90-60-90: Що не так з конкурсом краси для адвокаток?

Що не так з конкурсами краси серед певних професійних груп жінок? Адже, погодьтесь, саме словосполучення бентежить: конкурс краси серед жінок-хірургів, серед суддів, серед членів Національної академії наук, серед адвокаток. Причина дивного відчуття — це те, що в такому випадку професійні якості та досягнення жінок ігноруються, і жінок оцінюють лише за їх зовнішностю.

Напередодні Міжнародного жіночого дня Асоціація адвокатів України (ААУ) оголосила про проведення конкурсу краси серед жінок-адвокатів «Краса ААУ 2018», метою якого було «показати, що в адвокатурі працюють не тільки розумні, але й красиві жінки». Для участі було достатньо бути членом ААУ та надіслати організаторам своє фото. Участь у конкурсі, де було передбачене відкрите онлайн-голосування відвідувачів сторінки Асоціації, взяли 18 адвокаток з адвокатських об`єднань Києва та кількох областей.

Не дивлячись на те, що відвідувачі активно голосували за адвокаток, організатори вирішили взагалі відмовитись від вручення «яблука незгоди», тому 8 березня було оголошено такі результати конкурсу: «Сподіваємось, що нам вдалось вас трохи розважити та відволікти від рутини. Ми дякуємо за участь у конкурсі усім сміливим та прекрасним представницям адвокатської спільноти, але перемогу віддаємо кожній жінці. Бажаємо усім вам 8 березня відчути себе королевою, і залишатись нею назавжди! Кожна з вас найкраща!»

Членкині Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» спробували пояснити організаторам конкурсу, чому ця ініціатива не є доречною, у заяві, яку ми публікуємо.

Заява Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» щодо конкурсу краси серед адвокаток

«23 лютого 2018 року на сайті Асоціація адвокатів України (ААУ)/Ukrainian Advocates’ Association (UAA) з’явилося оголошення про проведення конкурсу краси серед жінок-адвокатів «Краса ААУ 2018». Як зазначається в оголошенні про конкурс: «На ньому не будуть враховуватися і оцінюватися ваші професійні досягнення, лише краса, чарівність, шарм, жіночність».

Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» вважає неприпустимим проведення таких конкурсів, зокрема, в професійному середовищі адвокатів та адвокаток.

У 1981 році набула чинності Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Відповідно до статті 5 даної Конвенції Україна взяла на себе зобов’язання «змінити соціальні та культурні моделі поведінки чоловіків і жінок для досягнення викоренення забобонів, звичаїв та всіх інших проявів, що ґрунтуються на ідеї неповноцінності чи зверхності однієї із статей або стереотипності ролі чоловіків і жінок».

У 2017 році Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок схвалив Заключні зауваження до восьмої періодичної доповіді України, нагадавши державі-учасниці про те, що «в усуненні патріархальних поглядів і дискримінаційних стереотипів провідну роль мають відігравати її посадові особи високого рівня, і рекомендує державі-учасниці: (a) Без зволікання впровадити комплексну стратегію, що передбачає активні і послідовні заходи, орієнтовані на жінок і чоловіків з усіх прошарків суспільства, з метою ліквідації дискримінаційних стереотипів і патріархальних уявлень про роль і обов’язки жінок і чоловіків в сім’ї та в суспільстві».

Окрім того, варто звернути увагу на статтю 12 Правил адвокатської етики. У ній йдеться про те, що «адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності».

У юридичному середовищі України існують стереотипи, котрі підтримують сприйняття жінки-адвоката насамперед як сексуального об`єкта, а потім вже як фахівчині та експертки в юридичній професії. Результати проведеного ЮрФем у 2017 році опитування показують, що жінки у юридичній професії зіштовхуються із значними перешкодами та дискримінацією, зокрема, сексуальними домаганнями та меншою порівняно з чоловіками оплатою праці.

За таких умов, враховуючи міжнародні зобов’язання України, вважаємо, що професійні об`єднання юристів повинні вживати заходів до викорінення патріархальних стереотипів про підпорядковану роль жінки як прикраси для чоловіків та сексуального об’єкта, а також до забезпечення справжньої рівності жінок та чоловіків у юридичній професії. Проведення конкурсів краси серед жінок підсилюють наявні в суспільстві стереотипи щодо жіночого тіла та ролі жінок у суспільстві, а саме щодо обов’язку жінки бути красивою, сексуальною та відповідати певним стандартам краси.

Як зазначила у своїй праці «Гендерна рівність та недискримінація: посібник для експертів та експерток аналітичних центрів» Тамара Марценюк «Тілесні канони (норми жіночого та чоловічого тіла) передбачають різні очікування до ролей жінок та чоловіків. Це традиційно надає ролі жінок пасивного статусу «прикраси» в житті чоловіків або сприйняття як «прекрасної» статі, в той час як роль чоловіка – це бути лідером, творцем, борцем, захисником, керівником тощо».

Проведення конкурсів краси серед адвокаток призводить до підриву престижу жінок в адвокатурі, підсилення та поширення стереотипів про жінок в правничій професії та порушенням міжнародних норм, зокрема, наведеної Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» закликає адвокаток та юристок не брати участь у подібних конкурсах, роз`яснювати, чому це принижує фахівчинь, а також засуджувати їх проведення».

Від редакції: Коментар організаторів конкурсу отримати не вдалося.

Фото: кадр із серіалу «The Good Wife»

— Читайте также: Ольга Стефанишина: «Для впровадження медичної реформи потрібні мотивовані професіонали»