Кібербезпека дітей в інтернеті: Про що мають дбати батьки, школа та держава

Види ризиків та заходи протидії

Що знають наші діти про безпеку в інтернеті, чи досить їм буде цих знань, аби вберегтися від проблем? Що можуть зробити батьки і що можна вдіяти для посилення кібербезпеки дітей на державному рівні? На ці питання намагалися відповісти фахівці різних галузей у рамках конференції «Українська молодь та управління Інтернетом в контексті євроінтеграції України», яка пройшла в Києві 22 травня 2018 року за підтримки Комітету ВРУ з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та проекту «Громадська синергія».

Метою конференції було не тільки «побачити» кібербезпеку очима української молоді, а й накреслити «дорожню карту» інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку Європи.

Чим небезпечні російські соціальні мережі

За даними дослідження «Європейської Медіа Платформи» та Counterpart International, 71,6% українських підлітків продовжують користуватись російськими соцмережами, 23% не користуються, але мають акаунти, 4,3% видалили свої акаунти, 1,1% не мають акаунта взагалі. Небезпека криється в тому, що за допомогою соцмереж російські спецслужби можуть отримувати доступ до даних про місцезнаходження користувачів, загальну інформацію про них та їх родичів. Найбільшою проблемою є те, що здебільшого діти не звертаються по допомогу, коли стикаються з небезпекою в інтернеті — так відповіли 69% підлітків. До друзів по допомогу звертаються 15% дітей, а до батьків — лише 7%. Можливістю звернутися, наприклад, до Кіберполіції користуються лише 1% опитаних.

Заходи протидії

Навіть дорослі не повністю усвідомлюють ризик кіберзагроз, годі й казати про дітей. Отже, постає питання: що можна зробити для безпеки в інтернеті на державному рівні? Звісно, в цій справі інформаційні кампанії — основний елемент. Дослідники рекомендують експертам правоохоронних органів, Міністерства освіти й науки, представникам бізнесу та громадськості розробити моделі ризику та алгоритм протидії, регулярно проводити опитування серед молоді, аналізувати їх результати для корегування спільних дій, привести українські технології у відповідність до європейських.

Потрібно також розгорнути широку інформаційну кампанію щодо ризику користування російськими соцмережами та програмним забезпеченням, запровадити обов’язкову стандартизацію програмного забезпечення в Україні, пропагувати українські інформаційні ресурси, антивірусні програми.

Та головне — поінформувати дітей та підлітків про роботу безкоштовної Гарячої лінії за телефонами 0 800 500 335 або 116 123 (безкоштовно з мобільного).

Кібербулінг, «групи смерті», дитяча порнографія»

Альона Кривуляк, представник ГО «Ла Страда — Україна»

Ми доволі часто приймаємо звернення від дітей, за минулий рік ми на Гарячу лінію отримали таких звернень близько 30 тисяч, з них біля 10 тисяч — це звернення, які стосуються життя дитини в інтернеті, зокрема в соціальних мережах. Великою проблемою є кібербулінг — цькування дитини за допомогою цифрових технологій. Це велика проблема, адже дитина, яка потерпає від такого цькування, не розуміє як з цим боротися, до кого звертатися, в кого просити допомоги.

Іншою поширеною, особливо серед підлітків, проблемою є проблема сексу: інтимна переписка в соцмережах та пересилання фотографій еротичного характеру. Діти так само беззбройні перед негативними наслідками цього явища. Наша організація проводить тренінги по школах, аби попередити ці наслідки. Часто ми чуємо історії школярів, про те, що вони стали жертвами секстингу, коли перше кохання закінчується і починається шантаж? Проблема в тому, що діти не розуміють, яку інформацію про себе можна поширювати, а яку — ні.

Можу навести приклад з особистого досвіду: нещодавно я подорожувала залізницею, поруч були дівчинка років девяти та її мама. Мама дівчинки дивилась в телефон і навіть не звертала уваги на нашу з дівчинкою розмову, а я спробувала її розпитати про те, де вона живе, до якої школи ходить, ким працюють батьки. І дівчинка виклала мені, чужій людині, абсолютно всю інформацію. Невідомо, як чужа людина зможе використати цю інформацію. Але все це чула мама, яка жодним чином не відреагувала. А в інтернеті цю інформацію отримати ще легше. На наших тренінгах ми робимо на цьому наголос, а особливо застерігаємо щодо використання російських соціальних мереж. Ми запитуємо також і про те, скільки часу діти проводять в інтернеті, в соціальних мережах. Відповіді різні, це може бути 3-5 годин на добу, дехто говорить, що і на уроках сидить в соцмережах.

В основному, діти використовують соціальну мережу «ВКонтакте», після заблокування — менше, багато хто використовує тепер більше Instagram, але це повна нісенітниця — говорити, що діти не користуються заблокованим «ВК». Ми чомусь впевнені, що блок може завадити дітям користуватися цією соцмережею. Насправді, ні. 95% дітей, яких ми опитали, кажуть, що принаймні раз в день, але вони повинні зайти на свою сторінку «ВК». І коли ми запитуємо, чи знають діти, що був такий Указ Президента України, яким заблоковано використання соцмережі «ВКонтакте» на території України, вони дивуються: «Ви що, не знаєте, що існує VPN, який дозволяє обійти блок?» Коротше кажучи, заборонений плід вабить завжди, діти, як і дорослі, шукатимуть, як його отримати. Тому я бачу нашим завданням як дорослих розповідати як безпечно користуватися інтернетом, які існують небезпеки, як їх попереджати.

Всі ви чули історії про так звану гру «Сині кити«, яка може мати й інші назви, а метою груп, які в цю «гру» грають є доведення до самогубства. Дехто говорив, що проблеми немає, що це якісь політичні моменти, але я хочу сказати, що проблема все-таки була і досі не зникла. Буквально вчора один педагог з Сумської області повідомив про появу цієї «гри» у Viber. Ніхто не знає, які будуть наслідки. Проте, ми як організація одразу реагуємо, свого часу ми випустили методичні рекомендації, в основному для педагогів, по протидії цим «іграм» і групам, бо іноді дитина швидше іде на контакт з цих тем з педагогом, а не з батьками. У рекомендаціях містяться практичні поради по взаємодії з дітьми, іншими педагогами та батьками. Ми розповсюдили ці матеріали по регіонах України.

Додам декілька слів про сайт «Електронна гаряча лінія з протидії дитячій порнографії в Інтернеті» — це розробка ГО «Ла Страда — Україна», за допомогою якої ми намагаємось боротися з дитячою порнографією. Шукаючи якусь інформацію в інтернеті ми можемо стикнутися з «дорослою» порнографією, інколи не дуже й звертаємо на це увагу. Але у випадку дитячої порнографії — ні, з цим треба боротися. У цій роботі нам допомагають працівники Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції, які відслідковують контент інтернет-сайтів та блокують контент з дитячою порнографією. Цей сайт — унікальний інструмент, адже Кіберполіція опікується іноді якимись ще іншими справами, а хотілося б щоб потенціал такої Електронної лінії у їхній роботі використовувався.

Фото: кадр із фільму «Cyberbully»

— Читайте також: WoMo-книга: «Як не заблукати в павутині»

Мы в Facebook