Заха Хадід: «Все фантастичне — реально»

У перекладі з арабської її ім’я означає «блискуча». Професійну кар’єру Заха розпочала після лондонської Архітектурної школи в бюро свого викладача Рема Колхаса. А потім заснувала власну компанію – Zaha Hadid Architect. Серед її найвідоміших робіт – Національний музей мистецтв XXI століття у Римі, Центр Гейдара Алієва в Баку та Центр водних видів спорту у Лондоні. 20 років тому вона отримала Прітцкерівську премію, головну нагороду в архітектурі. А за два роки потому стала першою жінкою, яка отримала золоту медаль Королівського інституту британських архітекторів.

Дитяча мрія

Заха Хадід народилася в Багдаді в 1950 році в сім’ї промисловця та художниці. Ще в 11 років дівчинка вирішила, що хоче стати архітектором. Після закінчення математичного факультету Американського Університету в Бейруті Хадід вступила до лондонської Архітектурної школи.

Досить сильно на молоду архітекторку вплинув архітектурний авангард 1920-х років і творчість Казимира Малевича. Проте її творча мова завжди залишалася яскравою й оригінальною. Викладачі вважали її найталановитішою людиною серед усіх, що колись у них навчалися.

«Планета із власною неповторною орбітою», – так казав про свою студентку відомий Рем Колхас.

Півроку вона працювала в майстерні викладача, а вже через два роки заснувала в Лондоні власне бюро.

Читайте також: Перші: як Джеральдіна Мок першою облетіла навколо світу наодинці

Власний шлях

Через оригінальний та безкомпромісний підхід до творчості Хадід не могла займатися дрібними замовленнями для приватних осіб. Саме тому вона залишилася викладати в Архітектурній Асоціації, продовжувала проєктувати та брати участь у конкурсах.

Проєкт клубу «Пік» на пагорбі над Гонконгом, який переміг у великому міжнародному конкурсі, привернув до Хадід увагу громадськості. Проте він так і залишився нереалізованим, оскільки замовник збанкрутував.

У 1994 році Хадід перемогла у конкурсі проєктів оперного театру в Кардіффі і здобула широку популярність у Великобританії. Проте забудовник під впливом громадської думки через півтора роки конфліктів відмовився від проекту. Він просто злякався оригінальності архітектурного рішення.

Читайте також: Війна теж пише свою повість на обличчях людей: херсонська художниця створює картини в перервах між обстрілами

Проєкти та перемоги

Першим реалізованим проектом Хадід стала пожежна частина меблевої компанії Vitra у Вайль-на-Рейні в 1993 році. Своїм виглядом вона нагадує бомбардувальник «Стелс». Ситуація кардинально змінилася в 1999 році, коли почалося будівництво Центру сучасного мистецтва Розенталя в Цинциннаті, в США. З того моменту Хадід почали запрошувати для роботи в різних країнах світу.

В 2004 році архітекторка вже отримала престижну професійну нагороду. До речі, за весь час існування Прітцкерівської премії її удостоїлися лише дві жінки.

Більшість проєктів принесла їй перемогу у престижних архітектурних конкурсах і популярність серед професіоналів. Та найчастіше вони так і залишалися на папері. Здебільшого це відбувалося через неготовність замовників сприймати її нестандартний та оригінальний дизайн.

«Архітектура – це не лише притулок, корпус. Архітектура має хвилювати, заспокоювати і змушувати вас думати», – казала Заха Хадід.

Архітекторка завжди намагалася зруйнувати загальноприйняті канони. Вона повністю відкидала загальноприйняту геометрію та використовувала спотворену перспективу, виявляючи гострі кути та викривлені лінії.

Проте сучасний світ не стоїть на місці і погляди людей на художні й суспільні настанови змінюються. Поступово до Захи прийшло визнання. А після будівництва Центру сучасного мистецтва в Цинциннаті ідеї Захи Хадід стали насправді затребуваними. Західні критики називали її найперспективнішим архітектором найближчого десятиліття. А кожен новий проєкт виглядав ще зухвалішим і більш новаторським у порівнянні з попереднім.

