5 принципів для успішного сучасного навчання

26.11.2021

Роман Кісіль, співзасновник платформи «На урок»

Батьки сучасних учнів нерідко чують від них про нововведення та цікавинки, яких не було у їхньому дитинстві. Дійсно, ще декілька десятиліть тому, у навчанні не застосовувалися гаджети, проєкти й інтеграції. І це вже не кажучи про інші особливості реформи НУШ, яка істотно змінила підхід до викладання. 

Комусь не до душі подібні зміни – вони здаються сумнівними, якщо навіть не шкідливими. Але оновлення навчальної системи відбулося не через чиєсь «хочу» або моду на толерантність. Це результат аналізу світового педагогічного досвіду та проблем в українській освіті. Кожна зміна переслідує конкретну ціль. Тому, аби краще зрозуміти, як працює Нова українська школа, ми проаналізуємо 5 принципів сучасного навчання.

Розвиток компетентностей

Нова українська школа приділяє значну увагу розвитку системи компетентностей. Важливо не стільки вивчити предмет, скільки здобути навички, дотичні до дисципліни. Сучасні учні мають не просто вміти розв’язувати рівняння, а навчитися моделювати процеси з допомогою математичних вимірювань. Не лише знати історію, але й вибудувати на її основі громадянську позицію.

Якщо раніше дитина здобувала абстрактні знання, то у сучасній школі на перший план виходить уміння аналізувати та застосувати наявну інформацію. 

Навчання, максимально наближене до життя

Цей принцип закономірно випливає з першого. Згідно із ним, найкращі навчальні завдання – це ті, що мають зв’язок з повсякденням. Саме тому в сучасних школах учні так часто розбирають кейси та створюють бізнес-плани. Ще один приклад – технологія проєктів, яка дозволяє обрати проблему власного міста/регіону, вивчити її, придумати рішення та кроки для втілення. 

Крім того, подібне навчання руйнує уявлення про створення прототипу або ідеї, як фінальної фази розробки. У реальному житті продукт або ідею треба представити інвесторам або покупцю, показати її користь. Саме тому презентація проєкту стають невіддільною частиною навчальних завдань.

Учень як відповідальний учасник освітнього процесу

Ми не можемо усе життя підказувати дітям, що і як робиться. Значно ефективніше навчити учня не лише слухати вчителя, але здобувати знання самотужки. Звісно, це довше, але саме такий підхід подарує їм «вудочку», замість зловленої риби. 

Якщо у класичній школі перевага віддавалась швидкій і стислій трансляції знання, то сьогодні діти мають самі зібрати інформацію, проаналізувати її, дійти висновку та перевірити його на коректність. Звісно, коли спостерігаєш, як дитина виконує вправу, виникає спокуса вказати на правильний шлях. Утім, не варто цього робити. Трансляція знань привчає дітей до готових рішень, які розслаблюють і перетворюють учня на пасивного спостерігача, а не автора власного життя.

Інтеграція дисциплін

Як відбувалось навчання в минулому? Математика, мова, біологія – ми вивчали окремі предмети, зв’язок між якими майже не проводився. Наприклад, чи розбирали ви у свій час наступні питання: як дух епохи впливає на мистецтво? Як математика знаходить прояв у біології? Чи робила англійська мова запозичення з української? Як це відбувалося?

У житті немає міжпредметних кордонів. Часто ми не можемо зрозуміти подію, не пов’язавши її з іншою галуззю. Політика впливає на економіку, релігія на спосіб життя, а чимало сучасних винаходів робляться на стику дисциплін.

Навчання протягом життя

У кожну людину періодично вселяється консерватор, який хоче прожити життя, не оновлюючи знання, здобуті у школі або інституті. Така стратегія є програшною, тож завдання школи — дати установку на самостійне здобуття знань та їх вдосконалення.

Для цього сучасні вчителі використовують ігрові навчальні додатки, конференції TED або онлайн-уроки, які привчають учнів до думки, що навчання значно ширше за школу. Воно може відбуватися вдома, в комп’ютерній грі або під час перегляду ютубу. Також навчання може бути не лише очним, але й проходити в онлайн-школі. Можна обирати ті курси та вебінари, які цікавлять саме вас.

У 21 столітті навчання — це більше ніж заняття у певному закладі. Це сукупність наших звичок і навичок, орієнтація на активний, навіть пригодницький пошук інформації, смак до якого і намагається прищепити нова школа.