Як відповісти на сталкінг: кроки для особистої безпеки від Крістіни Петронюк

Новий оригінальний серіал  «Оленя», який вийшов у квітні на платформі Netflix, став найнеочікуванішим світовим хітом стримінгу. Глядачі були нажахані історією стосунків коміка Донні Данна з Мартою, чия поведінка поступово перетворюється на сталкінг. Разючим став той факт, що серіал базується на реальній історії, в якій поліція тривалий час не могла допомогти головному герою. В Україні ситуація зі сталкінгом дуже складна: фізичне переслідування, кібершантаж, порнопомста… Серед жертв є навіть відомі люди. Як захищатись, якщо ви стали жертвами сталкерів? Як примусити поліцію не ігнорувати своє звернення? Що робити українкам за кордоном та як захищати дітей від неповнолітніх переслідувачів? Про всі нюанси Womo.ua  розпитав юристку-міжнародницю, представницю Міністерства юстиції України, експертку ток-шоу “Говорить вся країна” Крістіну Петронюк.

Нав’язливі переслідування та подарунки, десятки телефонних дзвінків та SMS, вимагання зустрічей через погрози чи залякування — усе це і не тільки є типовою картинуою сталкінгу, який важко сплутати з невинними залицяннями

Поясніть, будь ласка, чому після серіалу «Оленя» і чоловіки, і жінки, і діти почали відкрито говорити про проблему переслідування?

Говорячи про сталкінг, важливо чітко усвідомлювати, що це таке: чому він небезпечний та, власне, які є шляхи протидії та реагування на переслідування.

Нав’язливі переслідування та подарунки, десятки телефонних дзвінків та SMS, вимагання зустрічей шляхом погроз чи залякування — все це і не тільки являє собою типову картину сталкінгу, яку, відверто, важко сплутати з невинними залицяннями.

Сталкінг — це прямий вид психологічного насильства, яке проявляється у систематичному та нав’язливому переслідуванні у реальному та\або віртуальному житті та викликає у жертви почуття страху та хвилювання за власну безпеку та життя.

Як людина без юридичної та психологічної освіти може визначити, що стала жертвою сталкінгу?

Існують конкретні ознаки того, що ви є жертвою сталкінгу:

• ви часто зустрічаєте переслідувача(-ку) біля місць вашого перебування (біля будинку, місця роботу, спортивної зали, улюблених закладів тощо);
• ви страждаєте від десятків нав’язливих та небажаних дзвінків та повідомлень на різні месенджери та електронні\поштові адреси, в тому числі від “лівих” номерів та акаунтів;
• переслідувач(-ка) може вимагати зустрічі з вами, вдаючись до шантажу (наприклад, накласти на себе руки) чи погроз вам або вашим близьким;
• частими випадками є переслідування від колишнього партнера (колишнього чоловіка\дружини, екс-бойфренда чи дівчини), які можуть очікувати вас під будинком, влаштовувати “полювання” на колишнього(-ю) та членів його\її родини;
• переслідувач(-ка) можуть знаходити та ділитись вашими особистими даними, фото-, відеоматеріалом, аби шантажувати вас; регулярно розповсюджувати в соцмережах недостовірну інформацію щодо вас, світлини чи відео з еротичним або порнографічним змістом, зроблених за допомогою фотошопу;
• ви страждаєте від кіберсталкінгу, який може проявлятися у нав’язливому слідкуванні за вами у соцмережах та публікації коментарів чи постів щодо вас, великій кількості повідомлень із приниженнями, звинуваченнями, шантажем, відстежуванні зловмисником вашої IP-адреси, замовлення доставки чи подарунків на ваше ім’я, навіть після ваших прохань припинити ці дії;

Форми такої “уваги” не є вичерпними та можуть проявлятися у різних діях, що створюють некомфортні та небезпечні для вашого життя умови. Саме тому, дуже важливим залишається не замовчувати подібні ситуації та вміти правильно на них реагувати.

Чи є сталкінг законодавчо визнаним злочином у світі? 

