Ми щоденно комунікуємо з багатьма людьми: родичами, друзями, колегами, партнерами, знайомими. Бути у контакті з іншими важливо, особливо після повномасштабного вторгнення. Тепер ми особливо прагнемо щирого і змістовного контакту, бути почутими, зрозумілими і підтриманими. Коли ми маємо саме такий контакт, то ми відчуваємо тепло спілкування і підтримки, і коли це є, відчувається задоволення від того, що наші слова, думки і почуття мають значення, нас чують. Якість контакту набуває нових сенсів.
Тетяна Обоянська, психологиня, консультантка гарячої лінії Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців
громадської організації
“Громадський рух “Жіноча Сила України”
Особливо гостро постає питання якісного спілкування у родинах, де чоловік, син, брат воюють. Наразі досить актуальною є допомога воїнам та їхнім рідним впоратися з різними викликами, які з’являються під час війни та військової служби, зокрема налагодження спілкування, щоб підтримувати тих, хто нас захищає.
Як часто ми скаржимося на те, що нас близькі люди не розуміють? А чи вміємо ми говорити так, щоб нас чули? Як говорити про свої потреби й слухати емпатійно, давайте детально розберемося. Метод ненасильницької комунікації — це модель, яка допомагає нам говорити так, щоб нас не просто слухали, а й чули. Метод ненасильницької комунікації ще називають мовою життя. І це недаремно, бо ми підтримуємо вогник спілкування, поряд з яким тепло і затишно, а не холодно і гаряче до опіків. Слова дійсно можуть завдавати глибоких ран, а можуть зцілювати і давати підтримку.
Ми можемо себе питати: як мені з тим, що відбувається просто зараз, спираючись на почуття? Що я відчуваю і про які потреби повідомляють мені почуття, що виникають? Чого я хочу, прагну? Як зробити так, щоб це було екологічно щодо себе та інших, з повагою? Як навчитися домовлятися у складних ситуаціях, що викликають емоції, як знаходити в близьких стосунках взаємне розуміння, як вибудовувати стосунки з людьми навколо та віднайти порозуміння із самим собою? Всі ці питання допомагає розв’язати метод ненасильницької комунікації. Метод заснував американський психолог Маршалл Розенберг у 1960-х роках. Впровадження методу ненасильницької комунікації кожен день дає можливість втілювати нове якісне й ефективне спілкування з самим собою та з оточенням.
Останні новини
- В Україні з’явився безоплатний чатбот, який допомагає батькам навчитись проживати важкі емоції та навчити цього своїх дітей
- Різниця між класичним, сучасним та стародавнім виноробством: у BIOLOGIST Wine Club відбувся захід з історії світового виноробства
- «Щоденник нареченої Христа». Документальна стрічка Марти Смеречинської вийшла в онлайн-кінотеатрі
- У Києві з’явився рекордний мурал із зображенням Валерія Залужного
- Де купити паску чи панетоне на Великдень-2024: топ-17 місць та ціни Новости на главной
Часто, намагаючись увійти у контакт зі співрозмовником, ми починаємо говорити: «Ти завжди так поводишся», «Ти мене образив», «Ми не очікували від тебе такого». Такі звинувачення легко переростають у конфлікт, а саме перехід з «Ти» на опис своїх почуттів, переважно, пом’якшує ситуацію. Саме тут важливо використовувати навичку давати зворотний зв’язок у форматі «Я-повідомлення»: «Я почуваюсчя розгублено в такій ситуації», «Мені неприємно чути такі слова» або «Мене засмучує, коли ти не прийшов».
Важливо також пояснити свої почуття: «Я хвилювалась за тебе, бо твій телефон не відповідав», «Мені приємно, коли ти мені допомагаєш готувати, бо удвох ми швидше це зробимо». Правильним формулюванням фраз потрібно вчитися, перетворюючи їх в м’які прохання і «Я-повідомлення». Це форма послання, опис якого є визначення людиною свого стану. Наприклад: «Мені важлива твоя думка, але зараз мені говорити з тобою важко: телевізор працює і нас з тобою відволікає. Не заперечуєш, я його поки вимкну?»
Орієнтовна схема побудови «Я -повідомлення», 4 кроки ненасильницького спілкування
1. Факти або спостереження. Безоцінковий опис ситуації, яка викликала напругу, спираючись на органи чуття («Коли я бачу, що…», «Коли я чую, що ти говориш…», «Коли я спостерігаю за такою ситуацією…»).
Не варто: «Не користуйся без дозволу моїми речами!».
Бажано: «Коли я бачу, як ти береш без дозволу мої речі…».
2. Почуття. Опис власного почуття у певній ситуації («Я відчуваю…», «Я розгублена і не знаю що і сказати…», «Я схвильована…».
