Щороку напередодні Дня Незалежності дослідницька компанія Gradus Research проводить опитування населення, аби дізнатися, як громадяни оцінюють життя в Україні та вектор її розвитку, яким бачать своє майбутнє та в якому напрямі змінюються як суспільство. У 2024-му традиція проведення дослідження триває, аби простежити, як українське суспільство трансформується під впливом повномасштабної війни та інших чинників.
Українців продовжує об’єднувати спільний ворог та відчуття приналежності до української нації, проте роз’єднують різні політичні погляди
У порівнянні з минулим роком трійка об’єднувальних чинників у суспільстві залишається незмінною: спільний ворог, який несе велику загрозу, відчуття своєї приналежності до української нації та спільне бачення майбутнього країни.
Однак у переліку роз’єднувальних чинників на перший плпн виходять різні погляди на рішення керівництва країни та різні політичні погляди, тоді як ще рік тому ключове значення відігравав чинник соціального статусу та рівня матеріальної забезпеченості.
Українське суспільство стає толерантнішим до іноземців
Міграційні зрушення, спричинені повномасштабним вторгненням, досвід біженства та життя у незнайомих культурах залишили свій відбиток на ставленні українців до мігрантів. Ця позитивна тенденція спостерігається як у покращенні ставлення до іноземців, які переїхали жити в Україну, та і до тих, хто релокувався в Україну в метою працювати тут.
Останні новини
- Розмовна польська для подорожей: основні фрази та вирази
- Безоплатні онлайн-консультації психологів та психіатрів для дітей
- Моє тіло – моє діло. «Субстанція» як кульмінація тренду на боді-горори від жінок-режисерок
- 12 вестернів, які варто переглянути кожному любителю Дикого Заходу
- Онлайн-школа DarwinLand запускає новий проєкт Новости на главной
“Через війну та міграцію ми вже маємо проблему з нестачею кадрів, яка з часом буде лише посилюватись. Традиційно українське суспільство було досить закритим до мігрантів. Тож тренд до більшої толерантності серед населення означає, що ми будемо відкритішими до іноземної трудової міграції як одного з чинників подолання кризи людського капіталу”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Майбутнє після перемоги: які виклики та можливості бачать українці?
Більш ніж половина респондентів переконана, що війна буде поштовхом до посилення оборонної спроможності України.
Оновлення/відновлення інфраструктури та міст опитані бачать як можливістю, так і викликом.
Українці розраховують, що після перемоги наша країна отримає економічну світову підтримку, відбудеться поштовх до розвитку бізнесу, а отриманий міжнародний досвід можна буде застосувати у розвитку України.
Водночас у суспільстві вже зараз сформоване усвідомлення викликів, які чекають на Україну після завершення війни. Серед них економічне відновлення, необхідність відновлення зруйнованої інфраструктури, вирішення проблеми адаптації ветеранів, питання безпеки на деокупованих територіях.
Українці дивляться у майбутнє з оптимізмом попри складне життя у воєнний час
Частка опитаних громадян, які вірять, що у майбутньому зможуть мати краще життя, тримається на довоєнному рівні і становть 61% — майже дві третини респондентів.
“Подібні настрої спостерігаємо і у питанні, де українці бачать майбутнє своїх дітей — більше половини опитаних (55%) обирають Україну. І це на тлі повномасштабної війни та неймовірної кількості викликів, які вона створює. Для порівняння, у довоєнному 2021 році таких було 48%. Це ще раз доводить, що випробування зміцнюють нас як націю. І недарма суспільство вважає, що війна проявила найбільше дві риси характеру українців — сміливість та витривалість”, — переконана Євгенія Близнюк.
Повний звіт за результатами дослідження доступний на сайті Gradus Research за посиланням.
Дослідження провела дослідницька компанія Gradus Research методом самозаповнення анкети у мобільному застосунку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст із кількістю мешканців більш ніж 50 тисяч віком 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Періоди проведення поля: 5 серпня 2021-го (розмір вибірки — 1022 респонденти), 7-8 серпня 2023-го (1100 респондентів), 7-8 серпня 2024-го (1100 респондентів).