Оксана Баюл

Перші: злети й падіння Оксани Баюл

30 років тому на зимових Олімпійських іграх у Норвегії золоту медаль несподівано для всіх здобула Оксана Баюл. Представниця України стала першою олімпійською чемпіонкою в історії країни. Її доля часом була схожа на сценарій психологічного трилера. Проте всі ці події справді відбувалися в житті колишньої українки, а нині – громадянки США.

Нелегке дитинство

Майбутня олімпійська чемпіонка народилася 16 листопада 1977 року в Дніпропетровську. Коли дівчинці виповнилося два роки, її батьки розлучилися, і батька вона більше ніколи не бачила. Оксану виховували мама, бабуся та дідусь.

Мати займалася танцями і мріяла про те, що колись дочка стане балериною. Однак після довгих обговорень дорослі зійшлися на секції фігурного катання. Фізичні дані маленької Баюл тренерам не надто сподобалися: по-перше, надмірна вага, по-друге, особливо вправною вона не була, і навіть тестові завдання пройшло важко. Спочатку у зарахуванні Оксані відмовили, але пізніше прийняли додаткову групу.

Дівчинці не було й 14-ти, коли вона залишилася круглою сиротою. Спочатку померла бабуся з дідусем, потім від злоякісної пухлини померла мати. Участь у долі Оксани брав її тренер. Однак невдовзі він емігрував до Канади, і юна фігуристка залишилася зовсім одна.

1991 року Баюл стала підопічною Галини Зміївської. Тренер не надто охоче погодилася займатися дівчинкою, та шкодувати про своє рішення їй не довелося. Оксана наполегливо займалася та прагнула ідеального результату.

Спортивний шлях

Знавці фігурного катання високо цінували артистичність фігуристки. Особливо яскраво вона виступила на Кубку Націй 1992 року. Оксана не зуміла гарно вийти зі стрибка та впала. Але не розгубилася. Вона обіграла конфуз як запланований елемент танцю, після чого ідеально виконала потрійний стрибок. Глядачі влаштували їй овації стоячи.

До Олімпіади-1994 Баюл вже була достатньо відомою, проте широка громадськість про неї не знала. Всі були впевнені, що чемпіонкою стане Ненсі Керріган. Високі шанси залишали й Тоні Хардінг. Тим більшим було здивування світової спільноти, коли після короткої програми Оксана вийшла на другу позицію, поступившись лише Керріган.

Перед фінальним етапом Баюл вирішила вийти на позапланове тренування. Як пізніше з’ясувалося, це рішення мало не стало фатальним. На ковзанку вийшла не лише Баюл, а й кілька інших фігуристок. З однією з них Оксана зіткнулася, виконуючи стрибок. Лезо німкені серйозно травмувало гомілку українки. До того ж, українка невдало впала, отримавши забій спини. Медики наклали фігуристці три шви, зробили кілька знеболювальних уколів і наполягали на скасуванні виступу. Однак Оксана не хотіла віддавати перемогу і вийшла на лід. Ніхто навіть не підозрював, наскільки їй було боляче. До того ж наприкінці програми вона почула тренерське: “Потрібна комбінація!”, і ускладнила виступ. Імпровізація виявилася вдалою.

Регламент церемонії нагородження фігуристів в 1994 році було порушено. Тоді трійці переможців довелося чекати близько 45 хвилин. Вже потім з’ясувалося, що в організаторів Олімпіади не виявилося ні прапора України, ні гімну – всі були впевнені, що переможе одна з американок. Прапор все ж таки знайшли (щоправда, підняли догори ногами), і навіть відшукали гімн. Юна олімпійська чемпіонка присвятила свою медаль мамі.

Життя після перемоги

Олімпіада перевернула життя фігуристки, якій невдовзі довелося перейти до професійного спорту. Оскільки дівчина була сиротою, всі рішення за неї ухвалювала тренер. Підсумком став переїзд Баюл до Штатів, де вона мала здійснити тур за довгим списком міст.

Оксана не протестувала, спокійно приймаючи зміни – треба так треба. Хоча фігуристка не говорила англійською та й друзів чи хоча б приятелів у США не мала. Як пізніше сказала Баюл, в Америці вона почувала себе втраченою. Оксані потрібна була підтримка, але ніхто з оточуючих, у тому числі тренери, не могли дати більшої уваги й турботи.