Першопрохідцем, хто закріпив кримінальну карність сталкінгу, можна вважати США, які ще у 1990 році у штаті Каліфорнія прийняли закон, який забороняв так зване “нав’язливе переслідування”, яке вбачалося у “свідомому, що здійснювалося одноразово зі злим умислом, переслідуванні, що завдає клопоти іншій людині”.

Дійсно, сталкінг є доволі поширеним не тільки в Україні, але і закордоном. Тим не менш, механізми правового регулювання в значній мірі відрізняються. Так, правова система країн системи загального права (США, Велика Британія, Канада), країн Європейського Союзу на законодавчому рівні закріплюють відповідальність за даний вид правопорушення та передбачає покарання в тому числі у вигляді позбавлення волі.

За законами Британії, для кваліфікації дій як сталкінгу достатньо подвійного повторення інциденту (два нав’язливі телефонні дзвінки незнайомій людині, два подарунки, повідомлення тощо) за умови, що переслідувачу відомо про небажаність його дій. 

Серед міжнародних документів це поняття найбільше розкрито в Стамбульській конвенції, яка криміналізує сталкінг та визначає його як насильство щодо жінок.

На законодавчому рівні в Україні прямо не закріплено поняття сталкінгу, але в українських реаліях переслідування зазвичай може виступати складовою інших правопорушень, за якими можливе настання адміністративної або кримінальної відповідальності. 

А в Україні сталкінг є злочином?

На жаль, на законодавчому рівні в Україні прямо не закріплено таке поняття як “сталкінг” та не передбачено пряму відповідальність за нього, що дійсно певним чином ускладнює кваліфікацію та сприйняття даного злочину як пересічними громадянами, так і правовиками. Хоча правоохоронні органи не можуть покарати кривдника за сталкінг, є інші механізми захисту.  Як я вже зазначала, сталкінг можна розглядати через призму психологічного насильства, адже Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” (п.14 ст.1) включає переслідування як одну з окремих форм психологічного насильства (включаючи словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи).

Сьогодні, в рамках українських реалій сталкінг найчастіше може виступати складовою інших правопорушень, за якими можливе настання адміністративної або кримінальної відповідальності. Наприклад, у разі, якщо особи перебували у сімейних або близьких відносинах сталкінг можна розглядати як складову частину вчинення домашнього насильства, відповідальність за яке кваліфікується відповідно до положень статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення або статті 126-1 Кримінального кодексу України. Разом з тим, часто дії сталкерів можуть розглядатися у розрізі статті 182 КК України, яка встановлює відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, статті 129 КК України — погроза вбивством, якщо для того є реальні підстави тощо. У деяких випадках сталкінг може набувати ознак злочинів, що пов’язані із незаконним поширенням конфіденційної інформації про особу, доведенням до самогубства, погрозою вбивством, сексуальним насильством (ст. 120, 153, 182 КК України).

Якщо жінку переслідує незнайомець на авто, поділіться маячком своєї геолокації у реальному часі  та зазначте якомога повну інформацію про транспортний засіб зловмисника

Як діяти жінкам за кермом, коли їх переслідує незнайомець на транспортному засобі, створюючи небезпечну ситуацію під час руху?

В даній ситуації, важливо зберігати холодний розум та не піддаватися паніці, адже від ваших дій залежить в цілому ситуація на дорозі.

Перш за все, необхідно, аби ваші близькі та рідні знали про обставини, в яких ви опинилися: повідомте їх про переслідування, зазначивши якомога повну інформацію про транспортний засіб зловмисника (вкажіть марку та модель автомобіля, його колір, номерні знаки).

Весь цей час будьте на зв’язку з близькими та поділіться “маячком” своєї геолокації у реальному часі, аби рідні могли відслідкувати місце вашого перебування.  У разі вимушеної зупинки вашого автомобіля та загрози зі збоку зловмисника — тримайте заблокованим авто, не відчиняйте двері та вікна, а також зверніться до правоохоронних органів, повідомивши їх про переслідування та створення аварійної ситуації на дорозі (що, в свою чергу, також передбачає відповідальність згідно з КУпАП).

