Оксана ХромоваКоли світ здається неконтрольованим, люди шукають бодай ілюзію впевненості. Про те, чому під час війни ми частіше звертаємося до «магічних» пояснень реальності, розповідає Юлія Дьомкіна, психологиня Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша».
Під час війни змінюється буквально все: побут, звички, цінності. Але найпомітніше змінюється те, як ми думаємо. Люди стикаються з цілковитою відсутністю контролю над подіями, які не піддаються логіці. І в таких умовах у багатьох активізується магічне мислення — віра в те, що думки, символи або дії можуть впливати на реальність.
Про магічне мислення
Це не про магію, не про окультизм, не про дитячість і не про слабкість. Це про спробу втриматися, коли земля тікає з-під ніг. Адже у тривалому напруженні, яке у нашому випадку триває четвертий рік, знижується наша здатність до критичного мислення.
“Магічне мислення виникає тоді, коли логіка перестає допомагати. Людина втрачає відчуття контролю, стикається з хаосом, і тоді з’являється бажання знайти щось, що “працює”. Якщо я покладу в сумочку цей оберіг — усе буде добре. Якщо подивлюся, що там із ретроградним Меркурієм — я принаймні щось розумію. Це знижує тривожність і дає внутрішню опору. І саме цього шукає психіка, — пояснює психологиня Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша» Юлія Дьомкіна. — Це не «дитячий» тип мислення. Під час кризи до нього вдаються різні люди, навіть дуже раціональні й освічені. Жінки та чоловіки, цивільні та військові. Це частина нашого мозкового механізму виживання”.
І цифри це підтверджують: згідно з даними КМІС (опитування з 17 лютого по 5 березня 2024 року), 43% українців вірять бодай в одну з форм передбачення — астрологію, таро чи екстрасенсорику. Серед жінок таких 49%, серед старших людей — понад 50%, а серед тих, хто має дуже низький дохід, — аж 65%.
Прояви магічного мислення
Магічне мислення часто має ритуальний прояв: хтось носить оберіг, хтось не вимовляє «нещасливі» слова, а військові тримають при собі один і той самий жетон:
«Якщо людина знає, що їй допомагає заспокоїтися, то добре. У дрібницях воно навіть може бути корисним: наприклад, вирішити, купити сукню чи ні, чому б не запитати в таро? — говорить
психологиня Юлія Дьомкіна. — Та коли справа стосується виживання, рішень про евакуацію, медичну допомогу, тут мають працювати лише факти, а не магічне мислення. Один із прикладів — мати з грудною дитиною, яка відмовилася від примусової евакуації, бо чекала передбачення знахаря. У цьому випадку йшлося про складний комплексний розлад, але він наочно демонструє: коли йдеться про безпеку — магічне мислення може бути небезпечним.
Цікаво, що магічне мислення має не лише індивідуальний, а й колективний вимір. Наприклад,
суспільство може створювати образи «невразливих героїв», віру в «особливу силу» слів чи пісень, які «змінюють перебіг подій».
“Пам’ятаєте, як у перші дні повномасштабної війни українці масово долучалися до онлайн-молитов? Це й було колективне магічне мислення. Воно стало частиною національного наративу, способом триматися разом і вірити в перемогу. Але важливо завжди зберігати баланс: якщо магічне мислення стає єдиним способом реагування, воно починає заважати. Найкраще — це поєднання: ритуали плюс реальні дії. Психологічна підтримка, волонтерство, взаємодопомога, звернення до фахівців”, — говорить психологиня.
Отже, магічне мислення під час війни — це не ознака слабкості чи наївності. Це глибока людська
потреба знайти сенс і точку опори в умовах невизначеності. Іноді, щоб зберегти розум, люди вдаються до уявного. І це теж спосіб вижити. Головне — у пошуку сенсів не втратити зв’язок із реальністю.
Довідка
Центр ментального відновлення «Незламна» щодня допомагає жінкам і дітям впоратися з негативними психологічними наслідками війни. Тут проходять індивідуальні консультації психологів для дорослих і дітей, є групові заняття з арттерапії, кундаліні-йоги. Також є групи емоційної підтримки для жінок, що чекають чоловіків з фронту, які втратили рідних на війні та чиї родичі зникли безвісти. Усі послуги Центру безкоштовні. Якщо ви хочете записатися на індивідуальну консультацію до психолога чи відвідати групові заняття у Центрі, заповніть анкету за посиланням.