Анастасія НіколаєнкоОдна з найулюбленіших казок світового кінематографа вже повернулась на великі екрани у новій інтерпретації. На чолі з блискучими зірками сучасності — лауреаткою премії «Еммі» Синтією Еріво в ролі загадкової Ельфаби та володаркою численних музичних нагород Аріаною Ґранде в образі сяючої Глінди — цей фільм переносить глядачів у країну Оз, де розгортається історія магії, кохання і суперництва.
Щоб зробити цей кіномюзикл справжнім подарунком для українських глядачів, над адаптацією пісень у дубляжі працювала команда професіоналів. Однією з них є музична редакторка Тетяна Піроженко. Ми поспілкувалися з пані Тетяною про особливості роботи над цим проєктом, виклики в адаптації пісень та тонкощі передачі емоцій через музику рідною мовою.
Як ви підбирали голоси для персонажів? Чи були якісь спеціальні вокальні вимоги до акторів?
Вокальні вимоги були, адже пісні дуже потужні й складні, тому до відбору потрібно було підходити дуже ретельно. Вокаліст повинен не лише заспівати, а й передати правильну емоцію. Усе має працювати разом — і техніка, і почуття. Тому ми дуже прискіпливо до цього ставилися й відбирали кандидатів. Хоча остаточне затвердження було не за нами, на роль Ельфаби ми відправили двох сильних претенденток. На щастя, нам вдалося попрацювати з Валентиною Лонською, і це було просто на десять із десяти. Мені здається, що ми зробили максимум із того, що могли.
Чи є моменти, де українська культура вплинула на музичну адаптацію? Можливо, додавали якісь особливі елементи?
Особливих елементів не було, адже потрібно було зробити максимально близько до оригіналу. Але, чесно кажучи, мені завжди хочеться зробити краще, ніж в оригіналі (сміється). Іноді здається, що нам це вдалося, хоча загалом ми дотримувалися оригінального рівня. Це теж дуже класно, адже там усе зроблено дуже професійно. І, звичайно, ми на це рівнялися.
Які моменти у фільмі, на вашу думку, найкраще резонують з українською аудиторією? Які були виклики у збереженні рими та ритму під час перекладу пісень?
Текст доводилося адаптувати під український дубляж. Ми старалися зробити пісні так, щоб вони звучали природно для українського глядача. Для мене цей мюзикл особливий, адже він дуже емоційний і характерний, у ньому багато глибоких почуттів. Це мене особливо зворушує.
Який момент для вас був найцікавішим або найзворушливішим?
Пісня Ельфаби про почуття до Фієро, де вона співає про те, що між ними нічого не може бути, бо вона — інакша. Але вона не хоче змінювати себе, не хоче відмовлятися від своєї природи. Це дуже емоційний момент. Вона бачить, як принц і Ґлінда будують романтичні стосунки, і усвідомлює, що між нею і принцом нічого не може бути. Це тонкий і чуттєвий стан, який дуже вразив мене.
Як вдалося синхронізувати український текст із музикою, враховуючи, що деякі фрази українською можуть бути довшими?
Ні, не можуть бути. Ми адаптуємо тексти точно так, по складах, як і в оригіналі. Фраза не може бути ані довшою, ані коротшою. Усе повинно збігатися. Так, у нас більше приголосних, тому співати українською може бути складніше, але по складах усе має бути ідентичним до оригіналу.