Не варто: «Ти мене дратуєш, коли без дозволу користуєшся моїми речами»
Бажано: «Я відчуваю роздратування, коли я бачу, що ти береш без дозволу мої речі».
3. Потреби. Є джерелом і причиною почуттів, що стоїть за діями або словами. Немає поганих та хороших, чому це важливо, чого ми прагнемо («Мені важливо…», «Я б хотів…»).
Не варто: «Ти невиправний, знову береш без дозволу мої речі!».
Бажано: «Мені важливо, щоб мої речі були на своїх місцях».
4. Прохання або побажання. Запит і побажання щодо зміни ситуації («Я просив би тебе…», «Я буду вдячний тобі, якщо…», «Чи можу тебе попросити…?»).
Не варто: «Ти завжди без дозволу береш мої речі!».
Бажано: «Мені хочеться, щоб ти питав мого дозволу перед тим, як брати мої речі».
«Я-повідомлення» виражають наші почуття і допомагають нам уникнути звинувачення або нападу. Ненасильницька комунікація передбачає, що за кожним не тільки словом, а і вчинком людини стоїть важлива для неї і актуальна потреба. Поведінка може виглядати як агресія, висловлення образи, а за цим може бути потреба в увазі, бути почутим і зрозумілим, у визнанні і повазі, й будь-яка інша потреба. Але виражається вона так, що нам зовсім не хочеться її задовольняти. Це може призводити до конфліктів, тож, важливо постійно турбуватися про себе і свої потреби та знаходячись у діалозі з людьми уникати оцінок і критики. А натомість звернути увагу на факти, свої почуття та почуття і потреби співрозмовника, що покращить якість спілкування і виведе його на новий рівень.
Особливо важливо зараз, під час війни, коли є постійна загроза обстрілів, що робити і як діяти під час повітряних тривог, хвилюватися через техногенні катастрофи, переживати невизначеність, страх і тривогу, залишатись підтримкою дітям, родині, собі… Саме тому використання ненасильницького спілкування може надати відчуття безпеки та підтримки вже сьогодні! Водночас важливим є і звернення за підтримкою до спеціалістів. Фахову підтримку українським воїнам та їхнім рідним в Україні надає команда «Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців». Спеціалісти надають консультації та супровід із соціальних питань і психологічну підтримку, допомагають впоратися з різними викликами, які з’являються під час війни та військової служби.
Емоційне виснаження в умовах постійного стресу — це і природно, і непросто. Можуть виникати різні думки та відчуття безсилля, нерозуміння з боку близьких. І поділитися цим із побратимами/посестрами чи рідними не завжди легко. Та проговорювання із досвідченим психологом того, що турбує, може допомогти зняти емоційну напругу, зрозуміти свої потреби, краще зрозуміти свій стан, налагодити комунікацію із рідними та разом знайти шляхи полегшення. Військовослужбовці та їхні рідні можуть поспілкуватися зі спеціалістом, звернувшись на безоплатну телефонну лінію 0 800 332 720, яка працює щодня з 10:00 до 20:00 без вихідних. Дзвінки на території України — безоплатні. Спілкування — конфіденційне. Також проконсультуватися із фахівцем можна в Telegram @pidtrymkainua.
Дружини та мами військових, які весь час переживають, чекають на смс, дзвінок чи зустріч із рідним військовослужбовцем, можуть замислюватися: як спілкуватися, щоб не запитати зайвого, але й підтримати рідного воїна? Окрім розмови зі спеціалістами гарячої лінії, які допоможуть підібрати доречні слова в кожній індивідуальній ситуації, жінки мають можливість долучитися до груп підтримки для дружин та окремо для матерів військовослужбовців (онлайн). Тут жінки, які переживають схожі життєві виклики, можуть поспілкуватися, покращити свій емоційний стан, навчитися, як підтримувати себе і свого військового, відчути взаємопідтримку, отримати нові знайомства. Зустрічі відбуваються у супроводі психологів. Стати учасницею таких зустрічей можна, заповнивши анкету на сайті або зателефонувавши на лінію 0 800 332 720.
Також групи підтримки відбуваються і для молодших членів сімей військовослужбовців — дітей. Зустрічі спрямовані на: стабілізацію психологічного стану та зміцнення самооцінки, розвиток комунікативних навичок, відчуття взаємопідтримки однолітків. Групи проводять психологи і можуть проходити офлайн у Києві або онлайн, тож є можливість долучити діток, навіть якщо наразі родина військового перебуває в іншій країні. Для реєстрації в групу підтримки достатньо заповнити коротку форму.
Через війну українці стикнулися з цілою низкою викликів. Часто у нас немає досвіду для швидкого їх подолання, та ми можемо навчитися долати стрес самостійно і за допомогою фахівців для ефективнішого і швидшого відновлення.
