«Я завжди хвилювалася за дітей»: Ганна Хоменко про роботу фонду «Діти Героїв»

08.07.2022

Ганна Хоменко очолює напрям допомоги родинам та курує роботу великої команди спеціалістів з підопічними сім’ями у благодійному фонді «Діти Героїв». У неї понад шість років досвіду у сфері HR, а також досвід роботи дитячим психологом. 

У мирний час допомагала тваринам та мала бізнес із пошиття постільної білизни. 

У спецпроєкті «Незламні» Ганна розповідає про те, що вона робить для постраждалих родин під час війни та як тримати себе в емоційних межах.

Евакуація на Рівненщину та повернення у Київську область

24 лютого я прокинулася о 5:30 від того, як щось гупнуло за вікном. Визирнула у вікно і побачила, що багато машин виїжджає. Не можу зрозуміти, що відбувається, бо я не вірила, що може початися повномасштабна війна. Зателефонував друг, який служить, і сказав, що почалася війна. Я розгубилася, почала у паніці заклеювати вікна, а чоловік став шукати варіанти, як виїхати. 

Поїхали з Київщини до Рівненської області, перебували там 2 місяці і повернулися додому. 

Я завжди найбільше переживала та співчувала дітям та тваринам вони не можуть себе захистити. До війни я допомагала тваринам. Їздила щотижня у притулок «Сіріус», де ми з командою волонтерів запустили програму соціалізації тварин.

За кілька тижнів до початку війни я працювала менеджером з персоналу, але звільнилася і відкрила власну крамницю з пошиття постільної білизни. У мене були плани щодо його розвитку, але все обірвалося в один день. Поки що навіть не знаю, чи буду до цього повертатися, але дуже тішуся, що у мене збереглися комплекти дитячої постільної білизни, які я відшила. Тепер я їх надсилаю постраждалим від війни сім’ям із немовлятами.

Створення фонду «Діти Героїв» та напрями роботи

У перші тижні війни я не знала, куди себе подіти, бо ми жили в селі у батьків нашого друга.Там окрім одного кіоска нічого не було. Я шукала, чим зайнятися, бо морально дуже складно сидіти 24/7 у новинах. Ти то плачеш, то кричиш, то зриваєшся на комусь через постійне емоційне напруження. 

Згодом долучилася до роботи у фонді «Діти Героїв» — зареєстрували організацію у березні 2022-го. Фонд допомагає дітям, які втратили одного чи двох батьків під час війни. 

Спочатку я працювала у фонді на волонтерських засадах. Налагоджувала співпрацю із ЗМІ, громадськими організаціями та державними установами. 

Тепер очолюю напрям координації помічників — тих, хто безпосередньо працює з підопічними сім’ями. У нас понад 20 таких помічників. Якщо немає програми, яка б забезпечила потреби конкретної сім’ї, помічники шукають інші варіанти вирішення питання, впроваджуючи новий напрям роботи. 

Щоб стати учасником програми фонду, потрібно заповнити заявку на сайті або звернутися до колл-центру за номером +38044 247 57 88 чи на пошту [email protected].

Сьогодні активно працює сарафанне радіо: сім’ї, якими опікується фонд, радять нас іншим родинам. Також у пошуку постраждалих допомагають волонтери. 

 

Заявку від родини обробляємо за добу, потім надаємо контакти родини помічникам і вони комунікують з опікунами чи родичами дитини. Здебільшого це комунікація у телефонному режимі чи по відеозв’язку, але помічники дуже тішаться, якщо їм вдається поспілкуватися із сім’єю у реальному житті, бо і діти по-іншому це сприймають, і спілкування на іншому рівні.

Наш фонд надає всебічну допомогу дітям. Невідкладна допомога включає в себе надання негайної фінансової допомоги, гуманітарну підтримку, термінову психологічну реабілітацію та надання тимчасового прихистку.

Довгострокова підтримка: юридичні консультації, допомога з організацією навчання (дитячий садок, школа, мовні курси), а також хобі, відпочинку та подорожей. Крім цього фонд компенсує медичні витрати дітей до їх повноліття і допомагає при вступі до коледжів і ВНЗ, з роботою та стажуванням.

Родини, якими опікується фонд, знаходяться як в Україні, так і закордоном, деякі з них перебувають на тимчасово окупованих територіях. Ми допомагаємо незалежно від місця розташування сімей. В разі необхідності – допомагаємо з евакуацією та релокацією закордон. Працюємо як з родинами цивільних, так і військовослужбовців, які втратили мати або батька внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну.

З тими, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях, зв’язатися звісно складніше, але ми завжди знаходимо вихід. Наприклад, передаємо інформацію через записки і знайомих родини, або ж люди знаходять місце, де ловить український зв’язок, і телефонують у погоджений час.

Навчання та профорієнтація дітей — напрям, у який ми вкладаємо багато зусиль, адже  розуміємо, що сьогоднішні діти — це майбутнє нашого суспільства.  Ми віримо у важливість якісної освіти і готові супроводжувати дитину в навчанні, пошуку роботи або стажування, навіть, якщо їй вже виповнилось 18.   В нас є історія, коли один з наших підопічних -15-річний хлопець, який втратив батька, завдяки зусиллям помічника своєї родини, вже у серпні разом з мамою поїде на навчання до військової академії у США.

