За лаштунками інстаграму: уся правда про роботу бортпровідниці

Професія бортпровідниці часто асоціюється з пригодами, романтикою та суцільним задоволенням. Що ж насправді стоїть за яскравими образами усміхнених, доглянутих і завжди привітних бортпровідниць та як здобути омріяну професію — ми запитали у Ксенії Малачевської, бортпровідниці авіакомпанії SkyUp™.

Шлях до неба

Розкажи, як ти прийшла в авіацію? Що спонукало до цього? Де навчалася на бортпровідницю?

Після університету я декілька років працювала аналітикинею, поки не вигоріла та не усвідомила, що робота в офісі — просто не моє. Хотілося чогось кардинально нового. Я певний час думала про роботу бортпровідником, спілкувалась про неї зі знайомими, шукала інформацію та чекала, коли після пандемії відкриються вакансії. І тут у соцмережах натрапила на рекламу вакансії бортпровідників SkyUp Airlines, подумала, чому б не спробувати, та надіслала резюме. Після кількох раундів співбесід мені запропонували роботу і відправили на навчання.

Все так просто виглядає. І ніякої спеціальної підготовки не знадобилося?

Загалом так, на старті вимоги досить базові, ніякої спеціальної освіти чи досвіду від кандидатів не вимагають. Серед обов’язкових «прохідних» критеріїв: зріст від 164 см, вміння плавати та знання англійської на рівні не нижче B1.

Якщо співбесіда проходить вдало, вас відправляють на медкомісію. Бортпровідники повинні мати міцне здоров’я, адже наш ключовий обов’язок — забезпечення безпеки пасажира. Витримати напружений графік, розрулити конфлікт між пасажирами чи зберегти холодний розум і професіоналізм у разі позаштатної ситуації зі слабкими нервами просто не вийде. Фізична сила і витривалість також потрібні — повірте, закрити двері літака зможе не кожна пересічна людина, вони дуже важкі.

Скільки триває навчання? Як воно відбувається?

На опанування професії дається два місяці. Зазвичай авіакомпанія має власні або партнерські навчальні центри, тобто шукати, куди податися вчитися, непотрібно. Навчальний процес надзвичайно цікавий, але нелегкий — навчання дуже інтенсивне. Тому на цей період приготуйтесь забути про все інше — хобі, зустрічі з друзями, поїздки, прокрастинацію на дивані тощо.

Навчатися ви будете весь час і де б не були.

Доведеться не лише штудіювати документацію — купу інструкцій та мануалів щодо поводження в різних ситуаціях, специфікації літаків, авіаційні правила, але й набувати практичних навичок: надавати першу допомогу, гасити пожежі на борту, рятувати людей у воді. Будь-які можливі в реальному житті ситуації моделюються інструктором та відпрацьовуються командою. Також під час навчання на вас чекають стажерські рейси, де ви під наглядом досвідчених бортпровідників тренуєтесь самостійно працювати.

Для мене це була зовсім нова сфера діяльності, тому одночасно було стресово і важко та хвилююче і цікаво. Крім того, якщо ви з регіонів, для навчання та роботи доведеться, як і мені, переїхати до Києва, якщо у вашому місті немає бази авіакомпанії, в якій ви плануєте працювати.

Як виглядає робота бортпровідницею

Поговоримо про стереотипи. Кажуть, у бортпровідників життя — мед, ніяких турбот, суцільні подорожі без особливих напружень. Як ставишся до таких закидів? Чи змінилися твої власні уявлення про цю роботу після того, як почала працювати? 

Ніколи не мала рожевих окулярів щодо роботи бортпровідницею. Я багато читала про цю професію, спілкувалася зі знайомими бортпровідниками, тому дуже добре знала, куди йшла. Прекрасно усвідомлювала, що в цій роботі немає нічого легкого, що це важка робота, що вона впливає на здоров’я.

Єдиний момент, не думала, що певною мірою робота бортпровідників так само має свою рутину, як і будь-яка інша, просто зі своїми особливостями. Так, ми можемо літати за різними напрямками, на різних літаках та у складі різних екіпажів, постійно зустрічатися з новими людьми. Проте водночас день за днем ми піднімаємося на борт і виконуємо одні й ті самі функції, взаємодіємо за одними й тими самими алгоритмами.

Чим тобі запам’ятався перший рейс?

Дуже хвилювалася. Але я така людина, що по життю хвилюється із приводу та без. Сам рейс пройшов чудово, і я надзвичайно вдячна за підтримку інструкторові та прекрасному екіпажу — це дуже важливо для початківців.

Як у вас зараз будується графік роботи? Скільки часу для вихідних?

