Жінки в армії України: Як зробити зважений крок та підготувати себе до військової служби

25.08.2022

Надія Омельченко, віцепрезидентка ІТ-Інтегратор

Питання військового обліку жінок в Україні є темою, що вже майже рік викликає значний резонанс в суспільстві. Відповідно до Наказу Міністерства оборони України №313 від 11.10.2021 та оновлення до нього від 07.02.2022 — з 1 жовтня 2022 року жінки, що володіють професіями, спорідненими з 14 військово-обліковими спеціальностями, підлягають обов’язковому військовому обліку

За інформацією військового експерта Олега Жданова, наразі створення реєстру жінок-військовозобов’язаних планується перенести з 1 жовтня 2022 на 1 січня 2023 року у зв’язку з необхідністю внесення додаткових поправок у законі.

За деякими даними, сьогодні українська армія налічує до 38 тисяч військовослужбовиць. Після введення військового обліку жінок кількість військовозобов’язаних цивільних українок може зрости на понад 1 мільйон осіб, а отже кожна з цих дівчат та жінок віком від 18 до 60 років має бути психологічно готова до нової для себе ролі захисниці України. Яка це ролі, у своїй колонці описала військовий волонтер, експертка з управління персоналом, професійний ментор та психолог Надія Омельченко.

Військовий облік жінок не дорівнює мобілізації, проте якщо вже сьогодні або після введення обов’язкового військового обліку, жінка готова прийняти для себе рішення вступити на військову службу, цьому мають передувати такі етапи внутрішнього діалогу.

Функціональна готовність

В першу чергу жінка має добровільно, усвідомлено, свідомо прийняти це рішення. Зрозуміти «моє це чи не моє», мати переконання в необхідності власної військової професії, адже в разі труднощів в роботі, повне усвідомлення того, що рішення прийняте нею особисто знівелює можливість звинувачувати когось чи себе, і це є критерієм зрілості та зрілого, усвідомленого вибору.

Інформаційна готовність

Перед підписанням контракту варто дізнатися повний інформаційний блок про спеціальність. Мета – абсолютно усвідомлений вибір та розуміння. Це в майбутньому допоможе менше відчувати провину та можливі негативні емоційні стани за неправильний вибір, адже знання інформації дає сигнал нашій психіці про зниження тривоги.

Психологічна стійкість, воля та почуття

Зрозуміти, чи готові ви йти на оптимальний виправданий ризик, тобто проявляти сміливість та швидко приймати рішення в невизначених або стресових ситуаціях. Також важливо зрозуміти ваш індивідуальний набір вольових якостей, від яких залежатиме ваша служба, адже питання волі та вольової підготовки посідає одне з центральних місць у військовій діяльності.

Мотиви підписання контракту

Пам’ятайте, матеріальна винагорода не є стимулом ефективного виконання завдань, пов’язаних з найвищим рівнем ризику для життя та здоров’я людини. Ви маєте чітко усвідомлювати, які довгострокові перспективи ваших дій чи бездіяльності зараз та як вони впливатимуть на ваше життя та цінності за 5-10 років.

Питання сім’ї та роботи

Коли рішення щодо служби прийняте – перш за все, важливо владнати приватні питання: догляд за дитиною, будинком, родичами похилого віку тощо, адже це понижує шкалу тривоги за близьких та надає певний внутрішній спокій жінці, що, звісно, впливатиме і на виконання професійних задач та обов’язків. На законодавчому рівні ваше поточне місце роботи також може бути збережене за Вами на термін добровільної служби в ЗСУ під час дії воєнного стану, але потрібно заздалегідь повідомити про це роботодавця, щоб він завчасно потурбувався про тимчасову передачу ваших посадових обов’язків іншому працівнику.

Якщо ви пройшли попередні етапи та вже готові розпочати службу у військових підрозділах України, підготуйте себе до таких психологічних нюансів:

Одне з перших, з чим може зіштовхнутися жінка – це питання гендерного дисбалансу в армії. Зараз світова громадськість тільки починає відходити від стереотипу «армія – нежіноча справа», і Україна не є винятком. Український соціум ще має переосмислити новий образ жінки як самодостатньої, активної і незалежної особистості, що є цілковито здатною до конкурентних стосунків із чоловіками.

Попри доведену здатність жінки до конкурентних стосунків із чоловіками — не рівняйте свої навантаження до чоловіків на фізичному рівні, вони різні.

Забувайте про упереджене ставлення щодо диференціації роботи і задач між жінками та чоловіками, в армії вони майже однакові.

Варто бути готовою до систематичного військово-професійного навчання та фізичного  навантаження на високому рівні, готувати себе до постійної оцінки ваших результатів у вирішенні службових задач, а також до розвитку адекватної самооцінки, розвивати швидку адаптивність та гнучкість в умовах невизначеності.

Відомо, що інтереси суспільства є пріоритетними для жінок. Жінки більш емпатійні, ніж чоловіки, і армія не є виключенням. Тому не соромтеся підтримувати тих, хто також проходить службу. Допомагати та вчитися просити про допомогу — це нормально.

Варто намагатися роботи те, що підконтрольне вам, і не намагатися змінити те, що не підконтрольне і від вас не залежить, чітко знати й завжди пам’ятати про своє «коло контролю».

Коли йдуть активні бойові дії й новин надзвичайно багато – розвивайте критичне мислення, перевіряйте джерела інформації. Якщо є вільний час – перемикайтеся з перегляду новин на відпочинок, обов’язково виокремлюйте час для себе.

Рівність не означає однаковість. Говорити про свої потреби та задовольняти свої «жіночі потреби» без сорому – це нормально.

Робота військової — напружена та небезпечна, що дуже впливатиме на ваш емоційний фон. Якщо відчуваєте, що з вами відбувається негативне на рівні емоцій та почуттів – знайдіть можливість звернутися до психолога. Спеціаліст навчить методам захисту від емоційного вигорання та допоможе в інших кризових ситуаціях.

І найголовніше, завжди пам’ятайте українські жінки та дівчата – мають право, витривалість та психологічну готовність боронити країну пліч-о-пліч з чоловіками. Українська армія – історично один з найсильніших збройних форпостів у світі. Українки – справжні лідерки в мирному житті та бізнесі, а в суворі часи війни – професійні, освічені та витривалі захисниці власної землі та родини.

Незламні

«А Сашка з 38 квартири разом з Богданом прибила ракета. Їм відірвало голови»: волонтерка Ольга Зайцева про життя українців у сірій зоні

Незламні

Після полону ви маєте розказати, як вас катували, бо інакше країна-агресор отримає менше покарання, ніж має: правозахисниця Юлія Полєхіна про те, як відновити права українців після неволі

Незламні

Моя мета на найближчі роки у професійній площині — притягнути рф до відповідальності не на папері, а на ділі. Я прагну і вимагаю справедливості для своєї країни і своїх людей: Ірина Мудра про створення міжнародної організації зі стягнення активів росіян та роботу у Мін’юсті

Незламні

Здавалося, що у 2017 році ставлення до жінок у ЗСУ почало покращуватись, але зараз воно погіршилося в рази: Ірина «Незламна» Терехович-Сопко про доленосні зустрічі під час війни

Незламні

Я ніколи не думала, що під час війни потрапити на війну так важко — Анастасія Блищик

Незламні

Я мріяла, щоб наша лікарня працювала з Гарвардом, Єлем, Стенфордом та Шаріте, і сьогодні це вже реальність: Мар’яна Свірчук про Національний реабілітаційний центр «Незламні», де вміють повертати людей до повноцінного життя