Леся СайкоЕнергетика в Україні — це не лише про світло та тепло в оселях, а й про стратегічний розвиток, стабільність та інновації, особливо у контексті переходу до зелених технологій. Сьогодні ми маємо унікальну нагоду поговорити про те, як жінки змінюють цю традиційно “чоловічу” галузь, ламаючи стереотипи та відкриваючи нові горизонти.
Наша гостя — Юліана Оніщук, засновниця та директорка благодійного фонду Energy Act for Ukraine Foundation. З 2022 року її фонд реалізує життєво важливі проєкти: встановлює гібридні сонячні електростанції, що забезпечують безперебійну роботу шкіл, лікарень та водоканалів. Юліана — не лише експертка у сфері енергетики, а й активна учасниця впровадження енергетичних реформ, яка прагне зробити зелену енергетику зрозумілою та доступною для кожного. Вона має значний професійний досвід роботи в Енергетичному співтоваристві та енергетичній компанії ДТЕК.
У цьому інтерв’ю Юліана розповість про свій шлях у “чоловічій” галузі, з якими труднощами вона стикалася та як вдається їх долати. Ми поговоримо про її досвід, перспективи для жінок в енергетиці, а також про те, як фонд Energy Act for Ukraine Foundation створює нові можливості для жінок у сфері зеленої енергетики.
Як це бути жінкою у “чоловічій” галузі? З якими труднощами стикаєтеся? Розкажіть про власний досвід
Найперше варто визначити, чому деякі галузі вважаються чоловічими, а деякі жіночими. В якійсь мірі, через кількість людей певної статі, які залучені до роботи у тій чи іншій галузі. Але ж саме в наших силах змінювати це відсоткове співвідношення, а разом і стереотипи.
Я майже все життя працюю в галузі енергетики. І це саме та галузь, де чоловіків – більшість. За світовою статистикою, у галузі енергетики працює близько 22% жінок, а у відновлюваній енергетиці – 32%. Щодо України, то цей відсоток відповідно 22% і 31%.
Тому в основному упродовж карʼєри я спілкувалась і мала справу із чоловіками віком 40–65 років, які часто є енергетиками, інженерами, бізнесменами в цій галузі. Люди цього віку навчалися за часів Радянського Союзу, де теми “гендерної рівності” як такої не було. І це накладає відбиток у спілкуванні із таким чоловіками, особливо в сфері енергетики, адже я відчувала, що при спілкуванні зі мною, чоловіки проявляли деякий сексизм, не сприймали мене серйозно, або було відчуття, що потрібно ще довести свою компетентність, хоча я була в позиції замовника.
Наприклад, у віці 25 років, коли я була відповідальна за будівництво промислової сонячної станції, мені потрібно було мати справу із будівельниками, із державними установами в енергетичному секторі та обленерго, підрядниками тощо. На станції працювало 30 осіб – всі вони чоловіки, які безпосередньо будували та прокладали кабелі для під’єднання до трансформаторної підстанції. Мені важлива була якість робіт, швидкість їх виконання, і чесний фідбек від підрядників щодо ситуації і ризиків, які могли з’явитить при прокладанні кабельних трас. Для цього потрібен контакт із людьми, повага та довіра.
Тому часто я приїжджала на станцію із черевиками і лізла в траси разом із ними, уважно слухаючи, що мені хочуть сказати. Сам факт того, що я не боялась і була з ними в “їхній роботі” дозволяв мені дізнатись про нюанси роботи, які мені б не було озвучено, якщо б вони не сприймали мене як “свою”, а значить потрібно було бути сміливою, десь жорсткою, такою, щоб тебе поважали.
Але я маю зазначити, що я ніколи себе так не відчувала коли працювала із європейськими колегами.
На жаль, в нас досі існує стереотип, що енергетика – це складна, технічна сфера, де жінки не можуть ухвалювати стратегічні рішення чи працювати безпосередньо з проєктами. Я ж бачу, що це зовсім не так.
Сучасна зелена енергетика – це про інновації, управління проєктами, аналітику, інженерію, і тут немає «чоловічих» чи «жіночих» професій – є просто професіоналізм. І є неймовірні приклади, коли жінка управляє енергетичними компаніями, створює бізнес, організації. І це мій приклад в тому числі.
Який відсоток жінок працює на «чоловічих» та керівних посадах та що це за професії ?
