Перед об’єктивом її камери побувало стільки видатних людей, що вона сама стала легендою. Про життя Енні Лейбовіц, американської фотографки, відомо небагато, але варто подивитися на її роботи, щоб все стало зрозуміло. Вона була особистою фотографкою багатьох відомих людей — акторів, політиків, громадських діячів, серед яких Леонардо Ді Капріо, Анджеліна Джолі, Джон Леннон, Вупі Голдберг і навіть королева Єлизавета ІІ. Ким же насправді є ця видатна жінка?

Донька військового

Енні народилася 2 жовтня 1949 року в місті Вотербері, штат Коннектикут. Її батько походив із Румунії і служив у війську, тому сім’я з шістьма дітьми постійно переїжджала. Мати, Мерилін Лейбовіц, мала професійну хореографічну освіту і викладала сучасний танець.

Перші фотографії Енні зробила на Філіппінах, куди родину відправили під час війни у В’єтнамі. Після школи вона вступила до Сан-Франциського інституту мистецтв. А після закінчення влаштувалася позаштатною фотографкою до журналу Rolling Stone.

Енні ніколи не боялася труднощів, і це стало її відмінною рисою. Кар’єру вона почала у 1970-тих, і цей шлях не був простим. Жінці-фотографці потрібно було доводити свою цінність у світі чоловіків-папараці, де її не сприймали серйозно. Пробиватися у цій сфері стало справою її життя.

Фотографка Rolling Stone

Робота у Rolling Stone стала для Енні справжньою школою, яка навчила не боятися. Журнал про рок-музику відкрив їй двері у світ знаменитостей. Вона вчилася бачити і розуміти цей світ зсередини.

Молодий гурт The Rolling Stones, життя якого було сповнене бунту, довірився саме їй. Музиканти вирішили, що тільки вона зможе показати їх справжніх. Енні стала частиною їхнього кола, супроводжувала на гастролях, знімала ексклюзивні кадри. Так почався союз, який прославив і фотографку, і музикантів.

Vanity Fair — новий етап

Понад десять років Енні присвятила відомому гурту, але згодом перейшла до Vanity Fair. З 1983 року вона працювала не лише з музикантами, а й з акторами, політиками, зірками шоу-бізнесу.

У 1990-тих відкрила власну студію в Нью-Йорку, і вже невдовзі відбулася її перша велика виставка. Виявилося, що в архіві Лейбовіц були фото майже всіх ключових постатей ХХ століття. Виставка мала гучний успіх, а її стиль став упізнаваним. Зірки перед її камерою немов знімали маски й відкривалися справжніми.

У 1999 році близька подруга фотографки, письменниця Сьюзен Зонтаг, переконала її видати книгу «Women» — портрети відомих і невідомих жінок. Це видання стало бестселером.

Особисте життя

Енні не любить говорити про себе поза роботою. Вона завжди наголошувала, що її життя — це її творчість. Та все ж у 2001 році, у 51 рік, вона стала мамою. Це було справді сміливе рішення, і воно змінило її долю.

Її багаторічна подруга Сьюзен Зонтаг була не лише творчою партнеркою, а й близькою людиною. Після смерті Сьюзен у 2004 році стало відомо більше про їхні стосунки. Зокрема, що батьком першої доньки Енні був син Сьюзен — письменник Девід Ріфф. У 2005 році Лейбовіц і Ріфф скористалися послугами сурогатної матері, й у них народилося ще двоє дівчаток.

Попри сімейні клопоти, Енні продовжує активно працювати: знімає, видає книги, організовує виставки. Її життя стало доказом того, що жінка має право обирати власний шлях.

Останній кадр Джона Леннона

У грудні 1980 року Rolling Stone замовив фотосесію Джона Леннона. Редакція бачила його одного на обкладинці, але Леннон наполіг, щоб поруч була Йоко Оно. Енні довелося імпровізувати. Вона згадувала:

«Коли Джон обійняв Йоко, це виглядало приголомшливо — ніби він захищає її від холоду. Перша пробна світлина на Polaroid привела їх у захват. Джон сказав: “Ти показала наші стосунки саме такими, якими вони є. Пообіцяй, що це буде на обкладинці”».

Цей кадр було зроблено вдень 8 грудня 1980 року. Того ж вечора Джон Леннон був убитий біля свого дому «Дакота». 22 січня 1981 року світлина Джона і Йоко з’явилася на обкладинці Rolling Stone й була визнана однією з найкращих за останні сорок років.

Енні Лейбовіц зуміла змінити уявлення про фотографію, стати голосом поколінь і довести, що мистецтво може бути правдивішим за слова.