Читайте також: Микола Гоголь: таємниці загадкового генія

Не тільки архітектура

Проте роботи архітекторки не обмежувалися лише проєктами. Крім великих форм Заха Хадід створювала різноманітні інсталяції. Працювала над театральними декораціями, виставковими та сценічними просторами. Або розробляла інтер’єри – як у ресторані «Моондзун» у Саппоро, колекції меблів, писала картини й малювала. Її роботи є у багатьох музейних колекціях. Крім того, вона встигала читати лекції та влаштовувати майстер-класи по всьому світу, щоразу збираючи повні аудиторії.

Живопис та малюнки Захи Хадід багаторазово експонувалися у багатьох країнах. Найбільші та найпомітніші з них пройшли у Галереї в Токіо та Музеї сучасного мистецтва у Нью-Йорку у складі групи архітекторів-деконструктивістів. А також у Гарвардському університеті та навіть залі очікування Центрального вокзалу у Нью-Йорку. Роботи Хадід сьогодні входять до багатьох музейних зібрань.

Читайте також: Леся Українка: трагедія та тріумф сильної жінки

Китай – проти

Тим часом не обходилося і без непорозумінь. Заха Хадід стала дуже популярною в Китаї після того, як спроектувала будівлю оперного театру в Гуанчжоу. Згодом у країні з’явилися 11 її проєктів. Та згодом Китайський фонд збереження культурної спадщини звинуватив архітекторку в тому, що офісний і торгівельно-розважальний комплекс Galaxy Soho завдає шкоди історичному центру Пекіна. Причому це сталося після того, як споруда отримала міжнародну нагороду Королівського інституту британських архітекторів. При цьому Galaxy Soho увійшов до шорт-листу ще однієї нагороди – премії імені Бертольда Лубеткіна.

Будівництво футуристичного проекту було завершено у жовтні 2012 року. Неймовірний за задумом комплекс виконаний з білого алюмінію та скла і складається з чотирьох 15-поверхових веж обтічної форми. У Galaxy Sohо немає кутів і різких переходів. А відкриті внутрішні двори є прямим посиланням до класичних китайських двориків. Сьогодні він вважається одним із найкращих проектів Захи.

Читайте також: Перші: як Жасмін Періс, єдина з жінок, подолала загадковий і найвиснажливіший ультрамарафон світу

Безмежний талант

Хадід не тільки змогла створити успішне архітектурне бюро, а й реалізувати близько 1000 проектів у 44 країнах. Вона завжди домагалася бажаного і нікому не дозволяла сумніватися у своїй правоті. Можливо саме тому інженери втілювали її фантастичні задуми.

Проте Заха не обмежувалася лише архітектурою. Вона є авторкою декількох успішних лінійок взуття. Ще одна її пристрасть — створення ювелірних прикрас. Джерелом натхнення для неї завжди були музика. Її пристрасть до музики знайшла вираження у гармонійних формах багатьох проєктів.

У 2008 році Forbes назвав її однією з найвпливовіших жінок світу, а The Time у 2010 році включив її до свого списку 100 впливових мислителів року.

Заха Хадід також розробляла об’єкти інтер’єрів — столи, дивани, лампи й стільці. В них також можна було побачити її архітектурний стиль — плавні лінії та скульптурні вигини.

«Ідея полягає не в тому, щоб кут був 90 градусів», — любила говорити вона.

До того ж, архітекторка викладала як запрошений професор і лектор у багатьох університетах та інститутах світу, включаючи Гарвард, Єль, Колумбію.

На жаль, їй не вдалося реалізувати все задумане. 31 березня 2016 року Заха Хадід померла від серцевого нападу в Майамі. Вона випередила свій час, залишивши багато проектів для своїх послідовників у власному бюро, яке успішно продовжує працювати й сьогодні.

Читайте також: Лайза Міннеллі: «Я завжди хотіла бути лише собою»

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram

Оксана Хромова