Переконайтеся, що під час руху, камера відеофіксації включена та працює. Фіксуйте на телефон всі дії зі сторони переслідувача, аби зібрати достатню доказову базу.  Та, найголовніше, за жодних обставин не наражайте себе на небезпеку!

Як діяти жінкам, коли їх переслідує незнайомий чоловік пішки: очікує під крамницею, будинком чи місцем роботи?

Звісно ж, у такому випадку необхідно не втрачати пильності та не випускати переслідувача з поля зору аби унеможливити напад з його сторони. Не звертайте до малолюдних або погано освітлених вулиць, а краще скористайтесь маршрутом, де добре освітлені вулиці, є люди, крамниці тощо.

Не соромтеся кликати на допомогу та робити все, щоб привернути увагу людей поблизу. Треба дати зрозуміти оточуючим, що ви в небезпеці. Намагайтесь оточити себе свідками та зафіксувати обличчя сталкера \ сталкерки. Доцільно, аби ваші близькі були в курсі ситуації, що виникла.

Повідомте правоохоронні органи або попросіть когось зателефонувати поліції. У випадку, якщо поблизу є працівники охорони (крамниці, офісу, закладу тощо) — попросіть у них допомогу та не відходьте до моменту приїзду поліції.

Важливим аспектом за будь-якого факту переслідування є формування доказової бази: тому фіксуйте на телефонний пристрій будь-яку інформацію про зловмисника (сфотографуйте його обличчя, статуру, зробіть кілька відеозаписів, включіть диктофон).

Агресивна форма кіберсталкінгу може проявлятися у відстежуванні активності вашої IP-адреси, зламуванні електронної пошти, поширенні фейкової інформації чи матеріалів про вас

Яка система самозахисту є ефективною, якщо жінку переслідують телефоном, у соцмережах та на інших інтернет-майданчиках? Вступати в суперечку чи ні, видаляти дописи, аудіо чи зберігати?

У даному випадку йдеться про такий вид переслідування як кіберсталкінг. Цей вид сталкінгу може включати в себе систематичне слідкування з фейкових акаунтів, надсилання незрозумілих повідомлень, коментарів,  лайки на всіх ваших фотографіях в Instagram за раз, пошук та насторожливі дії в усіх ваших соцмережах, нав’язливі дзвінки тощо. Разом з тим, більш агресивна форма кіберсталкінгу може проявлятися у відслідковуванні активності вашої IP-адреси, взламуванні електронної пошти, розповсюдженні фейкової інформації чи матеріалів про вас.

В цьому контексті я б хотіла застерегти за жодних умов не вступати зі сталкером \ сталкеркою у суперечку, адже це може тільки спровокувати їх та збільшити загрозу для вашого життя та здоров’я. Достатньо того, аби ви показали переслідувачу свою чітку позиції щодо вашого небажання вести з ним комунікацію.

У випадках, коли зведення комунікації нанівець не можливе — подбайте про те, аби про ситуацію, в якій ви опинилися, знали інші люди та ви були оточені свідками, в тому числі, тих телефонних розмов.

Разом з тим, я б радила не видаляти дописи у соцмережах, а, навпаки, зробити скріншоти, де було б видно нав’язливу поведінку сталкера та його коментарі. Адже для звернень у правозахисні органи дуже важливо мати з собою джерело доказів вчинення сталкінгу щодо вас, чим можуть бути певні скріншоти листувань, записи телефонних розмов. Але важливий момент, попередьте кривдника про те, що телефона розмова записується.

І, звісно ж, найголовніший крок будь якої форми сталкінгу — звернення до правоохоронних органів.

У разі порнопомсти хочу наголосити на тому, що кримінальне законодавство передбачає відповідальність за виготовлення, зберігання та поширення предметів порнографічного характеру. Тому «бойфренду» слід ще добре подумати перед тим, як створювати подібний контент

Як протидіяти, якщо чоловік, з яким ви припинили спілкування, знімав ваш секс, як ви переодягаєтесь, та шантажує викласти або навіть виклав світлини та відео?