Ми також багато займаємось організацією відпочинку дітей, наприклад, цього літа підопічні діти фонду поїдуть до спортивного футбольного табору у Львові, табору в Іспанії, а також плануємо поїздку до табору в Канаді.

Історії родин та психологічна допомога

На сьогоднішній день під опікою фонду знаходиться 417 дітей і ця цифра збільшується щодня. 

Я намагаюся дистанціюватися від хвилювань, коли чую історії родин. Треба тримати себе в руках. Проте одна історія мене дуже вразила. Подружжя з дитиною евакуювалися  Житомирською трасою, і їхню машину розстріляли російські військові.Дитина втратила обох батьків. Убитий чоловік старший за мене на кілька років, учився у моїй школі.  Ми з ним щодня бачилися у коридорі школи… Ця історія вибила мене з рівноваги і показала, що горе поруч із нами. 

Діти реагують по-різному: хтось стає плаксивим чи агресивним, хтось  замикається у собі. Фонд допомагає дітям впоратися з такими травмами, аби наслідки від них були мінімальними, адже процес проживання горя може тривати роками. У команді працюють п’ятеро психологів. Вони мають підтвердити свою освіту та сертифікацію на роботу з травмою, бо це окремий вид діяльності психологічних служб і не кожен психолог вміє працювати в цьому напрямку. Потім співбесіда зі мною, аналіз попереднього досвіду та роботи, і тільки після цього ми допускаємо психолога до роботи з родинами.

Не всі родини готові відразу працювати із психологами: хтось ставиться до них скептично, хтось не може розповісти сторонній людині свої переживання, хтось вважає, що впорається сам.

Наша мета — допомогти дитині, тому ми намагаємося знайти підхід, бо допомога, яка йде через насилля, не буде результативною.

Поради, як тримати у себе у ресурсі

Тут є два моменти: по-перше, допомагає моя психологічна освіта, бо у мене є навички цієї саморегуляції, а по-друге, мене дуже рятує шиття. Коли я розумію, що емоційно виснажуюся, то дістаю швейну машинку, йду гуляти із собакою чи просто п’ю каву у тиші.

Робота у фонді надихає.  Ти бачиш результат своїх зусиль, коли родини тобі дякують за поміч. Це надає сил та спонукає запускати ще крутіші програми допомоги. 

Співпраця фонду з партнерами та фінансування

На старті фонд фінансувався коштом співзасновників, згодом на допомогу прийшли партнери та донори, серед яких  «Інтертоп», банк «Південний», «Бомонд» група «Єдність», Preply, Capital Times  та інші. Також маємо донати від звичайних людей. 

Ми також співпрацюємо з  «1К Project» — міжнародним благодійним фондом, який допомагає сім’ям. Вони працюють за принципом донатів: на сайті розміщують історії родин і люди, які проживають у США можуть робити донат у розмірі тисячі доларів.

Плани фонду

У нас дуже амбітні цілі щодо фандрейзингу та розширення його географії. Уже найближчим часом ми перезапустимо сайт, на якому будемо  звертатися по донати  у США та країнах Європи. Сайт  допоможе нам залучати великих міжнародних донорів.

Зараз наших ресурсів вистачає, але звернень більшає. Дітей, які постраждали від війни, багато. До того ж наша відмінність від інших фондів у тому, що ми супроводжуємо дитину до повноліття, а не займаємося лише одноразовою, екстреною допомогою. Співробітники нашої команди мають серйозний досвід в інвестиціях та бізнесі, що дає нам змогу вибудувати ефективну стратегію роботи фонду та надавати довгострокову допомогу.

Війна дуже впливає на наше майбутнє через дітей — наш найцінніший ресурс для розвитку та відбудови країни. Ми хочемо допомогти цим дітям реалізуватися та стати повноцінними членами не тільки українського, а й міжнародного суспільства, щоб вони мали усі можливості, які у них хоче відібрати росія.

Публікацію підготувала команда WoMo.ua за підтримки представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні. У публікації подано  погляди авторів, які можуть не збігатися з  позицією Фонду.

Незламні

«А Сашка з 38 квартири разом з Богданом прибила ракета. Їм відірвало голови»: волонтерка Ольга Зайцева про життя українців у сірій зоні

Незламні

Після полону ви маєте розказати, як вас катували, бо інакше країна-агресор отримає менше покарання, ніж має: правозахисниця Юлія Полєхіна про те, як відновити права українців після неволі

Незламні

Моя мета на найближчі роки у професійній площині — притягнути рф до відповідальності не на папері, а на ділі. Я прагну і вимагаю справедливості для своєї країни і своїх людей: Ірина Мудра про створення міжнародної організації зі стягнення активів росіян та роботу у Мін’юсті

Незламні

Здавалося, що у 2017 році ставлення до жінок у ЗСУ почало покращуватись, але зараз воно погіршилося в рази: Ірина «Незламна» Терехович-Сопко про доленосні зустрічі під час війни

Незламні

Я ніколи не думала, що під час війни потрапити на війну так важко — Анастасія Блищик

Незламні

Я мріяла, щоб наша лікарня працювала з Гарвардом, Єлем, Стенфордом та Шаріте, і сьогодні це вже реальність: Мар’яна Свірчук про Національний реабілітаційний центр «Незламні», де вміють повертати людей до повноцінного життя