Якщо ми говоримо про графік відряджень та відпусток, то зараз місяць-півтора працюємо і тиждень-два удома. Поки так. Згідно з регламентом, на місяць не більше 90 годин можемо літати.

Спробуймо перекласти на звичний більшості офісний графік: 90 годин на місяць — це скільки виходить на тиждень?

Все не так просто. Коли ми говоримо про 90 годин, то маємо на увазі саме льотних — від зльоту і до посадки літака. Окрім цього ще є передпольотний брифінг, посадка пасажирів, висадка — це ще плюс кілька годин до кожного польоту. Також у разі затримки рейсу додаються години. Завжди є непередбачувані обставини, тому порахувати важко, але по факту це звичайно набагато більше, ніж 90 годин.

Поясни ще, будь ласка, простими словами, що таке передпольотний брифінг?

Це коли перед рейсом збирається весь екіпаж — бортпровідники і пілоти. Ми отримуємо від пілотів необхідну для роботи інформацію. Приміром, скільки часу триватиме наш політ, яка буде погода, чи очікувати на турбулентність. Також старший бортпровідник перевіряє документи команди бортпровідників: льотні ліцензії, паспорти. Якщо в екіпажі нові люди — знайомимося, старший бортпровідник розбиває нас по номерах — від номеру залежать обов’язки бортпровідника на рейсі, і обговорюємо наші робочі питання: проходимося по ключових процедурах у разі надзвичайних ситуацій, протоколу безпеки тощо. Приблизно за годину до вильоту піднімаємося на борт готувати літак до рейсу.

Поговоримо трохи детальніше про відрядження. Під час ротації ти живеш в одному готелі в одному й тому ж номері весь місяць-півтора чи доводиться весь час переїжджати? Як спакувати своє життя в одну валізу?

Живемо в одному готелі, без постійних переїздів. Намагаюся не брати з собою купу речей, тому що мені просто не подобається сама думка, що потрібно переїхати кудись на місяць. Це тисне на мене, тому що в мене є дім і я не хочу робити дім із готелю. Тому намагаюся брати тільки найнеобхідніше, а таких речей небагато. Тим більше, що левову частку часу ми літаємо, а не гуляємо, тож потреби у великій кількості речей немає — форма, косметика, догляд, книжка та й усе.

Скільки вільного часу маєш у відрядженні? Скільки вихідних виходить за місяць?

По-різному, немає якогось встановленого ліміту. Відрядження, в якому я зараз, дуже насичене. Літаємо по 5-6 днів підряд, а потім 2-3 вихідних у мене. Далі в мене йде 4 робочих дні. Ось так.

Коли маєш вихідні у відрядженні, як забезпечуєш свої базові потреби на кшталт приготування їжі?

В цьому плані мені, звичайно, не вистачає дому, кухні своєї, можливості щось собі приготувати. Це важко, і всі по-різному виходять із ситуації. Хтось купляє невеличкі мультиварки і готує собі в номері, я поки харчуюся в закладах, купляю в магазинах щось більш-менш готове, щоб максимум салат в номері нарізати.

Коли ти ще працювала в Україні, ти жила в Києві? Не треба було жити в готелях, просто приїжджала з дому на рейс?

У більшості випадків так. Але в нас були часті засилки по Україні, наприклад, у Харків — там зупинялися в готелі. Мене часто відправляли в Запоріжжя, бо я звідти родом, і там уже зупинялася у батьків. Також бувають розворотні рейси, коли зранку ти кудись вилітаєш і звідти ввечері тим же літаком повертаєшся додому.

До чого ще, окрім постійної зміни режиму і графіка, треба бути готовим у роботі бортпровідником?

До регулярного навчання. Раз на рік проходимо курс підтвердження кваліфікації для відпрацювання навичок — це обов’язково для підтримання чинності ліцензії бортпровідника. В рамках курсу ми складаємо низку тестів та летимо рейс з інструктором. Також з різною регулярністю маємо навчальні тренінги онлайн, зокрема, з авіабезпеки, комунікацій в колективі та відносин з клієнтами тощо.

Безпека є абсолютним пріоритетом в авіації, тому навчання є обов’язковою частиною нашої роботи протягом всієї кар’єри. Окрім обов’язкових, відповідно до міжнародних авіаційних стандартів, навчальних курсів, проводяться додаткові внутрішні курси підвищення кваліфікації в навчальному центрі компанії. Так, ми проходили додатковий курс з надання першої медичної допомоги (курс реаніматологів, First Aid), курси з конфліктології, надання сервісу на борту.