На жаль, такий вид переслідування, або я б навіть назвала, помсти є доволі розповсюдженим в сучасному суспільстві, особливо серед колишніх партнерів. Порнопомста беззаперечно є складовою кіберсталкінгу, про який ми говорили вище. Це глобальна проблема, яка виноситься на порядок денний законодавчої роботи більшості країн світу та міжнародного співтовариства в цілому і передбачає значний масив міжнародно-правових актів, які забороняють вчинення даних дій, адже порнопомста є порушенням прав людини, зокрема права на повагу до приватного та сімейного життя.

Криміналізація порнопомсти дуже широко розповсюджена в країнах англосаксонської правової системи (США, Великобританія) та в ряді країн Європи, Ізраїлі, Японії, навіть Південно-Африканській Республіці і в більшості своїй передбачає застосування покарання від 2 років позбавлення волі. А, наприклад, законодавство Філіппінів передбачає санкцію за фіксацію та розповсюдження подібного контенту аж до 7 років позбавлення волі. Насправді це важливі речі — розуміти законодавство і інших країн з метою захисту власних прав, особливо з огляду на сучасні реалії, коли значна частина наших українок перебуває за кордоном.

В Україні дане питання також є важливою складовою законодавчих та громадських ініціатив. Міністерство цифрової трансформації України розкрило поняття “порнопомсти” у словнику термінів з онлайн-безпеки як «поширення або погрозу поширення інтимних зображень особи з метою нанесення моральної шкоди та/або помсти». І хоча національне законодавство прямо не передбачає відповідальність за “порнопомсту”, проте кримінальне законодавство передбачає певні положення, які можуть бути цілком використанні з метою протидії порнопомсті. Так, сьогодні ми можемо криміналізувати такі діяння сталкера відповідно до положень статті 163 КК України («Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер») та статті 182 («Порушення недоторканності приватного життя»). Разом з тим, хочу наголосити на тому, що кримінальне законодавство передбачає відповідальність за виготовлення, зберігання та поширення предметів порнографічного характеру. Тому “бойфренду” слід ще добре подумати перед тим, як створювати подібний контент, а тим паче шантажувати ним.

 Яким має бути алгоритм дій з боку жертви, якщо вона виявила, що стала жертвою порносталкінгу?

1. Зберіть докази листування чи розмов з кривдником, в яких йдеться про шантаж чи погрози у вашу сторону;
2. Повідомте близьких, якщо ви дійсно відчуваєте загрозу та необхідність у підтримці. Скористайтесь послугами кваліфікованого фахівця, адже така ситуація дуже латентна та потребує роботи, в першу чергу, з емоційним станом;
3. Зверніться до поліції: Негайно подайте заяву до поліції. Вкажіть всі деталі та надайте зібрані докази;
4. Якщо матеріали були опубліковані в Інтернеті, зверніться до адміністрації платформ (соціальних мереж, сайтів тощо) з проханням видалити контент, посилаючись на порушення конфіденційності та прав. Більшість платформ мають процедури для видалення контенту, що порушує конфіденційність та права людини. Поясніть ситуацію та надайте докази.
5. Зверніться за юридичною допомогою до адвоката ( або фахівця безоплатної правничої допомоги) задля підготовки позову до суду.

Дівчині, яка опинилась в такій ситуації, перш за все, необхідно усвідомлювати, що закон на її стороні!

Як діяти, якщо за допомогою фотошопу чи програм монтування виготовили світлини чи відео з еротичним або порнографічним змістом, та поширюють у соцмережах та на відповідних порталах, зазначивши номер телефону чи персональні дані?

Більш детально ми вже проговорили з вами механізм реагування та відповідальність зловмисника за порнопомсту. Важче пропрацювати моральний аспект, тому моя щира рекомендація — не нехтуйте допомогою психолога та не замовчуйте подібну ситуацію. Найголовніше – і, в свою чергу, найважче — зберегти душевну рівновагу та внутрішній спокій, адже саме це допоможе раціонально підійти до вирішення ситуації, яка виникла.

Пам’ятайте, що ви маєте право на захист своєї приватності та репутації, і важливо вживати всіх необхідних заходів для відновлення справедливості та видалення шкідливого контенту.

