Затяжний ПТСР: як виявити та допомогти собі?

Упродовж життя людина неодноразово стикається з ситуаціями небезпеки, загрози для здоров’я, цілісності та добробуту. Життя передбачає певний ризик, так відбувалося багато століть, і механізми адаптації навчили нашу психіку справлятися з багатьма стресами та життєвими викликами. Але, на жаль, бувають ситуації, які виходять за рамки звичайного людського досвіду і несуть у собі серйозну загрозу життю. До таких ситуацій належить, звичайно, участь у бойових діях.

Більшість військових переживають травматичний вплив. Але не тільки війна, а й повсякденне життя може нести для людини зіткнення з травмою. Це ситуації насильства, стихійні лиха, нещасні випадки, серйозні захворювання чи хірургічне втручання, раптова втрата, тяжкі пологи, а також ситуації, в яких людина стає свідком таких подій щодо інших людей.

Причини, як і наслідки травм, дуже різноманітні. У всіх ситуаціях спрацьовує схожий механізм: в момент зіткнення з дуже сильним потрясінням, сильний страх і сильний жах охоплюють людину, виникає почуття безпорадності, коли ми дивимося в обличчя смерті, і застрягаємо в цьому стані. Утворюване «завмирання» здатне перетворити нас на «камінь», як у грецькому міфі про Медузу.

Коли людина стикається з загрозою для життя, активізуються всі внутрішні процеси організму для захисту — бігти чи битися. Навіть крик, допомога тим, хто поруч, активні рухи — усе це допомагає тілу і психіці прожити та розрядити напругу, що виникла. Подія залишається у пам’яті, але не викликає тяжких наслідків та тривалих переживань. 

Якщо відреагувати на загрозу не вдалося, переживаємо почуття сильного жаху та страху, все збудження залишається замкнутим у тілі та психіці людини, спрацьовує реакція завмирання, заціпеніння. Якщо «енергія» не переробилася через дії, не розтратилася, то найімовірніше може сформуватися ПТСР.

Що таке ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад — важкий психічний стан, різновид тривожного розладу, що виникає внаслідок психотравмувальної ситуації (одиничної або такої, що повторюється).

Багато людей після травми мають симптоми, які зникають через кілька тижнів. Однак якщо ці симптоми тривають понад місяць і впливають на повсякденне життя, це можуть бути ознаки посттравматичного стресового розладу.

ПТСР за тимчасовими рамками може бути гострим — якщо розвивається протягом 30-90 днів, хронічним або затяжним — понад 90 днів. Також може бути варіант ПТСР з відстроченим початком — початок симптомів проявляється пізніше ніж через 6 місяців після події, але цей варіант зустрічається рідко. 

Симптоми ПТСР

Симптоми ПТСР та їхні прояви зазвичай поділяються на чотири симптомокомплекси ПТСР:

1. Нав’язливі спогади — спогади, що повторюються, флешбеки (спогад про подію та активне переживання при спогаді), сни, кошмари.
2. Уникнення — усіляке уникнення людиною думок, розмов про травмуючі ситуації, уникнення місць, дій, людей які нагадують про травмуючу подію або пов’язані з нею.
3. Негативні зміни мислення та настрої — людини з ПТСР переважають негативні думки про себе, про майбутнє, відчуття безнадійності. Немає інтересу до діяльності, до минулих захоплень, до людей і до життя в цілому. Втрачено довіру та почуття безпеки, людина наповнена напругою та заціпенінням.
4. Зміни фізичних та емоційних реакцій — постійне відчуття при ПТСР небезпеки та напруження, неможливість розслабитися. Це впливає і на фізичне самопочуття – неспокійний сон, головний біль, фізичний біль незрозумілого походження. Людина часто дратівлива, виявляє гнів та агресію. Також часто є непереборне почуття провини чи сорому. Неможливість впоратися з важкими симптомами і пригніченим станом призводить до саморуйнівної поведінки — різного роду залежностей.

