Чому ми повинні вчити дітей бути толерантними? Що говорить про толерантність енциклопедія? «Толерантність — це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також — особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах». Ось чому сучасному світові потрібно більше книжок, які б виховували дітей терпимими та доброзичливими до «інакшості».

Рікі та дороги

Марк Лівін, «Віват»

Дедалі більше з’являється у нас та наших дітей можливостей дізнатися про тих людей, які не вписуються у рамки так званої «норми». Принцип інклюзивності шкільного навчання наближає інші реальності та інші способи взаємодії із дітьми з розладами аутистичного спектру. Саме цій тематиці письменник Марк Лівін присвятив свою книгу про підлітка з синдромом Аспергера. Що ж це за синдром? Зазвичай його називають високофункціональним аутизмом, адже у осіб, у яких він є, інтелект нормального або навіть високо рівня. Натомість великою їх проблемою лишається соціальна взаємодія та емоційний розвиток: їм важко дається невербальна комунікація, а повторювані ритуали, складання списків та дотримання розкладу тримають їх світ разом. В історії 14-річного Матвія, яку написав Марк Лівін, є дуже важливий друг — уявний собака Рікі, який є для Матвія провідником шляхами, що мають вести додому.

Майя та її мами

Лариса Денисенко, «Видавництво»

Четверокласниця Майя розповідає про дітей, з якими вона вчиться у школі. Сімейна історія кожної дитини — унікальна і не схожа на «класичну». З Майєю вчаться діти, що народилися за допомогою штучного запліднення, і хлопчик, сім’я якого приїхала з окупованого Криму, білоруська дівчинка Аксана, яка живе з татом, бо її мамам померла, і Кирило, який живе з опікуном, бо його батьків позбавили батьківських прав. А у Майї — дві мами.