Поширення фальшивих матеріалів із зазначенням персональних даних є кримінальним злочином. Окрім зазначеного вище механізму дій, зверніть увагу, що тут має місце розповсюдження вашого особистого номеру телефону або ж посилань на сторінки в соцмережах. Було б доцільно у такому випадку розглянути варіант зміни контактних даних та перевірити налаштування приватності в соцмережах.

Коли навіть розлучення не може звільнити одного партнера від надокучливості чи погроз іншого, вимагайте приїзду спеціальної мобільної групи поліції з протидії домашньому насильству

 Дуже складні випадки, коли у колишніх партнерів є спільна дитина. Як діяти, коли колишній чоловік чи ексбойфренд починає переслідувати після розлучення? Адже поліції він повідомляє, що тут живе його дитина. І зазвичай поліцейські вмивають руки: самі розбирайтесь, бо це сімейні справи.

Так, давайте розберемо особливості цієї ситуації, адже, дійсно, навіть розлучення, найчастіше, не може вирішити конфліктну ситуацію між чоловіком та жінкою та звільнити одного партнера від надокучливості чи погроз іншого.

Звісно ж, найкращий та найменш травматичний спосіб  — спробувати домовитись. Однак всі ми розуміємо, що за деяких обставин це абсолютно непрацюючий механізм. Сьогодні дійсно обставини складаються таким чином, що поліція не з першого разу може серйозно відреагувати на ситуацію, списавши все на сімейні розбірки. Але коли під загрозою стоїть ваша безпеки, життя та можливість подальшого спокійного життя, важливо — незважаючи на можливий попередній негативний досвід — продовжувати звертатися з заявами до поліції, задля фіксації викликів, відповідних письмових заяв, відповідей поліції. Також, можна попросити, щоб приїхала спеціальна мобільна група поліції з протидії домашньому насильству (якщо така є у вашому районі/ населеному пункті). Зверніть увагу, що кримінальна відповідальність за домашнє насильство  (так, у конкретному випадку цей вид сталкінгу ми розглядаємо саме через призму домашнього насильства. Чому — я розповідала на початку інтерв’ю) настає тоді, коли доведена його систематичність – три і більше офіційних звернень щодо випадків домашнього насильства.

Наповнюйте доказову базу і щодо дій колишнього партнера (фото-, відеофіксація, свідки, скріншоти листувань, записи телефонних розмов тощо). Раджу додатково посилити заходи безпеки, встановивши камери відеоспостереження у вашому будинку, додаткові замки, змінити номер телефону тощо.

Важливою особливістю протидії такому виду домашнього насильства є передбачені законодавством спеціальні заходи, які полягають у можливості винесення кривднику термінового заборонного припису або обмежувального припису. Такий наказ може заборонити вашому колишньому партнеру наближатися до вас, вашого дому, місця роботи або школи дитини. Пропоную цей момент розглянути детальніше.

Терміновий заборонний припис може бути винесено працівником уповноваженого підрозділу Національної поліції України за вашою заявою або за їх власною ініціативою за результатом оцінки ризиків вашому життю та здоров’ю на строк до 10 діб.

Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом, не пізніше ніж через 72 год з моменту надходження заяви до суду, та видається на строк від 1 до 6 місяців (та може бути додатково продовжений ще на строк до 6 місяців). Якщо ж кривдник порушить і обмежувальний припис, ви можете викликати поліцію, яка все зафіксує та за вашою заявою відкривається кримінальне провадження за статтею 390-1 КК України (Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників), що передбачає вже обмеження волі.

Отже, найголовніше — подбайте про свою безпеку та безпеку вашої дитини.

У випадку переслідування зі сторони колишнього ви можете звертатись до:

• правоохоронних органів (викликавши поліцію або написавши заяву до управління у вашому регіоні)  та до соціальних служб (якщо поведінка вашого колишнього партнера загрожує безпеці дитини);
• національної гарячої лінії з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству – 15-47 (з мобільного чи стаціонарного телефону);
• національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0-800-500-335; 116-123;
• національної дитячої «гарячої лінії» – 0-800-500-225; 116-111;
• центрів з надання безоплатної правничої допомоги – 0-800-213-103 або онлайн.

