Як зберегти стосунки під час війни: поради психолога Юлії Зорій

31.05.2023

Питанням, як правильно налагодити стосунки у парі, люди переймаються все своє життя. Однак стреси, з якими українці зіткнулися торік, лише ускладнюють наші взаємини. Хронічна тривога, стрес спричиняють емоційні вибухи. Тому важливо розуміти природу своїх почуттів, реакцій, щоб мати змогу з ними впоратися. Про труднощі у стосунках та «екологічний» підхід щодо їхнього вирішення розповіла психологиня, ведуча «Ранку у Великому Місті» на ICTV Юлія Зорій.

Що штовхає нас зриватися один на одному?

Юлія Зорій, психологиня, ведуча «Ранку у Великому Місті» на ICTV

Періодично кожен із нас переживає стрес. Він так само, як тривога і страх, є частиною нашого життя. Незначний стрес не є проблемою. Але дуже високий його рівень серйозно впливає на людину. Передусім ми стикаємося з фізичними проявами — головним болем, браком апетиту, болем у шиї, плечах, спині, важким диханням, напруженістю м’язів. Щодо психічних реакцій, то це бажання поплакати, тривожність, втома, сум. Важливо розуміти, що будь-яку негативну емоцію потрібно пропрацювати, випустити. Коли емоція не має виходу, вона накопичується і однаково знаходить шлях назовні, але це вже буде некорисним щодо нас і наших близьких. Якщо це розуміють обидва партнери й у певний момент рівень стресу в кожного зашкалює, тоді можна уникнути ситуації, коли люди зриваються один на одному.

«Екологічний» вихід емоцій

Якщо ви відчуваєте, що у вас є якась емоція, спочатку потрібно її назвати. Спитайте себе: що я зараз відчуваю? «Я дуже зла. Через ось це й це». Ви ідентифікували свої відчуття, пояснили їхню причину, далі ви можете вже з ними працювати. Звичайно, за звичкою ми можемо відразу висваритися на коханого. Однак у результаті ми бачимо, що це не є робочою схемою. Після сварки себе погано почуваємо, виникає конфлікт із партнером. Тобто наслідки цієї звичної реакції абсолютно не позитивні. Варто спробувати зробити щось інакше.

Відомо, що будь-яка фізична дія зменшує силу емоцій. Тому якщо відчуваєте, що зараз злі, готові висваритися на чоловіка, то можна натомість піти помити посуд, поперекладати баночки-скляночки, поскладати одяг, поприсідати. Кожен може собі сам придумати список варіантів, як «екологічніше» спускати негативні психологічні реакції. Головне — перемикнутися з емоції на фізичну дію. Якщо це розуміють обидва партнери, вони можуть придумати якісь спільні дії: вдвох піти прогулятися, приготувати щось на кухні.

Коли ділитися переживаннями

Якщо ви знаєте, що ваш чоловік чи дружина дуже сентиментальні, емоційні, будь-яка негативна новина викликає сум, жаль, сльози, ви можете подумати, чим варто поділитися, а що краще не чіпати. Однак тут універсальних порад немає, тому що треба виходити з того, яка людина поруч із вами й у якому вона стані перебуває.

Якщо чоловік дуже втомлений, злий, чи у нього, до прикладу, почуття провини, пов’язане з війною, а в цей момент приходить жінка й починає жалітися, що у неї нічого не виходить, то, зрозуміло, може виникнути певний дисонанс. І, звісно, вона має право на те, щоб її вислухали. Однак у такій ситуації їй краще піти до мами чи подруги. Іноді піклування про партнера може бути у вигляді проговорення свого стану з іншими. Якщо мій чоловік не любить сльози, наприклад, бо він почувається в такій ситуації винним, відразу думає, що не так зробив, що зробити, аби дружина перестала плакати, то, напевне, не «найекологічніший» спосіб щодо нього, йти й плакатися йому. Іноді ж жінці просто треба поплакати без розв’язання проблеми. Тут кожна людина сама буде відчувати ось цей момент — де в мене є дозвіл про все розказати, але може бути невдалий момент.

Чи може нашкодити спонтанний шлюб?

На початку повномасштабного вторгнення була хвиля одружень. Деякі до цього поставилися скептично, буцімто спонтанні рішення не приводять до чогось хорошого. Однак варто розуміти, що кожна ситуація індивідуальна. Усе залежить від того, на чому будуються стосунки кожної конкретної пари. У чому вони бачать цінність своїх стосунків, наскільки вони приймають одне одного в парі, у якій ролі. Якщо це все складається, то неважливо, скільки люди були разом перед одруженням. Набагато суттєвішим є те, як вони налагодили зв’язок, чи вміють спільно вирішувати складні моменти, чути одне одного, чи поважають одне одного.

Чому люди сходяться? Бо вдвох краще, ніж одному, тому вони гуртуються. А чому розходяться? Бо не можуть чи не вміють із певних причин розв’язати певну проблему. Тому швидкість одруження — не показник успішності шлюбу. Є люди, які у стосунках 10 років і не одружуються. Водночас я маю знайомих, які перед укладанням шлюбу зустрічалися два чи три місяці. Уже шість років вони щасливі разом. Ви можете 20 чи 30 років прожити в шлюбі й розійтися. Тому в цьому питанні про якісь гарантії можна забути. Залишається лише розуміння кожного партнера, чому їхні стосунки важливі, який їхній внесок у взаємовідносини, яка віддача. Це як багаття, кожен має щось підкидати у нього, щоб горіло. Але важливе й розуміння, чому я туди підкидаю. Якщо воно є в парі, то все гаразд.