Торік, коли SkyUp™ започаткував соціальний проєкт для дітей з розладами спектра аутизму «Подорожі без бар’єрів», ми пройшли спеціальний комунікаційний курс — разом з експертами розбирали, що таке аутизм, як його розпізнавати, як ефективно комунікувати з батьками та дитиною у спектрі, як реагувати на реакцію оточуючих та поводитися у конфліктних ситуаціях. Розбирали різні кейси, які могли б потенційно трапитися в аеропорту та під час перельоту.

Які країни і скільки вдалося відвідати за весь час роботи?

Якщо говорити про країни, які відвідала у складі нашої команди то їх не так багато, бо до повномасштабного вторгнення встигла попрацювати лише півроку. Потім вже після початку повномасштабної побувала на Мадейрі, у країнах Балтії, Єгипті, Словаччині, Польщі та на навчанні в Празі.

Ти багато подорожуєш, маєш часті відрядження — який у тебе побут?

Живу життя між відрядженнями. Звичне життя: проводжу час із сім’єю, багато гуляємо, подорожуємо, зустрічаємося із друзями. Маю хоббі — шию одяг, тому коли є час і натхнення, щось собі шию. Це хобі для душі. Можу пошити будь-що, все за настроєм.

Скільки ти вже літаєш?

Літаю з літа 2021 року. Працювала у SkyUp™, потім пішла до європейської компанії і повернулася назад. Виходить три роки з невеликими перервами.

Чому вирішила повернутися?

Повернулася, бо банально скучила за колегами та атмосферою. Коли працювала в європейській авіакомпанії, почувалася не у своїй тарілці, мені було некомфортно, в англомовному середовищі не виходить на сто відсотків вільно почуватися в тій же комунікації, як серед своїх.

Ще цікавий твій відгук стосовно форми, бо ти можеш порівняти оновлену форму SkyUp™ та класичну форму іншої компанії, де ти працювала. Що тобі більше до душі?

На підборах, у спідниці і блузці з краваткою я себе почувала більш жіночно, як стюардеса в широкому загальноприйнятому уявленні. І це мій стиль по життю, мені таке до душі. Але якщо ми говоримо про фізичний аспект, то кросівки — це прям дуже практично і комфортно, бо після 12 годин на підборах дуже болять ноги, це важко.

Авіаційний бліц

Чи є в авіаційних працівників забобони? Ти в них віриш?

Забобони є, приміром, погладити літак — до вдалого польоту. Багато хто так робить, і я теж. Не те щоб я була забобонною, але роблю. Багато ще чого є — не можна шити перед рейсом, фотографуватися повним складом екіпажу перед вильотом — це з того, що знаю. Але я не вірю в забобони і не дотримуюсь цих правил. Також в нас є чудова традиція бажати одне одному м’якої посадки, приємного польоту. Завжди це робимо і це дуже класно.

Що тебе надихає і мотивує кожен день вставати на роботу?

Ставлюся до своєї роботи як до будь-якої іншої — це мій обов’язок і заробіток. Надихають і підтримують колеги, класний колектив, можливість поспілкуватися на рейсі, познайомитися з новими людьми. Надихають люди.

Маєш улюблені фільми про професію?

Найбільше люблю документальну серію «Розслідування авіакатастроф», а у художніх фільмах все перебільшено зазвичай.

Яка твоя улюблена книжка? Що ти читала останнім часом або що тебе вразило не тільки як бортпровідницю, а в першу чергу як людину?

Останнє прочитане «Американська трагедія» Теодора Драйзера. Зараз читаю «Коротку історію людства» Ювала Ноя Харарі.

Що повинно бути обов’язково у валізі бортпровідника?

Обов’язково ліцензія — без неї нікуди не полетиш, а ще медичний сертифікат, паспорт, ID-карта працівника, жовта жилетка, яку ми одягаємо на шляху від автобуса до літака, фартух для обслуговування, ручка і блокнот записати основну інформацію стосовно рейсу — скільки пасажирів, приміром, якісь особливості тощо. Також запасна футболка на випадок, якщо щось проллється на форму. У дівчат ще косметика, підправити за необхідності макіяж. Я ще беру якісь базові пігулки — від головного болю, приміром.

Наостанок, що б ти порадила дівчатам, які тільки мріють про професію бортпровідниці?

Не складати враження про професію тільки по картинці в інстаграмі, де це часто подається як суцільні подорожі і легкість. Краще навіть в тому ж інстаграмі знайти реальну людину, яка працює бортпровідником, і поговорити з нею, позадавати запитання про підводні камені професії, спробувати витягнути внутрішню інформацію про цю роботу, про що зазвичай не говорять на загал. І вже після цього ухвалювати рішення. Моя робота чудова, я її дуже люблю. Але якщо йти у професію, спираючись на якісь стереотипи, а не реальне життя, можна швидко розчаруватися.