Життя з ПТСР

Травмуюча подія завершилася, все залишилося позаду, людина фізично вже опинилась у безпеці, але мозок цього «не розуміє»! У суб’єктивній реальності людина так і продовжує жити у ситуації загрози, постійної небезпеки. Внутрішнє відчуття – постійна тривога, потрібно постійно виживати. І як наслідок, дратівливість та агресія. На жаль, контролювати свої реакції не вдається. Таку поведінку складно зрозуміти оточуючим, це є причиною конфліктів та непорозумінь. Людина з ПТСР наче випадає з потоку життя, вся його увага прикута до подій травми – спогади, образи шокуючих подій. Травми вторгаються в психіку, на тілесному та емоційному рівні людина заново переживає ситуацію, і силою волі ніяк не може протидіяти цьому. Очевидно, за таких переживань немає інтересу та радості від життя. Виникаюче заціпеніння викликає розгубленість у членів родини, оточуючих. Та й сама людина, яка страждає на ПТСР, відчуває свою відірваність від людей і світу. З ПТСР складно, а частіше неможливо підтримувати звичні для більшості соціальні зв’язки та відносини. «Застрягання» психіки на досвіді минулого позбавляє людину майбутнього.

Саме тому не потрібно чекати, коли все пройде саме, помилково вимагати від людини з ПТСР повернутися до нормального життя, стати колишнім, у цьому випадку це нереальні вимоги. ПТСР – важке захворювання, яке потребує лікування та професійної допомоги. Закривати очі на симптоми ПТСР дуже небезпечно.

Ускладнюється ситуація тим, що люди з ПТСР самі рідко звертаються за допомогою. У них підірвана довіра, є відчуття безвиході, немає розуміння, що з ними відбувається, їм здається, що це неможливо подолати. Тому м’яка і чуйна участь близьких важлива, щоб направити, акуратно підштовхнути звернутися за психологічною допомогою.

Що довше зберігаються симптоми ПТСР, то складніше відбувається лікування. Проте, навіть за тривалих симптомів, нехтувати зверненням до фахівця не потрібно. Сучасні методи роботи з травмою та ПТСР різноманітні, ефективні, досвід роботи фахівців стає багатшим з кожним днем. Основними компонентами психологічної допомоги є розуміння, тепла участь, підтримка та прийняття, створюється простір і для загоєння душевного болю, і для опрацювання сорому, відчуженості. Присутність психолога, який поруч і не тікає від складних і важких розмов, у потрібний момент пропонує інструменти для роботи з травмою, допомагає відреагувати емоції, що «застрягли», і м’яко повернутися до сприйняття теперішнього життя. Основне завдання – зробити так, щоб  переживання про травму можна було витримати, щоб вона «не затьмарювала» весь світ.

Допомога та лікування

Безумовно, для людини з ПТСР дуже важливою є підтримка близьких людей, їх розуміння що це не вигадка. Дуже допомагають відновити стан безпеки довірливі розмови, коли готові вислухати знов і знов, бо тема розмов найчастіше повторюється не раз. Може бути і навпаки, що деякий час ні про що немає бажання розмовляти. В такому випадку треба дати можливість залишитись зі своїми думками, але бути поруч – теж дуже вагома допомога. Заохочення до виконання рутинних справ допоможе не ховатися від життя. Але якщо ви помічаєте, що самостійно не виходить налагодити повноцінне життя, якщо прояви і симптоми заважають – краще заручиться підтримкою фахівця.

ПТСР підлягає лікуванню. Залежно від прояву та тривалості симптомів, лікування відбувається за допомогою психотерапії та, при необхідності, додається медикаментозне лікування.

Найбільш популярними методами роботи з ПТСР є:

• КПТ (когнітивно-поведінкова психотерапія) – розмовний метод, який допомагає повернути цілісність сприйняття, працює з пам’яттю, тривогою, регуляцією емоцій. І як результат – відновлення життя, формування нових життєвих цілей.
• EMDR (Eye Movement Desensitization and Reprocessing – десенсибілізація та переробка рухами очей) – за допомогою руху очей активізуються ділянки мозку, які відповідають за перероблення інформації. Після сеансів з застосуванням EMDR думки про травмуючі події втрачають свою владу і дозволяють повернутися до повсякденного життя.
• Somatic Experiencing (SE) — метод тілесного проживання травмуючого досвіду, основне завдання якого відродити здатність почуватися захищеним, розслабленим, допомогти тілу відновити функціонування і дати «повірити» мозку що можна розслабитися. Зміна стану тіла та психіки значно підвищує якість життя.

Який краще застосувати інструмент, з якою швидкість рухатись у роботі з травмою – за ці важливі питання відповідає терапевт. Перше основне завдання людини з ПТСР – звернутися по допомогу! Травма – це не довічний вирок. Дозвольте собі вирватися з кайданів травмуючих переживань.