За даними дослідження IRENA, у сфері відновлюваної енергетики жінки становлять близько 32% робочої сили, що більше, ніж у традиційній енергетиці (22%). Але на керівних посадах жінок значно менше – у середньому лише 14%. Найбільше жінок працює у сферах комунікацій, HR та адміністративного управління. А ось в інженерії, проєктному чи технічному менеджменті їхня частка значно менша.
В Україні ситуація дуже схожа: жінок у керівництві енергетичних компаній меншість, хоча є позитивні зміни – з’являється більше жінок у стартапах, R&D та технологічних напрямах.
На які спеціальності є попит серед жінок?
В останні декілька років в Україні жінки значно активніше здобувають нові професії, отримують нові для себе навички та йдуть у нові галузі. Попит на спеціалістів зростає, більшість працедавців (близько 70%) відчувають брак кадрів. Українські чоловіки стають на захист України, долучаються до війська, і через це на ринку праці зростає потреба у фахівцях, зокрема й серед жінок. Вони все частіше обирають технічні та управлінські професії, беруть на себе відповідальність за різного роду проєкти та активно розвиваються в галузях, які раніше вважалися традиційно “чоловічими”.
Ця тенденція не лише допомагає підтримувати економіку країни, а й сприяє більшій гендерній рівності в різних секторах, зокрема у відновлюваній енергетиці. Зараз жінки переважно зайняті у таких секторах економіки як-от освіта, охорона здоров’я та соціальна допомога: 26,7% жінок і лише 6,1% чоловіків
Попит на жінок у відновлюваній енергетиці теж значно зростає і особливо це помітно у сфері проєктного менеджменту. Саме жінки часто беруть на себе роль координаторів, які поєднують технічні команди, фінансування, логістику та комунікацію з партнерами.
Якщо говорити загалом, то жінки приходять у сферу зеленої енергетики з різним бекграундом і попереднім досвідом: хтось має технічну освіту та займається розробкою й впровадженням нових енергетичних рішень, а хтось сильний у дослідженнях, аналізі ринку або екологічних аспектах. Але саме керування проєктами – це той напрям, де жінки впевнено займають свої позиції і легко інтегруються в професію, не зважаючи на те, яким був їхній попередній досвід. Вони відповідають за те, щоб будівництво сонячної станції відбувалося за графіком, у межах бюджету та з урахуванням усіх екологічних і соціальних факторів.
Чи жінки проходять спеціальне навчання, аби здобути новий фах?
Здобути новий фах у відновлюваній енергетиці сьогодні цілком реально. Все залежить від професії яку ви обираєте. Якщо ви хочете бути електро-монтажником, то вам потрібна буде пройти спеціальну професійну підготовку та здобути технічну освіту. В Україні є курси для цього та спеціальні заклади. Жінки також проходять ці програми, отримують сертифікації, змінюють професію. Але коли ми почали спілкуватися з тими, хто хотів би перейти у енергетику, то стало очевидно: недостатньо знань про саму енергетичну сферу, про її розвиток, потенціал в Україні. Також не вистачає комунікації серед населення щодо необхідності і наявності можливостей для професійного росту загалом в цій галузі.
Найбільший виклик серед жінок для переходу у енергетику – не просто навчитися, а відчути впевненість, що ти зможеш застосувати ці знання на практиці, відчути, що ти не один і маєш підтримку (IRENA, 2022 “Renewable Energy: A Gender Perspective”). І ось тут жінкам критично не вистачає ком’юніті, менторства, підтримки тих, хто вже пройшов цей шлях. Це те, що допомагає зробити перший крок у новій сфері, знайти правильне оточення, отримати поради та просто знати, що ти не одна.
Саме тому в Energy Act for Ukraine Foundation ми зараз працюємо над розробкою навчального курсу для жінок у сонячній енергетиці. І вже зовсім скоро анонсуємо набір на курс, вся інформація першою зʼявиться на сайті та соціальних мережах фонду Energy Act for Ukraine Foundation. Це не просто навчання, а створення середовища, де жінки можуть зростати, розвиватися і ставати частиною змін у галузі, і поповнити кадровий потенціал ринку ВДЕ.
З якими складнощами стикаються жінки на нових посадах?
Коли людина переходить в нову сферу, це завжди виклик. І жінки, які приходять у відновлювану енергетику, не є винятком. Усі ці перші кроки, коли потрібно навчатися, розвиватися, отримувати нові знання, інколи здаються важкими. Тому менторство та підтримка — це дуже важливо, аби не опустити руки та не здатися на шляху. Відсутність підтримки на старті часто ускладнює процес адаптації, особливо коли у тебе є ще й додаткові обов’язки поза роботою.
