Дмитро Козацький з позивним «Орест» — автор кадрів поранених українських воїнів у польовому шпиталі на заводі «Азовсталь», які облетіли весь світ. Він понад 80 днів тримав оборону разом з іншими побратимами на «Азовсталі» в Маріуполі. Напередодні евакуації із заводу, «Орест» шокував світ роликом, який назвав «Останній день на Азовсталі».
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.uaПід час перебування «Ореста» на «Азовсталі», родина майже не спілкувалась з Дмитром. Дивом побачитись по відеозв’язку їм вдалось в останні дні на заводі.
Про розмову із братом сестра Дар’я Юрченко та мама Ірина розповіли в ефірі «Сніданку з 1+1», пише УНІАН.
«Я розповіла про те, що хочу створити футболки з його фотографіями, щоб їх бачили і коли він вийшов – його зустрічали тисячі людей у них…Мій брат зумів знайти цей промінь сонця у пеклі. Тому я хочу це добро транслювати у світ… Проте, за його словами та голосом було чути, що вони вже виснажені…ми не знали, який краще буде вихід. Або, говорімо чесно, їх приб’є, або вмерти від голоду у 21 столітті, або піти на ризик», — зі сльозами на очах розповіла сестра воїна.
Родина зізнається, що моментами перебувала у стані зневіри, але щодня вони просинались зранку зі словами на вустах, що скоро побачать Діму. Дар’я згадує: брат пішов до полку «Азов» свідомо, читав багато інформації, аби прийняти правильне для себе рішення. За її словами, цей полк – дійсно сім’я, де кожний воїн стоїть один за одного.
Останні новини
«Це не братство, а справжня сім’я… Там головна мета – не вбити, не воювати, а віддати своє життя Україні», — наголосила вона.
За словами сестри, Дмитро – дуже романтична особа, який щоразу робить їй та мамі подарунки та різні приємності на свята. Не дивлячись на те, що хлопець перебував на «Азовсталі» в оточенні, він зв’язався із сестрою та запропонував зробити спільний подарунок до Дня матері.
Окрім того, Дмитро написав мамі листа, який сфотографував та надіслав сестрі. Дар’я його роздрукувала та віддала мамі разом з подарунком. У листі Дмитро подякував мамі за все, що вона для нього зробила і наполіг на тому, щоб сестра купила улюблену піцу матері, проте остання відмовилась її їсти. Каже, що не може насолодитись нею, коли її дитина голодує.
Ірина зізналась, що вірить тільки у перемогу України та сподівається на швидке повернення сина додому.
«Я хочу сказати усім мамам, дружинам, сестрам, усім, хто чекає зараз на наших хлопців: нам потрібно чекати, вірити, сподіватись та молитися. Ми просимо увесь світ не забувати про наших хлопців. Дмитро – простий хлопець, потрапив на «Азовсталь» у такі тяжкі обставини. Наші воїни показали, які вони мужні та героїчні. Це люди, які дуже люблять свою родину та країну. І за всіх полонених треба боротися до останнього, адже це наші діти та наше майбутнє», — прокоментувала Ірина.
