Якщо дитина травмувалася: як допомогти при носовій кровотечі, удавленні та опіках

Особиста безпека та безпека наших дітей завжди буде у пріоритеті, особливо у воєнний час. І хоч ми й не можемо попередити всі можливі сценарії травмувань чи надзвичайних ситуацій, проте ми можемо бути до них готовими: знати алгоритми дій і мати змогу не заклякнути від страху, а швидко зреагувати, коли це буде потрібно. 

Тому разом із курсами першої допомоги «Save a Life» розповідаємо про найбільш поширені дитячі травми та ділимося, як правильно допомогти і не нашкодити, якщо з дитиною щось трапилося.

Чому діти раняться частіше за дорослих та до якого типу належать ці травми

В Україні складно знайти інформацію про дитячі травми, бо через реформування державної системи обліку захворювань із 2018 року дитяча статистика по вікових групах більше не подається. Проте вчені і лікарі порахували: діти травмуються на 30% частіше за дорослих. Чому? Через умови виховання вікові та індивідуально-психологічні властивості. 

Дані досліджень говорять, що понад 80% випадків травмувань стаються через поведінку самої дитини. Зокрема, немовлята все хапають і тягнуть до рота, бо саме так вони починають пізнавати світ. Тому задуха у немовлят — поширене явище. Тодлери ж вчаться ходити, часто падають і забиваються. Підлітки намагаються впоратися з власними гормонами й емоціями, тому можуть поводитися необачно.

Найпоширеніші типи травмувань, яких зазнають діти — побутові (ті, що стаються вдома, вуличні (на гральному майданчику чи ще деінде за межами дому чи навчального закладу) і шкільні (між заняттями, на уроках фізкультури). Відносно до віку, малюки переважно травмуються вдома, діти 4–13 років — на вулиці, а з 14 — потрапляють і в дорожньо-транспортні пригоди.

Проте, де б не відбулося травмування дитини, дорослим варто вміти надати домедичну допомогу. Як зробити все правильно — далі пояснює головний інструктор курсів «Save a Life» Михайло Думнич.

Носова кровотеча: що робити

Кров із носа — досить поширене серед дітей явище, яке переважно виникає, якщо дитина щось туди засовує і травмує внутрішні стінки, чи коли падає/вдаряється об щось та травмує обличчя чи ніс. Викликати кровотечу з носа також можуть занадто сухе повітря (слизова носа пересихає й утворюються тріщини), застуди та інше. Причин може бути багато, проте допомога буде однаковою.

Як діяти при носовій кровотечі:

  1. Заспокоїти дитину: пояснити їй, що нічого страшного не сталося і ви можете допомогти.
  2. Посадити її так, щоб їй було зручно, нахилити тулуб вперед та опустити голову. Можна дозволити стікати крові в якусь посудину або ж сказати дитині затиснути ніздрі пальцями і спльовувати кров, яка може збиратися в роті. Коли слина стане чистою — кровотеча закінчилась.
  3. Якщо кровотеча продовжується понад 5–6 хвилин, дитина спітніла, зблідла і провалилася у напівсвідомий стан — викликайте швидку допомогу. 
  4. Якщо дитина втратила свідомість, покладіть її на бік та чекайте на прибуття лікарів. 

 «Save a Life» нагадують: 

  • Не закидайте голову дитини назад — це застарілий неправильний метод, який не допомагає, але може викликати блювання, коли кров горлом тектиме вниз.
  • Не запихайте до носа вату або серветки — вони можуть присохнути до слизової оболонки і повторно її пошкодити, якщо ви будете намагатися їх дістати.
  • Не кладіть дитину на спину, щоб кров не потрапила до дихальних шляхів, проте можете покласти її на бік.

Задуха/удавлення у дитини до 1 року

У цьому віці дитина не може повідомити, що їй щось заважає нормально дихати, проте вона може намагатися плакати, кашляти, махати руками. Негайно допомагайте, якщо бачите, що дитина не плаче, не кашляє і починає синіти.

Як діяти:

  1. Дорослий має сісти на будь-яку рівну поверхню, охопити дитину вільною рукою за нижню щелепу, щоб притримати голову (але обережно, не чіпайте шию), і перевернути головою вниз, поклавши на живіт на своєму передпліччі, при цьому можна спиратися на власну ногу. Нижньою частиною долоні іншої руки зробіть 5 стрімких ковзаючих ударів між лопатками, не зачіпаючи голови, щоб не травмувати її.
  2. Далі охопіть дитину за потилицю та переверніть назад на спину донизу головою. Двома пальцями — вказівним і середнім — 5 разів штовхаючи натисніть на середину грудини між сосків приблизно на третину глибини грудної клітки, але не чіпайте живіт.
  3. Чергуйте 5  ковзаючих ударів з 5 натисканнями, поки те, що застрягло, не вилетить. 
  4. Огляньте ротову порожнину, якщо дитина втратила свідомість. Якщо ви бачите, що вона не дихає — починайте робити серцево-легеневу реанімацію (СЛР).

Не перевертайте немовля догори дригом та не трусіть його, бо можете пошкодити шию.

Удавлення у дитини після 1 року і старше

Якщо ви бачите, що дитина вдавилася, але їй вдається плакати, дихати, говорити — нахиліть її і зачекайте кілька хвилин, найімовірніше, вона сама прокашляється. 

Якщо дитина продовжує задихатися і синіє:

  1. Станьте позаду дитини на коліна, нахиліть її тулубом вперед, опустіть їй голову та зробіть 5 ковзаючих ударів, як у попередньому алгоритмі.
  2. Якщо це не допомогло, випряміть дитину, покладіть одну руку, зібрану у кулак, вище пупу, іншою рукою охопіть кулак та починайте з помірною силою штовхати під ребра вгору під кутом десь 45 градусів.
  3. Чергуйте удари між лопатками з поштовхами по 5 разів, поки предмет не вийде.
  4. Якщо дитина втратила свідомість і перестала дихати — починайте СЛР.

Не плескайте дитину по спині, коли та стоїть і не намагайтеся дістати застрягле тіло самостійно, щоб не заштовхати його глибше.

Термічний опік у дитини

Термічні опіки виникають, коли шкіра малюка контактує з гарячим обʼєктом, парою, рідиною чи відкритим вогнем.

Перша допомога при опіку:

  1. Якщо це можливо, заберіть дитину від джерела опіку.
  2. Обпечене місце промивайте прохолодною проточною водою протягом 10 хвилин. Або ж ви можете прикладати до рани мокрий компрес, який необхідно намочувати заново, як тільки він починає нагріватися. 
  3. Перевірте, наскільки сильно уражене місце опіку: якщо пухирів немає, накладіть бинтову чи марлеву повʼязку, щоб туди не потрапив бруд. Якщо зʼявилися пухирі або опік досить великий і за розміром перевищує дитячу долоню — викликайте «швидку» або терміново зверніться до лікаря. 

Також не варто прикладати лід — це може навпаки додатково пошкодити тканини холодом. Не можна проколювати пухирі, щоб не викликати зараження, а також мастити місце опіку олією чи сметаною, бо вони навпаки не даватимуть теплу виходити, і це може погіршити ситуацію.

Хоч ми не можемо вберегти дітей від можливих усіх небезпек, але ми можемо навчати малюків, якими можуть бути небезпечні ситуації, пояснювати, як діяти в тих чи тих умовах, та виховувати їх обачними й обережними.