Ще один великий виклик, з яким стикаються жінки на нових посадах — це баланс між роботою та особистим життям. Для багатьох це дійсно важке завдання. І зараз, в умовах війни та загальних соціальних потрясінь, цей баланс став ще важчим.
Жіноче підприємництво зростає: 56% новостворених бізнесів у 2023 році засновані жінками. Чоловіки все ще домінують у великому бізнесі: 72% власників великих компаній – чоловіки, і вони отримують 70% інвестиційного капіталу (ЄБРР, 2023).
Фінансові бар’єри для жінок залишаються: лише 30% жінок-підприємниць успішно отримують кредити, у порівнянні з 45% чоловіків.
І, звісно, не можна не згадати про фінансові аспекти. У новій сфері, на нових посадах, заробітки можуть бути не такими високими, як на попередніх місцях роботи. І хоча це може стати певним викликом, важливо розуміти, що з часом зростання можливостей і досягнень може компенсувати цей стартовий етап.
Які перспективи для жінок в енергетиці? Також розкажіть про стереотипи пов’язані з кар’єрними можливостями жінок у цій галузі.
Серед загальної кількості зареєстрованих безробітних у 2023 році жінки становили 74,9 %. На мою думку, саме зараз ми як суспільство, маємо широке “вікно можливостей” на залучення жінок до сфери енергетики, а саме до відновлюваної енергетики.
По-перше, енергетика – одна із основних економічних галузей країни. Ще до війни і особливо останні роки, необхідність швидкого переходу від традиційних джерел енергії до відновлюваних джерел сильно зросла. Відновлювана енергетика стала фокусом енергетичної стратегії України та її відбудови, саме тому що відновлювана енергетика забезпечує безпеку постачання електроенергії населенню. Давайте пригадаємо, який був попит на закупівлю акумуляторів та сонячних панелей влітку 2024 року для домашніх домогосподарств.
По-друге, перехід до “чистої енергії” диктується і Європейським Союзом через “Четвертий енергетичний пакет” який Україна зобов’язалась імплементувати. Важливість зеленого переходу визначається і в програмі підтримки економіки України – Ukraine Facility Plan, який передбачає фінансові інструменти для такого переходу 2024–2027 роки в Україні. Тобто ми розуміємо, що вже створюються умови на макроекономічному рівні для росту зеленої енергетики, а значить буде великий попит на кадри.
По-третє, внаслідок демографічних змін та мобілізації, як я зазначила вище, існує кадровий голод по всім напрямкам економіки. Це створює умови та можливості для прискореного “входу” в різні процеси у зеленій енергетиці, адже роботодавці дуже зацікавлені у кадрах.
Але, звісно, не обійшлося без стереотипів. Багато хто досі вважає, що енергетика – це “чоловіча” сфера, де жінкам складно конкурувати. Додайте до цього нерівність в оплаті праці – жінки в енергетиці, за статистикою, заробляють у середньому на 18% менше, ніж чоловіки. А ще є проблема «скляної стелі» – кар’єрний ріст часто обмежений, і пробитися на керівні посади буває важко. Проте ситуація змінюється, і що більше жінок входять у галузь, то швидше ці стереотипи відходять у минуле.
Підсумовуючи, на мою думку, відновлювана енергетика в Україні – це перспективний сектор для професійного зростання, і у нас є можливість зараз відкрити її більше для жінок через освіту та супровід. Такі можливості можуть створювати громадські організації зараз, адже саме вони реагують на соціальні потреби найбільше та отримують фінансування від партнерів України, щоб допомогти вам, наприклад, із запитом, “як я можу змінити свою професію і почати працювати у сонячній енергетиці?”.
Яка різниця в оплаті праці чоловіків і жінок?
Щодо України, за останні шість років розрив в оплаті праці жінок та чоловіків в Україні скоротився на 7,4 відсоткових пункти і на сьогодні складає 18,6%. На жаль, у сфері енергетики, як і в багатьох інших галузях, існує гендерний розрив в оплаті праці. У світовій енергетиці ситуація схожа. Представленість жінок падає до 25% на посадах C-level. Жінки залишаються недостатньо представленими і в STEM галузях (29, 2%).
Причини цієї нерівності включають меншу кількість жінок на керівних посадах, нерівний доступ до кар’єрного зростання та стереотипи щодо «чоловічої» природи цієї галузі. Але поступово ситуація змінюється, зокрема завдяки ініціативам, які сприяють залученню жінок у сектор ВДЕ. Ми віримо і маємо власний приклад того, як в Україні можуть бути забезпечені рівні права та можливості для жінок. Саме тому ми ініціюємо нову програму для жінок в сонячній енергетиці.
