Іван Вишневський: «Чоловіки дуже часто говорять про все, окрім виховання дітей»

Автор блогу "Тато Онлайн" про гендерно-нейтральне виховання, соціальну відповідальність та великі мрії

В українському сегменті інтернету є безліч сайтів та блогів, де мами та жінки, які готуються стати матерями, обмінюються досвідом. А от думок батьків щодо виховання дітей якось не чутно. Ситуацію вирішив змінити Іван Вишневський, керівник напрямку «Небанківські фінансові установи» проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», створивши у 2014 році україномовний блог «Тато онлайн». Про свій досвід блогера й тата сина й доньки він розповідає читачам та читачкам WoMo.

Як у мене виникла ідея створити блог

У 2010 році, коли народився син Іван, моє життя змінилося. Будь-який батько вам скаже, що є життя «до дітей» та «після дітей», бо ти отримуєш нові враження, як людина, як чоловік й як батько. Змінюються й сімейні відносини, й ставлення до життя. Отже, мені стало цікаво, чи є ресурси, де батьки обмінюються думками та досвідом. І що я побачив? Є маса «мамських» ресурсів, але форумів, де б тусувалися тати, я не знайшов. Для мене було шоком те, що чоловіки абсолютно нормально спілкуються на автомобільних чи спортивних форумах, обговорюють там що завгодно, окрім дітей. Ситуація виявилася розбалансованою – з одного боку мами, які обговорюють все, починаючи від того, як завагітніти й завершуючи тим, що чия дитина сьогодні їла, а з іншого боку – чоловіки, що живуть якимось іншим життям. Я не кажу, що я суперправильний, але інколи хочеться почути думку саме чоловіка про те, як він вчиняв у тій чи іншій ситуації. Я багато гуглив, знайшов декілька україномовних блогів, але помітив, що вони рідко оновлюються. Зрозуміло чому: коли людина на цьому не заробляє, то повсякчас відкладає блогерство. Отже, моя ідея була в тому, щоб створити україномовний ресурс саме для тат, який би містив корисну інформацію та оновлювався регулярно.

Коли син трохи підріс, йому дуже подобалися мультфільми про героя на ім’я Каю, й кожного дня він просив мене розповісти нову історію про Каю. Я щовечора придумував казки, але такі, які були б корисними, наприклад, вигадав історію як Каю пішов на завод, де роблять скло. А потім я цю історію записав та розмістив на своєму сайті. Згодом став ділитися різними думками, які були б цікаві іншим батькам. Наприклад, писав огляди після відвідин якихось заходів, лайфхаки стосовно фінансових питань (як відкрити депозит для дитини) тощо. Зараз планую серію статей про те, як накопичити гроші на навчання дитини у закордонному виші.

Чому варто вести відеоблог дитини

Тепер ми із Іваном ведемо ще й відеоблог — вже протягом двох років. Він раніше дивився відео, де показували, як конструювати за допомогою LEGO, а потім ми вирішили робите подібні ролики самотужки. Я підтримав ідею відеоблогу, адже це дає унікальний досвід для нас обох: син вчиться виразно говорити, формулювати свою думку, триматися перед камерою, влучно висловлюватися, зрозуміло формулювати думки та водночас розширює власний світогляд, адже зараз ми знімаємо сюжети не лише на тему LEGO, а й про мандрівки, катання на велосипедах тощо.

Якості, які варто розвивати у дітей

Найперше, чому я хочу навчити дітей, — це відповідальності. Друге – впевненості у власних силах. Для мене дуже важливо, щоб дитина була впевнена у тому, що вона хоче, щоб вона розуміла, яким чином слід вирішувати проблеми і що за свої дії треба відповідати. Елементарний приклад: син пив молоко, пролив трохи на підлогу й питає, чи не сваритиму я його за це. Звичайно, ні. Але сваритиму за те, що він не вирішив проблему та не зробив висновків з ситуації, тобто не витер підлогу (усунення проблеми) та проаналізував причину, чому це сталося. У нас із сином більше року пішло на те, щоб він зрозумів цей принцип та почав йому слідувати.

Також я вважаю, що у сучасних дітей проблемним місцем є мотивація, бо коли дитина має велику кількість іграшок, має змогу подорожувати, багато де бувати, то її важко чимось здивувати. І тут вже задача батьків зробити так, щоб дитина була мотивована – це третій момент. Для мене приємним відкриттям стало те, що син зацікавився виробами з дерева – дитину з міста, зацікавило те, що робити руками.

Я пояснюю сину, що його життя проходить не лише у стінах дому, воно продовжується й поза його межами, отже важливо виховувати соціальну відповідальність. Ми з Іванком, наприклад, встановили у під’їзді контейнер для збору батарейок. Я пояснив синові, наскільки сильно вони шкодять оточуючому середовищу, коли їх не утилізують. І тепер Іван не пройде повз, якщо побачить, що на вулиці лежить батарейка, він обов’язково підбере її та покладе до контейнера. Згодом ми долучилися до української громадської соціальної ініціативи «Батарейки, здавайтеся!». Я переконаний, що соціальна відповідальність, бо якщо дитина буде зациклена лише на собі, добра з цього не вийде, бо ми матимемо чергового егоїста.

Гендерно-нейтральне виховання — це норма

Коли кажуть, що дівчинці чогось робити не можна, бо вона дівчинка, я цього не розумію. Чи може вона гратися машинками? Так. Чи ганяти у футбол? Так, може. Чи вилізти на дерево? Легко! Сину я кажу, що він має, наприклад, допомогти мамі, бо він чоловік. Але це носить суто мотиваційний характер. Але я не кажу йому, що він не має чогось робити, бо він хлопчик. Я вважаю, що він повинен вміти куховарити, бо це не є «жіночою» справою, він має прибирати в кімнаті, бо це його добробут й так далі.

Взагалі, підхід до виховання змінився із появою другої дитини, адже змінилася поведінка сина. Періодично у ньому прокидаються ревнощі, але ми пояснюємо, що любимо їх із Надійкою однаково, просто вона потребує трохи більше уваги, бо ще дуже маленька. Агресії до сестри він не виявляє, навпаки, дуже лагідний із нею, просто іноді треба приділити час саме йому. У таких випадках я намагаюся проводити час із сином віч-на-віч за тією справою, яка йому подобається. Але треба балансувати, аби він не почав зловживати цією увагою.

Дитина має мріяти

Я не прихильник створення ідолів, але, прочитавши книгу про Ілона Маска, я розповів про нього синові. Тому що я вважаю, що така людина є взірцем того, як втілюються великі мрії. Ми можемо по-різному ставитися до Маска – чи він аферист, чи він геній, чи геніальний аферист, бо всі його підприємства збиткові, але він все одно збирає великі суми грошей, — це час покаже. У ньому цікаве те, що він мав масштабні мрії, він мріяв про космос і він зміг їх справдити. Дорослих вражає проект SpaceX, бо хто б міг подумати, що можна сконструювати ракету багаторазового використання, а що вже казати про дітей! Такі проекти розривають шаблони. І я пояснюю сину, що ось саме тому треба мріяти, мрія має бути великою і він повинен до цієї мрії іти.

Підготувала Іра Керст

Фото із приватного архіву Івана Вишневського

— Читайте також: СДВГ у девочек: Отличия от мальчиковых симптомов и цена неправильной диагностики

Мы в Facebook