Mysteries of genes: 8 порад школярам, які мріють стати генетиками

Наука – це наче детектив, де є безліч запитань і загадок, а вчений має знайти відповіді, пройшовши лабіринтами, книжок, статей і експериментів. Так цікавість науки пояснює кандидат біологічних наук Оксана Півень. Вона працює в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України, де разом із колегами вивчає процеси, що відбуваються в серці. В межах спецпроекту з науково-популярною конференцією INSCIENCE Оксана дала поради, як і чим можна заохотити дітей займатися наукою.

З чого складається ваша щоденна робота як науковиці?

Наш інститут займається вивченням молекулярних механізмів. Якщо простими словами – як певний білок чи ген працюють в клітині, як один білок взаємодіє з іншим, як в тих чи інших процесах вмикаються чи вимикаються гени. В генетиці є щось таємниче. Ми не можемо побачити їх навіть у мікроскоп, тільки уявляємо їх собі. Це щось таке віртуальне, але дуже важливе для наших клітин, що повністю управляє тим, якими ми будемо, яке життя проживемо та чим будемо хворіти. Моя група працює в галузі біології серця, тобто ми вивчаємо процеси, що впливають на утворення серця в ембріоні, його нормальний розвиток, здоров’я та роботу. Крім того, нас цікавить, як серце пристосовується до фізичного навантаження та старіння.

Сьогодні, на жаль, серцево-судинні захворювання є найпоширенішими не тільки в Україні, а й у світі. Якщо спростити, кожного дня в нашій країні від подібних захворювань вмирає одне село. І ситуація не стає кращою. Одна проблема – це смертність, інша – інвалідизація населення. Коли людина, наприклад, пережила інфаркт і не може повернутися до своїх звичних справ. З одного боку, це обмежує людину, робить її менш щасливою та незалежною, а з іншого – це відображається на економіці країни. Колеги економісти підрахували, що втрата працездатного населення знижує ВВП країни на 7%. Тому вивчати процеси, що відбуваються із серцем, надзвичайно важливо.

Як батьки заоохочували вас займатися наукою?

Мої батьки мають вищу освіту в галузі близької до біології ‒ вони інженери лісового господарства. Тому цікавість до біології в мене була із самого початку. В нас удома були красиві енциклопедії, а ще були журнали «Юний натураліст» і «Навколо світу» з цікавинками про тваринний світ і подорожі. Тобто вони підтримували мою цікавість біологією як такою саме даючи доступ до літератури.

Що б ви порадили батькам, які хочуть бачити своїх дітей в науці?

Найкращий приклад у вихованні дітей – власний приклад. Якщо батьки самі не читатимуть книг, дивитимуться серіали з ранку до ночі, то і їх діти теж будуть обмежені інтересами. Тому вони повинні водити своїх дітей на дні науки, до музеїв, ‒ це буде цікаво і самим батькам. Якщо ви хочете, щоб діти захоплювалися наукою – будь-то біологія чи програмування – подайте їм такий приклад. Нехай вони частіше бачать вас із книгою, нехай ви будете для них джерелом натхнення і знань у цій галузі.

8 порад для дітей від Оксани Півень

Сіддгартха Мукерджі «Ген. Надзвичайна історія» – це світовий бестселер, яким захоплювалися і Стів Джобс, і Барак Обама. Наука в цій книзі показана не скучною та сухою, із сивою бородою та в окулярах, а сповненою несподіванок, курйозних відкриттів і складних міжлюдських стосунків. Вона читається як захоплюючий роман, і водночас пояснює, що таке генетика та чому вона важлива.

Річард Докінз. «Егоїстичний ген» – несподіваний погляд на те, хто ми є. Ця книга лишається кращим твором автора вже більш ніж 40 років. Щоб заохотити прочитати її наведу лише одну цитату: «Ми є машинами для виживання — самохідними роботами, що сліпо запрограмовані на збереження егоїстичних молекул, відомих як гени».

Аліна Стеффан. «Літо довжиною в ДНК» – її особливість в тому, що це перша українська науково-популярна дитяча книжка про генетику. Вона адаптована для дітей, має гарні приклади, а розповідь захоплює з перших сторінок.

Науково-популярний журнал «Куншт» – перший в Україні журнал такого формату. Там можна знайти нетривіальні матеріали та ілюстрації на дуже різні наукові тематики – від психології до космосу.

Блог «Моя наука» – цей проект творять вчені НАН України і публікують переважно біологічні цікавинки.

Блог «Дім Інновацій» – він присвячений інноваціям і тут можна знайти огляди сучасного стану науки, в тому числі і генетики, в Україні та світі.

Колонки Антона Сененка та Семена Єсилевского на site.ua – ці науковці досить часто і влучно розвінчують різні популярні міфи.

Школа науки ДЕСК – цей курс проводять колеги з Інституту фізіології імені Богомольця. Окрім нових знань, там можна спробувати себе і на практиці, наприклад, самостійно виділити ДНК.

Дні науки – вони проходять не лише в Києві, та дозволяють дізнатися та побачити щось цікаве та особисто поспілкуватися з науковцями.

Підготувала Марія Педоренко. Фото: INSCIENCE

– Читайте также: Choice of profession: 6 рекомендаций родителям и школьникам