Чи можете розповісти детальніше про проєкт для жінок в галузі зеленої енергетики?
Один із важливих напрямків, над яким ми працюємо, – це освітні проєкти та просвітництво в сфері енергоспоживання та відновлюваних джерел енергії. Energy Act for Ukraine Foundation не просто ставить собі мету встановлювати сонячні станції на соціальну та критичну інфраструктуру, а прагнемо створити в українському суспільстві культуру сталого розвитку. Тому одним із наших флагманських проєктів є курс для дітей, присвячений зеленій енергетиці та сталому розвитку. Наразі 1754 дітей з 21 школи України вже пройшли наш факультативний курс, і ми плануємо лише масштабувати та розвивати цей проєкт.
Водночас, фонд існує вже 3 роки, і окрім навчання дітей ми звернули увагу на існуючу кадрову проблематику на ринку. Через кризу людського капіталу, спричинену повномасштабною війною в Україні та міграцією, близько 75% працедавців відчувають дефіцит кадрів. Водночас українці переважно адаптувалися до життя у стані війни, декларують відкритість до навчання, перекваліфікації та реалізації власного потенціалу в нових сферах. Понад 90% роботодавців в сфері енергетики відчувають брак кадрів, особливо професійних.
Ми самі стикнулись з цією проблемою, як і наші партнери та підрядники. І ми вже понад рік докладаємо зусилля для того, щоб запустити новий напрямок діяльності. Оскільки ми благодійний фонд — наша діяльність вирішує соціальні виклики в суспільстві, тому ми обрали новий додатковий напрям діяльності фонду, який відображає наші цінності, як один зі стратегічних напрямків розвитку фонду — це розвиток освітнього напрямку для жінок в сонячній енергетиці.
У 2025 році ми продовжимо навчання не лише дітей, як майбутнього покоління зі свідомим підходом до споживання енергоресурсів, але і жінок.
Наслідки та виклики війни лягають на плечі жінок. Це виклик, але і можливість одночасно. Тому ми маємо на меті надати можливість жінкам безкоштовно пройти навчальний курс в сонячній енергетиці, сприяти їх працевлаштуванню.
Згідно з нашим дослідженням, яке ми проводили з листопада 2024-го по січень 2025-го, жінки готові освоїти нові професії в галузі сонячної енергетики (50% жінок, вибірка 476). Для них є важливими доступність цього навчання, менторська підтримка та обмін досвідом. Водночас дослідження демонструє низький рівень знань про галузь та недостатній рівень наявної публічної інформації про галузь (це зазначають 35% ), це також підсвічує нам, що треба більше комунікувати про перпективи в цій галузі, розвіювати стереотипи про “чоловічі професії”. Це складна, системна гра в довгу, але ми готові зробити свій внесок.
Розкажіть, будь ласка, детальніше про будівництво промислової сонячної станції та сонячних станцій для об’єктів соціально-критичної інфраструктури. Про “підводні камені” роботи в галузі, стереотипи тощо.
Коли я займалася будівництвом промислової сонячної станції, це був мій перший обʼєкт, яким я повністю керувала самостійно. Моя задачі була здати готовий проєкт вчасно. Це був унікальний досвід швидкого зростання який зараз допомагає мені управляти своєю благодійною організацією розуміючи суть будівництва сонячних станцій та їх підводних каменів. Одним із найбільших викликів сьогодення у нашій роботі це теж брак кадрів, емоційне вигорання, стрес команди та необхідність адаптуватись до змін постійно.
Це впливає і на роботу партнерів, тому що у них відбувається те саме, і стає все складніше коли ви починаєте втрачати вже не тільки команду але й партнерів. Наприклад, швидко змінюється ситуація із підрядними організаціями, ще вчора вони з вам працювали, але сьогодні в них просто немає людей, тому що вони стали на захист країни.
Тому в сонячній енергетиці, як у бізнеса, так і громадського сектору, підводні камені однакові. Війна.
Але, попри всі ці труднощі, варто зазначити, що кожен крок, кожен виклик здається зовсім не таким складним, коли ти працюєш для реальних людей. Коли ти чуєш вдячність від дітей, вчителів чи лікарів, коли бачиш, як сонячна енергетика реально змінює їхнє життя на краще, то всі ці труднощі стають частиною процесу, який варто пройти, щоб досягти результату.