Окрім звернень до відповідних установ та організацій:

• розкажіть про ситуацію близьким та рідним;
• фіксуйте всі докази сталкінгу та насильства;
• знайдіть прихисток у разі небезпеки, щоб не залишатися наодинці;
• попередьте сусідів чи близьких про можливу небезпеку та у разі її виникнення попросіть аби вони викликали відповідні служби.

Не бійтеся вимагати свого захисту та діяти рішуче. Переслідування і залякування – це серйозні правопорушення, і ви маєте право на безпеку та захист.

Запис програми “Говорить вся країна” за експертної участі Крістіни Петронюк

Чи є наявність переслідувача у Національному реєстрі боржників з аліментів аргументом, що насправді тато-сталкер, якому байдуже до дитини?

Звісно, наявність переслідувача в базі боржників з аліментів може бути суттєвим аргументом, що підкреслює його безвідповідальність до виконання своїх батьківських обов’язків, байдужість до благополуччя дитини та, власне, використання дитини просто як маніпуляції. Даний факт однозначно може допомогти вам отримати необхідну підтримку та захист від переслідування та може бути використано як доказ у суді або під час звернення до правоохоронних органів та соціальних служб.

Контузія та ПТСР вашого колишнього не виправдовують його дії щодо переслідування

Як діяти, якщо колишній-сталкер має контузію та ПТСР, що і спричиняє переслідування?  

У випадку, якщо ваш колишній партнер, який вас переслідує, має діагноз контузії та посттравматичного стресового розладу (ПТСР), важливо враховувати ці обставини, адже вони цілком логічно можуть пояснити його поведінку, тим не менш, пам’ятайте, що ці діагнози жодним чином не виправдовують його дії. Тому механізм захисту, аналогічний, як і при інших видах сталкінгу: докази, обмеження спілкування, звернення до правоохоронних органів та інших установ, звернення з заявою до поліції чи суду щодо отримання заборонного чи обмежувального припису.

Все ж таки, враховуючи специфіку діагнозу, за можливості спробуйте організувати медичну або психологічну допомогу для вашого колишнього партнера, наприклад зверніться до його лікаря або близьких родичів з проханням посилити нагляд і лікування. Все ж таки, ваша безпека на першому місці, і ви маєте право на захист та спокійне життя.

Як вчиняти жінкам, які потерпають від переслідування під час перебування за кордоном?

Дуже гостре та важливе питання, зважаючи на реалії, в яких ми сьогодні живемо. Дійсно, з початку повномасштабного вторгнення значна частина жінок з дітьми виїхали за кордон і, на жаль, вже не вперше ми стаємо свідками новин, коли вони були піддані сталкінгу, насильству та позбавлені життя. Держава піклується про безпеку своїх громадян за кордоном, тому у випадку вчинення щодо вас переслідування (або ж будь-якого іншого злочину) — терміново зверніться до представників правоохоронних органів іноземної країни, а також обов’язково повідомте про це Посольство (консульство) України в іноземній країні. Більшість країн дійсно мають доволі строге регулювання щодо сталкінгу, тому не бійтеся звертатися до компетентних органів задля відстоювання своїх прав.

За будь-яких умов, кожній і кожному важливо усвідомлювати, що ваша свобода, особиста недоторканність та приватність — важливі, і ніхто не має права їх обмежувати. Не бійтеся говорити та розповсюджувати на загал ситуацію, яка несе загрозу вашому життю, здоров’ю, безпеці та спокою!

Жінки-переслідувачки, залежно від форм сталкінгу, який вони вчиняють, несуть відповідальність, передбачену кримінальним та адміністративним законодавством України

Від сталкерів потерпає і сильна стать. Що загрожує переслідувачкам, які влаштовують полювання на чоловіка  та членів його родини (батьки, дружина та навіть діти)? Чи мають значення мотиви переслідування – корисливий (підвищення на посаді чи збільшення окладу) або романтичний (закохалась в одруженого, ну, буває). 

