Юлія Спориш: Бути гармонійною у різних соціальних ролях — це фішка сучасних жінок

В умовах війни роль жіноцтва в українських реаліях суттєво актуалізувалася. Жінки йдуть на фронт, опановують традиційно чоловічі професії, займаються соціально значущими проєктами тощо. У кризовий для країни момент вони доводять свою незламність, демонструють лідерський характер, працюють на результат. Як бути жінкою-лідером, де черпати натхнення, як побудувати дієву команду сьогодні в Україні – ці, і не тільки, питання ми вирішили обговорити з директоркою та засновницею ГО «Дівчата» Юлією Спориш.

Чим займається ваша організація, які проєкти переважають?   

Загалом діяльність ГО «Дівчата» спрямована на підтримку жінок та дітей, захист їхніх прав та розширення можливостей. Серед провідних активностей нашої організації можна виділити освітню діяльність, зокрема сексуальну просвіту в школах (схвалену МОН України) з актуальним охопленням – 300 000 дітей, психологічну підтримку дітей та жінок під час війни (онлайн та офлайн консультації з психологами), гуманітарну допомогу (роздача освітніх наборів, планшетів, грошей тощо), соціальну реабілітацію (дитячі табори), роботу з дітьми з ментальними порушеннями, підтримку жінок, які зазнавали насильства у різних формах. Кількість проєктів росте, розширюються напрямки нашої діяльності, звісно, збільшується і чисельність команди.

Динаміка зростання вашого колективу – з 2 до 250 осіб – і його результати справді вражають. Як це взагалі вдалося?

Не скажу, що 250 співробітників були ціллю номер один, пріоритетом завжди була і залишається допомога жінкам та дітям, особливо в умовах війни. Саме остання стала певним стимулом до дії. Я відчула плинність і крихкість життя. І зрозуміла, що чекати не можна, треба включатися на повну. Варто використовувати весь свій потенціал та силу на користь суспільства, робити те, що вмію найкраще, зараз. Фандрейзинг, управління командою, ведення переговорів – мої ключові здібності виявилися максимально затребуваними. Амбіції команди росли, а заразом відбувалося і стрімке масштабування колективу. Ми просто працювали день у день, вірили у власні цілі, аналізували промахи, відповідально підбирали партнерів, відкрито звітували, постійно комунікували з громадою. І за 2,5 роки нас стало майже 300 — важко повірити, але це факт. Ми робимо якісний продукт, гідний уваги на світовому рівні, у багатьох аспектах виступаємо першопрохідцями, руйнуємо стереотипи і постійно розвиваємося. 

Як ви обираєте співробітників, партнерів, на що найперше звертаєте увагу?

Принциповими для мене є ціннісні орієнтації потенційних працівників та партнерів. Якщо це люди феміністичного налаштування, сповнені бажання змінити життя жінок на краще, то це мої люди. Не менш важливим, на мою думку, є професіоналізм: без експертизи та ентузіазму важко «рухати гори». Також завжди дивлюся на швидкість мислення і вміння працювати у високому темпі. Це мій ритм, і мої співробітники мають його витримувати та підтримувати. Терпіти не можу песимістів та скигліїв: з ними нам не по дорозі.

Як ви вважаєте, чи має лідерство гендер, чому сьогодні так багато говорять саме про жіноче лідерство?

Думаю, що цивілізоване людство нарешті дозріло до гендерного балансу. Століттями жінки були соціально невидимими, сьогодні ми врешті можемо говорити, діяти, творити, вести за собою. Ми отримали свободу вибору, і про це не можна мовчати. Внесок жінок у розвиток суспільства неоціненний, і його треба підсвічувати. Освіта, культура, бізнес, державне управління тощо – жінки є скрізь, вони успішні, амбітні, проактивні. На моє переконання, лідерство не має гендеру, воно буває різним залежно від цілей та завдань, передбачає найрізноманітніші рольові моделі, і жінкам у ньому не менше місця, ніж чоловікам.

Які стереотипи щодо гендерного питання вас найбільше обурюють?   

Завжди емоційно реагую на висловлювання про те, що жінка не може мати гарну сім’ю, доглянутих дітей, люблячого чоловіка й одночасно обіймати керівну позицію на роботі. Гадаю, що за подібними ідеями приховується людська слабкість, заздрість та ницість. Бути гармонійною у різних соціальних ролях – це фішка сучасних жінок. Особисто знаю непоодинокі приклади і пишаюся такими жінками.

У чому знаходите натхнення, як відновлюєтеся?

Надихаюсь незламністю українських жінок, їхнім успіхом, величними справами, особливо сьогодні, в умовах війни. І сама намагаюся не пасти задніх. А коли відчуваю перевтому, обов’язково знаходжу час та можливість на відновлення. Особливих секретів не маю, просто вимикаю телефон, займаюсь фізичною активністю, перемикаю увагу, читаю, прогулююсь тощо. Якщо раптом перепрацювала, чітко охороняю особисті кордони та кажу «ні» всьому, що може завадити відпочити.

Які б поради ви дали молодим жінкам, які прагнуть стати лідерками?  

Ніколи не сумніватися у собі, своїх здібностях, знаннях і талантах. Не здаватися, сміливо йти уперед до намічених цілей і на цьому шляху шукати тих, хто зрозуміє і підтримає, оточувати себе однодумцями. Аналізувати попередні здобутки та невдачі, робити висновки, щоб надалі діяти з їх урахуванням. Жити на повну, працювати з максимальною віддачею, радіти життю і робити його легшим для інших, особливо для дітей та жінок.   

З метою підвищення психологічної стійкості українок в умовах війни та постійного стресу ГО «Дівчата» запускають серію подкастів «Сила у тобі». Переглянути випуски можна буде на YouTube-каналі ГО за посиланням. Безкоштовну психологічну допомогу можна отримати від спеціалісток ГО «Дівчата». Звертайтеся за номером гарячої лінії 0800 600 044. Або у чатбот. Також можете написати нам на пошту [email protected]

Проєкт «Комплексна гуманітарна допомога та підтримка стійкості постраждалих від війни громад на півдні та сході України» реалізується ГО «Дівчата» спільно з Help – Hilfe zur Selbsthilfe за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.