5 фільмів про жінок, знятих жінками

Останніми роками кінематограф став свідком значних змін у поданні жіночих образів. Фільми, створені жінками, розповідають історії, які часто ігноруються або знецінюються.

Ми зібрали п’ять фільмів режисерок, де femme-переживання посідають центральне місце в оповіді.

Читайте також: 8 фільмів про жінок, їхню силу та мрії

5 найкращих фільмів про жінок, знятих жінками

Труднощі перекладу

Lost in Translation, 2003

Режисерка: Софія Коппола

«Труднощі перекладу» — художній фільм 2003 року, режисером та сценаристом якого стала Софія Коппола. Стрічку було висунуто на чотири нагороди «Оскар». Софія Коппола отримала «Оскар» за найкращий сценарій. Український переклад зробила Студія «Омікрон» на замовлення Гуртом.

Сюжет: акторові Бобу Харрісу нелегко останнім часом. Амбітні молоді актори переграють його, і Боб дуже переживає. Одного разу в одній рекламній поїздці в Токіо Боб знайомиться з двома своїми співвітчизниками. Відомого американця, який бурхливо переживає непростий період, беруть під крило фотограф Джон, який мандрує загадковою країною Висхідного сонця, і його дружина Шарлота, що обожнює вечірки, а тут відверто нудьгує. У токійському барі, де вони вперше зустрілися, шумно і весело. Поки Боб сумує, американське сімейство розважається, і Шарлота залучає до вечірки актора. І так щоночі вони вдвох спускаються в бар і говорять без угаву до світанку. І у актора, і у дружини фотографа, якій постійно нудно, безліч тем для бесід і абсолютне взаєморозуміння. Одного разу герої разом подорожують по знаменитих місцях Токіо, переживаючи безліч божевільних пригод. Несподівана правда про Японію допомагає знайти несподіваний сенс існування.

Субстанція

The Substance, 2024

Режисерка: Коралі Фаржа

«Субстанція» — англо-американо-французький феміністський кінофільм у жанрі боді-горору, зрежисований і написаний Коралі Фаржею. Прем’єра фільму відбулась 19 травня 2024 року в основній конкурсній програмі 77-го Каннського кінофестивалю, де він був нагороджений призом за найкращий сценарій.

Сюжет: 50-річна Елізабет Спаркл — «оскароносна» акторка, за сумісництвом ведуча фітнес-шоу — дізнається, що її планують звільнити з телебачення та замінити молодшою та гарнішою кандидаткою. Елізабет дізнається про існування препарату для реплікації клітин, його реклама обіцяє створення «найкращої версії самого себе». Так «народжується» Сью — копія Елізабет у молодості, яка ділить з нею одну свідомість. Сью замінює Елізабет у фітнес-шоу, призводячи до поступового руйнування особистості своєї старшої донорки.

Персеполіс

Persepolis, 2007

Режисерка: Марджан Сатрапі у партнерстві з Венсан Паронно

«Персеполіс» — французький повнометражний анімаційний фільм 2007 року, знятий французькою письменницею іранського походження Марджан Сатрапі та художником і режисером Венсаном Паронно за мотивами автобіографічної графічної новели Сатрапі.

Сюжет: смілива та зухвала дівчинка Маржан, яка фанатіє від Брюса Лі, слухає платівки Bee Gees та Iron Maiden і відчайдушно намагається зрозуміти світ навколо, який поступово починає зменшуватись. Її рідних та близьких переслідують, тисячі людей опиняються за ґратами, а революція, на яку спершу покладали надії, обертається тріумфом для фундаменталістів. Західний стиль життя відтепер оголошено ворожими, режим фанатичних моралістів одягає жінок у хіджаби, і в Ірані стає зовсім тісно для тих, у кого свобода — найвища цінність.

Фортепіано

The Piano, 1993

Режисерка: Джейн Кемпіон

«Піаніно» — мелодраматичний кінофільм 1993 року режисера і сценариста Джейн Кемпіон. Володар «Золотої пальмової гілки» за найкращий фільм і призу за найкращу жіночу роль (Голлі Гантер) Каннського кінофестивалю; трьох премій «Оскар» за найкращу жіночу роль (Голлі Гантер), найкращу жіночу роль другого плану (Ганна Пекуїн), найкращий оригінальний сценарій.

Сюжет: середина 19 століття. Німа жінка Ада Мак-Грат (Голлі Гантер) із Шотландії видана в шлюб у Нову Зеландію, куди й вирушала разом із донькою Флорою. З собою перевозить також і фортепіано, яке є чи не єдиним засобом її комунікації з навколишнім світом. Її чоловік (Сем Нілл) не цікавиться музичним талантом дружини й вимагає від неї лише виконання подружніх обов’язків. Зрештою інструмент потрапляє в руки іншого європейця (Гарві Кейтель), що мешкає неподалік. Ада пробує викупити фортепіано і закохується в сусіда.

Клео від 5 до 7

Cléo de 5 à 7, 1962

Режисерка: Аньєс Варда

«Клео від 5 до 7» — французька драматична кінокомедія 1962 року режисерки Аньєс Варди. Фільм триває дві години. Спочатку фільм був дещо недооцінений критиками, однак зараз вважається певним досягненням напряму нової хвилі у кінематографі Франції 50-60 років XX століття.

Сюжет: стрічка розповідає історію молодої та талановитої співачки Клео, яка проживає дві години свого життя — від 5 до 7 вечора, під час яких вона чекає результатів медичного обстеження. Цей період стає для неї вирішальним, заполоняючи її роздуми про смерть та значення життя.

Читайте також:

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram