10 цікавих фактів про українського художника-авангардиста Казимира Малевича

Аматор українського села та зухвалий супрематист, в пошуках нуля форм та світу Голодомору. Тривалий час Малевича зараховували до російського авангарду, але останні дослідження переконливо демонструють – Малевич таки був українським художником, хоча і в Російській імперії.

23.02.2024

Сьогодні, 23 лютого 2024 року, відзначається 145-та річниця з дня народження українського художника-авангардиста Казимира Малевича. 

Рід Малевичів належав до збіднілої польської шляхти, яка жила в Україні декілька століть. За останніми дослідженнями, Казимир Малевич народився у центрі Києва, на вулиці Жилянській, у садибі, яка належала його тітці Марії Оржеховській (цей будинок не зберігся донині, на жаль). Родина Малевичів була католицькою, тож Казимира хрестили у Київському римсько-католицькому костьолі (це храм на Костьольній, 17, відомий багатьом киянам). У родині було 12 дітей.

Читайте також: Казимира Малевича визнали українським художником: подробиці

До дня народження видатного художника та автора «Чорного квадрата» WoMo зібрав 10 цікавих фактів про Казимира Малевича.

10 фактів про українського художника Казимира Малевича

1. «Чорний квадрат» (1915) Малевича — одна з найдорожчих картин у світі, яка мала величезний вплив на розвиток усього сучасного мистецтва й змінила назавжди підхід до живопису та сприйняття мистецтва.

2. Улюбленою піснею Казимира Малевича була українська пісня «Гуде вітер вельми в полі» (1838): слова Віктора Забіли, музика Михайла Глінки.

Читайте також: Львівський бренд «Ґроно» випустив ялинкові прикраси із картинами Казимира Малевича: фото

3. Казимир Малевич народився у Києві, виріс в українських селах, походив з польської родини, розмовляв і українською, і польською, викладав у НАОМ у Києві, присвячував свої роботи українському селянству під час Голодомору. Малевич їздив у село в цей час, бачив геноцид українців на власні очі. Його роботи цього періоду дуже яскраві: кольори не сірі й депресивні, а, навпаки, сповнені енергією боротьби, насичені українськими основними кольорами — жовто-блакитними та червоно-чорними. У них дуже добре читається український повстанський дух. Люди без облич, без рук, але сильні й незламні.

Казимир Малевич картини

4. Відомо, що картиною «Чорний квадрат» Малевич відчинив двері у мистецтво постмодернізму. Дискурс щодо цієї картини набув більшого значення, ніж сама картина. Тож Малевич поставив сприйняття живопису на зовсім новий філософський рівень.

Читайте також: Вкрадені митці. Проєкт “Українологія” розповів про українських художників, яких привласнила росія

5. Батько майбутнього художника, Северин Малевич, був інженером і працював на цукрових заводах. Северин Малевич був проти того, аби Казимир займався мистецтвом, і хотів, щоб син продовжував сімейну справу. Через роботу батька родина часто переїжджала. У дитинстві Малевич жив на Поділлі, Київщині, Чернігівщині, Харківщині. Мешкаючи у різних куточках України, майбутній художник відкрив для себе народне мистецтво: вишивку, малярство і навіть спів.

6. Першу картину Малевич продав, ще коли жив у Конотопі. Точної дати, коли це було, немає, але десь у середині 1890-х років, тобто Малевичу було приблизно 20 років. Вважається, що саме у Конотопі та Пархомівці він почав малювати.

Читайте також: В Естонії відкрилася виставка українського авангардного мистецтва

7. Своїм учителем у мистецтві Малевич називав Миколу Пимоненка — відомого українського живописця, майстра жанрового живопису, героями якого часто ставали селяни та містяни. У період з 1895 по 1897 рік Малевич знову мешкав у Києві, де навчався у художній студії Пимоненка. «Я був приголомшений його майстернею, — пише Малевич у спогадах. — Його картини зображували життя України».

8. Малевич відомий тим, що постійно, кожну хвилину свого життя, навчався і невпинно вдосконалював свої художні здібності, мріючи відкрити абсолютно новий напрям у мистецтві.

Читайте також: Лицарі голодного Ренесансу: книга про український авангард та його творців

9. Вважається, що першими ескізи Малевича до «Чорного квадрата» побачили у 1910-х роках вишивальці артілі у Вербівці.

10. 1905 року Малевич вирушає до Москви, де тричі намагався вступити до Московського училища живопису, скульптури та зодчества. Займався у різних мистецьких студіях Москви та Петербурга, брав участь у виставках відомої художньої спільноти «Бубновий валет». Наприкінці 1920-х років через репресії радянської влади Малевич повертається до Києва.

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: FacebookTelegramInstagram