Як забезпечити лікування онкохворих під час бойових дій

В Україні проживає приблизно 1,3 млн дорослих онкопацієнтів, орієнтовно 300 тис. – у стані активного лікування. За 102 дні повномасштабної російсько-української війни окупанти вже зруйнували понад 400 медзакладів, зокрема, тих, які були сателітами у лікуванні онкологічних захворювань. В результаті, проблеми, які були і раніше притаманні системі, не зникли, а лише загострилися.

У проєкті «Незламні» за підтримки Швеції в Україні, Алла Шептицька, директорка «БІОСЕНС», офіційного представника шведської компанії Elekta в Україні, розповіла, як вони з командою забезпечують лікування онкохворих українців під час війни.

Робота до війни та підготовка команди

“БІОСЕНС” постачає та обслуговує медичні лінійні прискорювачі в Україні. Саме такі машини використовують для радіохірургії та променевої терапії онкопацієнтів. Аби  максимально підвести дозу опромінення безпосередньо до пухлини, мінімально впливаючи на здорові тканини людини. Адже опромінення має як позитивні, так і негативні наслідки. Кваліфіковані спеціалісти компанії налаштовують системи та обслуговують прискорювачі. До війни ми займались здебільшого постачанням прискорювачів, а тепер сфокусовані на наданні сервісних послуг та ремонті машин. Ми маємо понад 10 років досвіду роботи, як сертифіковані спеціалісти компанії Elekta (Elekta – шведська компанія, що запроваджує новітні медичні технології у лікуванні онкологічних та неврологічних захворювань. Медичні лінійні прискорювачі Elekta для опромінення в онкології забезпечують проведення радіохірургії та радіотерапії з високою точністю підведення лікувальної дози. — WoMo). В Україні є дев’ять лікарень з інстальованими машинами, які потрібно обслуговувати: в Києві, Рівному, Запоріжжі, Дніпрі, Кропивницькому, Чернігові.

Команда Дніпровського онкологічного диспансеру та інженер «БІОСЕНС» Олег Перунін. Фото зроблене під час війни

Щодо підготовки команди до можливої війни, в лютому ми ретельно планували та старались мінімізувати тривалість відряджень співробітників, адже розуміли, що у разі чого їм потрібно буде повернутися до своїх родин. На ремонт машин ми відправляли по два інженери, а не по одному, аби хлопці могли швидше завершити ремонт та їхати додому.

Перші тижні війни

Я мешкала у Києві неподалік Броварів. За тиждень до цього стала готувати маму та доньку  до можливості початку війни. У мене не було тривожної валізи: зібрала найнеобхідніші речі, клітки з тваринами, рідних та поїхала. Маму вивезла на Західну Україну, а доньку та племінницю привезла до Праги.

Наші співробітники перебували у різних містах, хтось був у відрядженні. Тож коли почалися перші вибухи, ми здзвонилися і перше, що зробили, — евакуювали рідних.

Спочатку було дуже важко, всі мали влаштувати родини, а потім повернутися до роботи. Річ у тому, що медичні лінійні прискорювачі не можна зупиняти, адже лікування є фракційованим. Щодня протягом місяця пацієнт приходить до лікарні та отримує невелику дозу, щоб вона накопичувалася до достатньої. Якщо зупинитися на середині лікування, то це може бути небезпечним для пацієнта, бо пухлина може поводитися по-різному. Те, що клініки не зупинилися і продовжили лікувати пацієнтів, — це справжній подвиг українських лікарів та медичних фізиків.

У нашій команді БІОСЕНС 8 постійних робітників і ще 5 контрактників. Більшість комунікаційних процесів в теперішній час дистанційні. Нас підготував до цього ковід. Щодо систем, то вони діджиталізовані, тому деякі процеси ми можемо контролювати на відстані, але звичайно системи потребують обслуговування та ремонту на місці. Сервісні інженери компанії БІОСЕНС іноді по декілька днів перебувають у лікарнях через постійні ворожі атаки або обмеження пересування під час комендантської години. Дівчата працюють віддалено — допомагають доставляти запчастини для систем опромінення. Деякі прискорювачі перенавантажені, наприклад, у Дніпрі та Рівному, тому що туди переїхало багато онкохворих. Але усі працюють, попри бомбардування.