Жінки-переслідувачки, в залежності від форм сталкінгу, який вони вчиняють, несуть відповідальність, передбачену кримінальним та адміністративним законодавством України. Жодної різниці за ознакою статті немає, тому кваліфікація злочину, механізми реагування на нього та притягнення до відповідальності нічим не відрізняються.

Вплив мотивів переслідування теж не є визначальним при кваліфікації злочину, бо є, безпосередньо, сам факт вчинення правопорушення. Якщо ж ми розглядаємо вчинення сталкінгу з більш корисливих мотивів, тут хочу зазначити, що роботодавець вправі вжити додаткових дисциплінарних заходів для захисту себе та інших працівників. В свою чергу, романтичні мотиви можуть перетворитися на нав’язливу поведінку, яка включає ризик емоційного або фізичного насильства, а також спричинити серйозні репутаційні наслідки.

Мотив не має нести шкоду для вашої безпеки та спокою та не є виправданням у вчиненні правопорушення. А кохання — це взагалі така річ, де без взаємності ніяк.

Мінцифри запустило чатбот “Кіберпес” у Telegram та Viber, який розповідає про можливі дії дітей, батьків та вчителів у разі кібербулінгу

 

Як діяти батькам, якщо неповнолітня особа переслідує їхню дитину? Яка доказова база тут спрацює? Чи варто спробувати вести розмову з батьками, адже є ризик виникнення бійки?

Якщо неповнолітня особа переслідує вашу дитину, важливо діяти розсудливо та відповідально, а також підходити комплексно до вирішення проблеми. На жаль, серед дітей та підлітків зараз дуже поширений булінг, складовою якого в тому числі може бути і переслідування. Хочу зауважити, що серед молоді популярним є кібербулінг, тому необхідно не забувати про безпеку вашої дитини в інтернеті.

Перш за все, надайте своїй дитині підтримку, вона має бути впевнена у власній безпеці і в тому, що ви на її стороні. Важливо провести з дитиною роз’яснювальну бесіду та пояснити як діяти в ситуаціях переслідування: уникати контакту з переслідувачами та обов’язково повідомляти дорослих про інциденти. Проговоріть також основи безпеки в інтернеті та як дитині протидіяти кібербулінгу та кіберсталкінгу. Мінцифри, наприклад, запустило чат-бот “Кіберпес” у Telegram та Viber, який розповідає про можливі дії дітей, батьків та вчителів у випадку кібербулінгу.

Повідомте адміністрацію школи (коледжу, гуртку тощо), вчителів, шкільного психолога про ситуацію і попросіть їх вести записи про будь-які інциденти, які відбуваються на території школи. Запитайте про можливість надання записів з камер відеоспостереження, якщо такі є. Попросіть школу вжити всіх заходів, щодо забезпечення безпеки вашої дитини.

Звісно, обов’язково потрібно вирішувати ситуацію з батьками переслідувача, зважаючи на його вік. Розмова з батьками переслідувача може бути ефективним кроком, якщо вона відбудеться у контрольованому середовищі, такому як школа, і за присутності третьої сторони (наприклад, адміністрації школи). Висловіть свої занепокоєння спокійно і конструктивно, надайте докази переслідування вашої дитини, у випадку, якщо характер розмови буде загострюватися — попросіть втрутитися викладачів чи адміністрацію школи.

Якщо ж розмова з батьками переслідувача не дала результатів, зверніться до соціальних служб або поліції. Неповнолітні переслідувачі або їх батьки також можуть бути притягнуті до відповідальності.

Говорячи про доказування, окрім збору скріншотів, фіксування фото-, відеоматеріалу, було б непогано забезпечити свідчення від інших осіб, які могли бачити або знати про переслідування. Попросіть їх надати письмові заяви з детальним описом подій.

Та, найголовніше, подбайте про психологічний стан своєї дитини, забезпечивши їй доступ до психологічної підтримки. Психолог може також допомогти вам розробити стратегії для подальших дій.

Питання ставила Тетяна Марінова