Якоїсь миті спортсменці довелося розлучитися зі своїм тренером. Її справи почали вирішувати нові агенти. Дівчина покірно виконувала все, що від неї вимагали, але все більше відчувала себе маріонеткою в їх руках. Її банківський рахунок зростав, популярність трималася на стабільному рівні, але ніщо не приносило радості. Оксана все глибше поринала в безодню депресії. І вихід із неї знайшла в алкоголі.

Після спорту

Спортивні контракті невдовзі закінчилися. А кілька скандалів підігріли громадський інтерес до дівчини зі складною долею. Між запоями Оксана Баюл написала та видала дві книги про власне життя та секрети фігурного катання. Автобіографії розлетілися неймовірними тиражами, потішивши спортсменку непоганим прибутком. Але алкоголь продовжував убивати колишню спортсменку. І мало не привів до передчасної смерті: будучи в нетверезому стані за кермом, вона врізалася в дерево. І дівчина, і її друг майже не постраждали. Але Баюл залишилася без прав водія і з обов’язком виконання громадських робіт.

Самогубні наміри колишньої чемпіонки припинив її особистий психолог, який наполягав на лікуванні в клініці. Реабілітація тривала понад три місяці. Проте лікування визнали успішним, а Оксані більше не хотілося шукати втіхи в алкоголі.

Особисте життя

Відновлення далося взнаки не лише на психологічному, а й на фізичному стані. Дівчина погладшала на 15 кіло, що серйозно заважало її спортивній кар’єрі. Та Оксана більше не збиралася здаватися: вона привела вагу в норму, повернула собі колишню фізичну форму і стала учасницею славетного шоу Тома Коллінза. Воно не лише позитивно позначилося на добробуті фігуристки, а й дало надію на сімейне щастя. Саме там Оксана познайомилася із фігуристом Іллею Куликом. Початок роману був дуже бурхливим, але стосунки в результаті виявилися нетривалими – пара зустрічалася лише три місяці. Їхнє розставання стало ще одним ударом для дівчини – вона мало не наклала на себе руки. На щастя її вдалося врятувати, але чергова витівка колишньої фігуристки стала ще одним приводом для американської преси.

2000 року Баюл познайомилася з Євгеном Суником, українцем, бізнесменом і просто гарним чоловіком. Пара навіть організувала спільний бізнес – взялася за виробництво костюмів для фігурного катання. Євген та Оксана збиралися одружитися, але, як кажуть, «не зрослося». 2005 року вони розлучилися. Кажуть, ініціаторами розриву стали рідні Суника: вони вважали, що Оксана має погану спадковість і не зможе народити дитину.

Між Україною і США

У певний період чемпіонка хотіла повернутись на батьківщину. І навіть вступила до київського інституту ім. Драгоманова, плануючи після отримання диплому заснувати власну школу фігурного катання. Однак і тут не склалося. З чуток, Баюл не знайшла спільної мови з чиновниками від спорту. Тому вона кинула навчання і вже за чотири місяці повернулася до Штатів. Хоча у численних інтерв’ю обіцяла, що про Україну не забуде і колись повернеться на батьківщину.

Кажуть, після двох невдалих романів Оксана сама собі заприсяглася більше ніколи ні в кого не закохуватися. Але життя розпорядилося інакше: у 2010 році фігуристка познайомилася з Карло Фаріна, який став її менеджером, а згодом і чоловіком. У пари є власний бізнес: вони виробляють одяг та аксесуари під брендом Oksana Baiul. Дев’ять років тому у Карло та Оксани народилася донька. І вона пішла стопами матері – мало не з пелюшок вчиться фігурному катанню. У неї найкращий у світі вчитель – мама, олімпійська чемпіонка, дівчина зі складною долею, яка змогла багато чого досягти всупереч обставинам.

Кілька фактів з життя Оксани Баюл

  • У 2010 році дівчина відвідала одеський дитячий будинок. Там вона «прикипіла душею» до 6-річної Віри та почала процес її удочеріння. Але фігуристка отримала відмову: у дівчинки були тато та мама, хоч їх і позбавили батьківських прав. Незважаючи на це, Оксана, за деякими даними, продовжувала спонсорувати дитячий будинок. Пам’ятаючи про своє дитинство, вона хотіла дати шанс хлопчикам і дівчаткам з іншого покоління.
  • Разом із чоловіком Оксана зняла фільм про норвезьку фігуристку та кінозірку Соню Хені.
  • Програма олімпійської чемпіонки під музику Чайковського з балету «Лебедине озеро» досі визнається фахівцями однією з найкращих в історії фігурного катання.

Читайте також: Перші: Марія Заньковецька, символ і легенда українського театру

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: FacebookTelegramInstagram