Оксана ХромоваШерон Стоун знову в центрі уваги. І цього разу не через роль у трилері чи образ на червоній доріжці. Голлівудська ікона з’явилась на обкладинці свіжого випуску Vogue Adria. Її відверта фотосесія кидає виклик віковим стереотипам і шаблонам жіночої сили. У чорно-білому фотопроєкті 67-річна акторка позує серед напівоголених чоловіків у лаконічних, але сміливих образах — від джинсового комбінезона до прозорої сукні, що майже нічого не приховує. Але головним у цій глянцевій історії стали не одяг, а слова.
У великому інтерв’ю до випуску Стоун говорить про речі, які резонують глибше, ніж будь-яка червона доріжка. Вона розповідає про втому, вибір жити попри все і про те, чому щастя — це не стан, а тяжка щоденна праця.
«Бувають дні, коли все здається неможливим і коли не хочеться вставати з ліжка. Іноді мені це вдається лише о шостій вечора. Але я вирішую встати. Щодня. І це найважливіше рішення», — зізнається акторка.
Відверта розмова зірки торкається внутрішньої боротьби й дисципліни, якої потребує кожен день. Вона зачіпає те, що зазвичай залишають поза кадром — вразливість. Але саме з неї, каже Шерон, і народжується справжня сила.
«Потрібна велика мужність, ще більша дисципліна та величезна зосередженість, щоб залишатися щасливим. Але воно того варте»
Що відчуває жінка, яка десятиліттями була обличчям глянцю, коли бачить себе у дзеркалі після 60? Стоун не ховає сивини і не згладжує зморшок — і в цьому її бунт проти глянцевих стандартів. Вона не тільки символ елегантності, а ще й жінка, яка вміє сказати: «Мені важко», не втрачаючи гідності.
Також у розмові вона наголосила на важливості жіночої підтримки — справжньої, щоденної, звичної, простої. За її словами, жінки мають бути не конкурентками, а союзницями, які знаходять час одне для одної, навіть у дрібницях.
«Ми повинні бути поруч. Фарбувати нігті одна одній, питати: “Що тобі сьогодні потрібно, щоб почуватися краще?” Ми всі проходимо крізь щось — і маємо розповідати про це»
Її слова звучать особливо сильно у той час, коли навіть успішні й публічні жінки наважуються говорити про емоційне вигорання, тривогу, втому. І про те, як кожна з нас, незалежно від титулів і обкладинок, щодня вирішує: я встану. Шерон Стоун нагадує: бути щасливою — це не дар, а внутрішня домовленість із собою. І рідко хто йде цим шляхом на самоті.