Стрічка змагається за перемогу у програмі Platform.

Фільм українського режисера Валентина Васяновича “За перемогу!” став учасником Міжнародного кінофестивалю у Торонто (TIFF). У конкурсній програмі Platform беруть участь десять авторських стрічок, серед них — “За перемогу!”. Саме тут, на 50-му, ювілейному Міжнародному кінофестивалі у Торонто, відбудеться світова прем’єра фільму. 

“За перемогу!” — новий фільм Валентина Васяновича, режисера стрічок “Атлантида” та “Відблиск”. Це антиутопічна історія про післявоєнне майбутнє України. Стрічка розповідає про режисера, який не може повноцінно реалізуватися як режисер вдома, в Україні, а його родина не хоче повертатися на Батьківщину через складну економічну ситуацію.  

Більшість членів знімальної команди зіграли у стрічці самі себе, а сам Васянович виступив і режисером, і актором фільму. Стрічку створював Arsenal Films разом із українською продюсерською командою ForeFilms, а також литовський копродюсер M-Films. Стрічка створена без залучення жодного держфінансування з боку України. 

Для українського кіно це перший випадок, коли фільм потрапив у конкурсну програму Platform Міжнародного кінофестивалю у Торонто. Цьогоріч за перемогу на фестивалі змагатимуться фільми з 19 країн, серед яких Канада, Франція, Німеччина, Аргентина, Іран. Фестиваль відбудеться у Торонто з 4 по 14 вересня 2025 року.

Довідка

Валентин Васянович — український режисер, який створив стрічки «Креденс», документальний фільм «Рівень чорного», «Атлантида» та «Відблиск». Єдиний український режисер, чия стрічка була представлена у головному конкурсі Венеційського кінофестивалю у 2019 році. 

Синопсис фільму

Антиутопічна стрічка «До перемоги!» показує події, які розгортаються у післявоєнній Україні, яка виграла війну з Росією, але програла війну з корупцію і байдужостю еліт. Головний герой — кінорежисер, позбавлений можливості займатися професією, яка наповнювала його життя змістом. Його дружина та донька вже три роки мешкають у Відні й не бачать сенсу повертатися додому через складну економічну ситуацію в країні. Герой розуміє, що не може приєднатися до родини, адже не здатен реалізовувати себе поза межами України, хоча й бачить, як на його очах розпадається сім’я найближчого друга — художника-постановника всіх його фільмів. Герої фільму намагаються знайти себе у нових обставинах і вірять, що важкі часи минуть і вони зможуть повернутися до своєї справи.