Команда Охматдиту та інженер «БІОСЕНС» Олег Малуш

Компанія Elekta, з якою ми активно співпрацюємо, допомагає гуманітарними вантажами, аби робота лінійних прискорювачів не зупинялася. Наприклад, доставляє запасні частини, які ми не можемо швидко імпортувати. Доставляють до хабу у Польщі, а звідти ми забираємо їх своїм транспортом або “Новою Поштою”. Сподіваємося, що наші партнери і надалі будуть допомагати. Доки війна триває, зберігати такі вантажі в Україні небезпечно, адже незрозуміло, куди може влучити снаряд.

Допомога ЗСУ, переселенцям та пацієнтам, які перебувають за кордоном

Під час війни багато пацієнтів почали виїжджати за кордон. Наша команда допомагала у передачі даних лікування з української клініки до іноземної. Спочатку ми були особливо залучені у те, щоб одні порозумілися з іншими. Наприклад, нам писали з польського офісу, що з української клініки надійшли пацієнти без даних про лікування. Ми звертаємося у клініку в Україні, аби отримати ці дані. Якщо клініка зачинена, а дані в електронному вигляді дістати неможливо, медфізики іноді робили фотографії плану лікування. Треба розуміти, яку дозу пацієнт вже отримав в Україні, щоб не нашкодити йому за подальшого лікування.

Зараз є багато організацій, які допомагають отримати лікування українським пацієнтам за кордоном.  Наприклад, платформа Cancer Help надає інформацію щодо клінік, які приймають онкопацієнтів у різних країнах. Пацієнт може заздалегідь домовитися  із клінікою та дізнатися, чи є там необхідний вид лікування. Зараз клініки та лікарі за кордоном дуже швидко приймають пацієнтів та лікують їх безкоштовно. Первинна інформація адаптована українською мовою, щоб людям було легко розібратися.

Іноді ми просто виступаємо посередником між міжнародними фондами та українським клініками. Нещодавно до нас звернулися з онкодиспансеру у Рівному щодо допомоги із хіміотерапією, бо її не вистачало. Ми знайшли потрібних постачальників гуманітарної допомоги.

“Біосенс” перераховувала кошти ЗСУ від компанії. Це рішення прийняли командою. Дехто зі співробітників досі приймає у себе переселенців.

Післявоєнні плани

Від початку війни ми мали пристосуватися до нових реалій, як, напевно, і всі. Зараз використовуємо наші заощадження, щоб мати змогу сплачувати зарплату в повному обсязі. Плануємо залучити іноземні інвестиції.

Іноземних спеціалістів ще за три-чотири тижні до війни не відправляли в Україну. Тож тепер ми готуємо українських фахівців, щоб вони допомогли запустити нові прискорювачі від компанії Elekta. Ми налаштовані зробити це до завершення війни. Вже проводимо тренінги, щоб медики могли навчатися дистанційно, а наші інженери – підвищити свій кваліфікаційний рівень.

Про стан під час війни

Більшість з нас вперше зіштовхнулася з такими викликами. Завдяки роботі стає легше емоційно. Звичайно, робота сповільнилася, але згодом стала на свої рейки. Буває тяжко, буває легше, надто коли вдається щось зробити. Можу сказати, що під час війни у мене зникли якісь гострі відчуття і бажання, коли ти дуже чогось хочеш — поїхати кудись, щось купити тощо. Світ став звужений — навколо родини, задач. Ти не переймаєшся соціальним життям. Фільми і книги мені зараз взагалі не заходять, бо є відчуття, ніби ти гаєш час, а от що допомогло заспокоюватися та перебувати у ресурсі, то це — вивчення іноземної мови. Це  надихає та систематизує.

Найбільше бажання після нашої перемоги — зустрітися із усією командою.