Оксана Хромова
Коли роками думаєш про свої мрії як про щось казкове й примарне, інколи здається, що вони назавжди залишаться недосяжними. Але варто з’явитися маленькому шансу, аби зрозуміти: досить чекати, час підніматися. Історія Ярослави Скляр саме про це — десять років сумнівів, невдалих спроб і про ту мить, коли життя подарувало їй можливість нарешті втілити свою мрію у реальність.
Проєкт «Краса для всіх» від L’Oréal Україна за підтримки бренду Matrix став для дівчини не лише навчальною програмою, а й ключем до нової впевненості. Він допоміг повернути те, що здавалося втраченим, і показав, що кожна жінка може змінити своє життя, якщо наважиться зробити перший крок.
«10 років у пошуках себе»
Я пам’ятаю себе дівчинкою, яка могла годинами дивитися, як хтось створює щось гарне й особливе. Мені завжди подобалося підбирати зачіски, фарбувати волосся подругам, щось крутити чи вирівнювати. Але після школи життя склалося так, що я пішла іншим шляхом. Шукала себе у різних сферах: працювала з тваринами, займалася нерухомістю. Мені радили знайти «щось практичне», але щоразу в моїй голові з’являлась думка: «Знову не те». І згадувала, що мені й досі подобається створювати нові образи лише однією зачіскою чи іншим кольором волосся.
Так минули довгі десять років, протягом яких купа різних обставин заважала втілити мрію у реальність. Курси були надто дорогими, і грошей на них ніколи не вистачало. Час минав, і здавалося, що сенсу більше немає. Навіть в родині радили «зупинитися й подивитися на життя реалістично». Але всередині мене жила впертість і відчуття: я все одно хочу це робити.
«Програма стала поштовхом, який змінив усе»
Про проєкт «Краса для всіх» я дізналася випадково. Чесно скажу, коли заповнювала анкету, не дуже вірила у свою перемогу. Мені здавалося, що це шанс для когось іншого, більш впевненого, більш досвідченого. Але я вирішила ризикнути. І коли мені зателефонували і сказали, що я пройшла відбір, я спочатку навіть не повірила.
Для мене це було не просто запрошення на навчання. Це був сигнал, що життя дає мені величезний шанс. Навчальна програма від L’Oréal Україна стала поштовхом, який нарешті дозволив мені відчути головне: так, це справді моє. Я стільки років сумнівалася, але не помились, коли наважилась все змінити. До того ж перемога у проєкті підтвердила — я йду правильним шляхом.
Пам’ятаю, як мене вразили слова наставниць, які бачили в мені потенціал і казали: «У тебе є все, щоб стати справжнім майстром». Після десяти років невдач і пошуків це було як ковток свіжого повітря.
«Війна змусила мене переосмислити життя»
Переломний момент у моєму житті настав із початком повномасштабної війни. Я опинилася за кордоном разом із дітьми. Там, у чужій країні, я особливо гостро відчула, що без професії, яку люблю, я ніби ніхто. У Києві мені хоча б здавалося, що я можу щось спробувати, але за кордоном усе виглядало зовсім інакше — я була людиною без ґрунту під ногами.
Це відчуття пустоти було настільки сильним, що я зрозуміла: досить відкладати. Мені потрібно взяти своє життя у власні руки. У той момент я пообіцяла собі, що зроблю все, щоб повернутися до того, що люблю. Тепер я думаю: можливо, якби не війна, я досі чекала б слушного моменту. Але ця криза змусила мене відкинути всілякі сумніви і діяти.
«Вчителі були як психологи»
Перші заняття на програмі були складними. Я боялася торкатися до волосся моделей, боялася зробити щось не так. Але наставниці працювали з нами, немов професійні психологи. Вони буквально тримали за руку та повторювали: «Не бійся, ти все робиш добре, подивися, як гарно вийшло».
Атмосфера була неймовірною. Усі викладачки вкладали душу в кожну з нас. Ми отримували не лише технічні знання — нас навчали впевненості, професійної етики, навіть того, як розмовляти з клієнтами. Я ніколи не забуду цієї підтримки, тому що саме вона дала мені силу йти далі.
«У цій професії завжди є куди рости»
Ще під час навчання я написала резюме. І майже одразу отримала кілька запрошень на співбесіди до салонів краси. Почала стажуватися, коли навчання ще тривало, і це було несподівано навіть для моїх викладачок.
Через три місяці я зрозуміла, що хочу заглибитися у складні техніки фарбування та колористику. Мені подобається робити щось точне, створювати нові образи через колір. Зараз я працюю в салоні «Культура», і кожен день на роботі — це справжнє задоволення. Я можу приїхати навіть заради одного клієнта, бо це робота, яка приносить не тільки гроші, а й велику радість.
Перукарська справа не стоїть на місці. З’являються нові техніки, нові тренди, нові інструменти. Щоб бути справжнім майстром, потрібно постійно розвиватися. Я дуже хочу потрапити на курс до майстрині з Маріуполя, яка викладає нові американські техніки стрижок. Поки що вона навчає лише онлайн, але я чекаю, коли зможу відвідати її реальні практичні заняття.
Я вважаю, що справжній майстер має знати не тільки колористику, а й володіти різними техніками стрижок. Я перфекціоністка: якщо не впевнена на 100%, я не буду братися за роботу, поки не знатиму її досконало. Це моє правило, і воно допомагає мені рости.
«Моя перемога — це більше ніж диплом»
Перемога у програмі в 2024 році для мене — це не просто документ чи сертифікат. Це доказ того, що я здолала десятирічний шлях і не зламалася. Я навчилася вести соцмережі з професійного боку, і саме завдяки Instagram до мене прийшли перші клієнти. Коли вони пишуть відгуки чи діляться своїми фото після моєї роботи, я відчуваю справжню гордість.
Я хочу дійти до того моменту, коли зможу взятися за будь-яку роботу без страху чи сумнівів. І я мрію допомагати іншим дівчатам. Мені вже пропонували асистувати викладачкам у роботі ученицями в подальших випусках програми «Краса для всіх». Спочатку я вагалася, але тепер розумію: це мій наступний крок. Можливо, одного дня я стану тією, хто підтримає новачків так само, як колись підтримували мене.