, що у неї два дні поганий настрій і низький тиск, що вона не має енергії усміхнутися і ефективно спілкуватися у конфліктних ситуаціях.
Ми з нею потренували дихання, тихий грудний голос (їй дуже сподобалось, вона не уявляла, що так приємно зможе говорити), зробили аудіозаписи її заспокійливого голосу, пропрацювали практики опанування себе у роздратуванні, терапію уявою яскравих кольорів навкруги обличчя пацієнтів і вона пішла зовсім спокійна та задоволена.
Через годину ця медична сестра мені написала, що в неї пройшла голова, що вона добре спілкується з іншими пацієнтами, а тому, кому вона кричала образливі слова, вона написала смс-вибачення.
От так психолог може допомогти лікарям подолати зміни настрою через погоду. І це не єдиний випадок, і не єдиний метод роботи психолога з персоналом. На мою думку, таку роботу можна зробити кількома шляхами: управлінням емоціями і роботою з уявою.
Психолог допомагає створити безпечне й приємне середовище на своїй консультації, де спеціаліст відчуватиме, що його почують та зрозуміють, що зміни настрою через погоду — це нормально.
Психолог може допомогти працівнику розібратися, як саме погода впливає на його настрій та самопочуття. Розуміння цих чинників допоможе знайти способи керування стресом та покращення емоційного стану.
А ще людина разом із психологом може знайти особливі і притаманні конкретній особі методи саморегуляції (техніки дихання, медитації, йога тощо). Усе це знімає напругу та зберігає емоційний баланс, попри погодні умови. Психолог може навчити віднаходити позитивне навіть у негативних ситуаціях.
Психолог, який працює з персоналом, може сприяти створенню індивідуального плану дій для працівника, який включатиме конкретні кроки для постійного покращення настрою та збереження емоційного здоров’я навіть за поганих погодних умов.
А хто виграє від цього? На прикладі нашого закладу бачу, що це медичний персонал і пацієнти, але і сам лікар чи медсестра, які побачили погіршення свого стану і звернулись по допомогу. Адже ані стреси війни, ані погода не мають погіршувати якість медичного обслуговування в країні.
Кімната психологічної підтримки відкрита «Коаліцією ВІЛ-сервісних організацій» у межах Проєкту USAID «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні» міжнародної організації PATH за фінансування USAID — US Agency for International Development.
