Жінки — уособлення стійкості, внутрішньої сили та здатності знаходити світло навіть у найтемніші моменти життя. Новинки видавництва «Фабула» розповідають про тих, хто не боїться страху, знаходить у ньому поштовх до нового життя.
Кожна історія — це шлях крізь випробування, де боротьба за свободу, кохання чи внутрішній спокій стає головним викликом. Ці романи — глибокі портрети жінок різних епох і культур, які, зустрічаючись із жорстокістю світу, не здаються.
Від тих, хто пережив пекло пожежі в Парижі, до жінок, що зберігають любов під час війни, від бунтарок до шукачок правди — всі вони говорять однією мовою: мовою непохитної боротьби за своє щастя. Далі — добірка книжок про жінок, які кидають виклик долі і змінюють світ навколо себе.
«Багаття долі» Оділь Бує

У центрі цього роману — реальна трагедія, що сколихнула Францію 1897 року: масштабна пожежа під час благодійного ярмарку в Парижі, на якому загинуло понад 120 осіб, переважно жінки з аристократичного кола. Це була одна з найбільших катастроф світського життя кінця ХІХ століття. Полум’я не лише зруйнувало павільйони — воно перевернуло життя тих, хто вижив.
Оділь Бує розповідає історії жінок, які вийшли з вогню не тільки фізично, а й духовно іншими. Їхня реальність — це світ, у якому диктують чоловічі правила, а доля жінки часто вирішується без її голосу. Але після катастрофи героїні постають перед вибором: зламатися або змінити своє життя назавжди. Кохання, зрада, моральні виклики та пошук правди формують драматичний сюжет, у якому немає другорядних переживань. Роман захоплює атмосферою Belle Époque, поєднуючи документальну точність із глибокою психологічною прозорливістю. «Багаття долі» — це вогонь, у якому випалюється слабкість і народжується жіноча сила.
«Тіль» Данієль Кельман

У своєму блискучому романі «Тіль» Данієль Кельман оживляє легендарного жартівника й провокатора Тіля Уленшпігеля, перетворюючи його з фольклорного героя на глибоко символічну постать — блазня, що несе правду в часи, коли за правду карають. Перенесений у серце Тридцятилітньої війни, Тіль мандрує крізь зруйновану Європу XVII століття, де світ перетворився на суцільне попелище: спалені міста, розіп’ята мораль і люди, загублені між вірою, страхом і політикою.
Це не лише історичний роман, це гірко-сатиричне полотно, де реальність переплітається з гротеском, а філософські підтексти звучать крізь іронію та сміх. Кельман з майстерністю сучасного Гофмана або Брехта виводить на сцену монархів, єзуїтів, поетів, акторів і вчених, усіх — у жорстокій виставі людської сліпоти. Уленшпігель стає голосом здорового глузду, який виживає лише в масці безумця.
Роман вражає своїм масштабом, точністю і ритмом — події й персонажі змінюються, як сцени в театрі, і читач то сміється, то мимоволі затамовує подих.
«Мерилін. Пристрасть і парадокс» Лоїс Беннер

У книзі «Мерилін. Пристрасть і парадокс» Лоїс Беннер показує Мерилін Монро не як недосяжну зірку з постера, а як живу людину — складну, вразливу, розумну. Це не чергова біографія з набором фактів, а глибоке дослідження особистості Монро як культурного явища й жінки, яка змогла змінити уявлення про жіночність у ХХ столітті.
Беннер майстерно розкриває внутрішні протиріччя акторки: секс-символ і мислителька, ікона гламуру і жінка, яка прагнула бути почутою. Авторка показує, як світ створив з Мерилін образ, що затьмарив її справжні прагнення й глибини. У центрі книжки — не міф, а людина, яка жила між любов’ю до сцени і болем від нерозуміння.
Ця книга — спроба подивитися на Мерилін інакше: з повагою, чесністю й глибоким співчуттям. «Пристрасть і парадокс» розкриває Монро у всій її складності, допомагаючи побачити за легендою справжню жінку, яка жила і боролася за право бути собою.
«Сливове дерево» Еллен Марі Вайсман

«Сливове дерево» — це щемка й глибоко емоційна розповідь про любов, людяність і силу духу, що проростають у найчорніші часи історії. Еллен Марі Вайсман переносить читача у самісіньке пекло Другої світової війни, де сімнадцятирічна Крістін, німкеня з маленького містечка, стикається з усім жахом війни — від голоду й страху до бомб, концтаборів і втрат. Але навіть у цих умовах вона не зраджує свого кохання.
Сюжетна лінія кохання між Крістін і єврейським юнаком додає роману трагічного напруження і водночас неймовірної сили. Через їхню історію авторка показує, що людяність не має національності, а серце не підкоряється ідеологіям. Ця книга про вибір, відвагу й моральну незламності в умовах, коли зберегти себе уже подвиг.
Еллен Марі Вайсман пише просто, але з великою емоційною глибиною. «Сливове дерево» — це книга, що болить, надихає і змушує задуматися над тим, ким ми залишаємося, коли світ навколо руйнується.
«Останній політ» Джулі Кларк

«Останній політ» — це психологічний трилер, що захоплює з перших сторінок і не відпускає до останнього речення. Джулі Кларк створює драматичну історію про втечу, другий шанс і ціну свободи, яку жінка змушена заплатити, коли намагається вирватися з-під контролю. Випадкова зустріч в аеропорту перетворюється на ключову подію, що змінює долі двох незнайомок — Клер та Єви.
Авторка майстерно переплітає дві сюжетні лінії, поступово розкриваючи минуле обох героїнь. Клер — дружина жорстокого чоловіка з політичними амбіціями, Єва — жінка з болючою таємницею, яку не можна просто залишити позаду. Їхні історії — паралельні пошуки свободи, визнання і права на нове життя.
Цей роман не лише тримає в напрузі, а й порушує глибокі теми — домашнє насильство, самотність, провину і внутрішню силу. «Останній політ» — це розповідь про те, як у найнебезпечніший момент може народитися надія, а рішучість змінити долю — стати актом справжньої відваги.
«Убий мене ніжно» Ніккі Френч

В «Убий мене ніжно» Ніккі Френч майстерно проводить читача тонкою лінією між пристрастю й загрозою. Це психологічний трилер, у якому спочатку все здається романтичним збігом — випадковий погляд, вибух емоцій, сліпе захоплення. Але поступово з ідеальної історії кохання починає зникати повітря. Еліс, головна героїня, не просто втрачає себе — вона потрапляє у психологічну пастку.
Адам — загадковий, привабливий, але з тривожною тінню за плечима. Що далі занурюється у стосунки Еліс, тим більше стираються її власні межі. Френч дуже точно передає, як аб’юз може виглядати спочатку як пристрасть, як розчинення в іншому, що з часом стає небезпечним знеособленням. Напруга зростає поступово, але невблаганно, і кожна сторінка змушує ставити запитання: хто такий Адам — романтичний герой чи маніпулятор?
Це історія про одержимість, ілюзії й високу ціну істини. «Убий мене ніжно» — це емоційне дослідження того, як легко втратити себе, коли здається, що нарешті знайшов справжнє кохання. Книга залишає тривожний післясмак і змушує довго думати про межу між любов’ю й контролем.