«Дивись у мій екран»: «АНТИТІЛА» презентують кіноісторію війни, кохання і самопожертви

Український гурт «АНТИТІЛА» представляє роботу «Дивись у мій екран». Це новий, українськомовний римейк пісні «Смотри в меня», написаної гуртом майже 15 років тому. Тоді вона стала справжнім хітом і закохала у гурт сотні тисяч нових фанатів.

Сьогодні пісня отримує нове життя не лише рідною мовою, але й у форматі потужного відео, що за масштабами нагадує кіно.

Дуже символічно, що режисером кліпу, як і минулого разу, виступив видатний Віктор Придувалов.

Він вніс у кадр свій унікальний режисерський стиль і залишив знакові візуальні елементи з першої версії кліпу — чорні барабани, червоні полотна, гітари, шкіра, джинс. Проте цього разу додався піксель, тож картина розгортається у геть інших реаліях. Сюжет кліпу переносить глядача з перегонів на авто вулицями мирного міста (як було у попередній  версії) до теперішньої війни.

Головний герой — дронщик, український воїн, який керує безпілотником. Саме в його екран ми й дивимось — бачимо правду війни його очима. У ліричній частині з’являється образ коханої, яка чекає на нього вдома, у тилу. Цей зв’язок між фронтом і мирним життям — лейтмотив відео. Актори у відеороботі — це одні з найкращих в Україні бойові оператори дронів, які з театральних майданчиків пішли на фронт: Петро Єржикевич, Дмитро Мельничук, які прибули з фронту на знімальний майданчик. Вони знімалися у своїй бойовій формі. 

Рішуча. Справжня. Небайдужа.

17 грудня 2025 року у Києві SHE Congress від WoMo об’єднає понад 2000 учасниць та більш ніж 25 спікерок для обміну сценаріями жіночої реалізації. Лідерки бізнесу, ІТ, культури та інших напрямів поділяться досвідом подолання викликів війни, ефективної організації робочих процесів та стратегіями управління.

Забронюйте Вашу участь вже сьогодні!

Знімання тривали кілька днів. Частина історії з дронщиком на сході сонця, на локаціях, максимально наближених до реальних — окопи, бліндажі, ліс. Справжня атмосфера воєнного Києва, яким він є. Оператором кліпу виступив Ярослав Пілунський, що з першого дня війни служить оператором дрона у підрозділі Героя України Євгена Межевікіна з позивним «Адам», та прямо з фронту з дозволу командира вирвався у Київ на кілька знімальних днів.

«Дивись у мій екран» — це ремейк нашої пісні «Смотри в меня», яка була створена вже давно. Всередині гурту у нас не було консенсусу щодо того, чи потрібно робити переклад пісні. Я радше не був прихильником, але дуже багато шанувальників нашої творчості прийшли до нас і впустили музику гурту «АНТИТІЛА» у своє життя саме після пісні «Смотри в меня». І дуже багато наших прихильників чекали на ремейк цієї композиції, бо вона їм полюбилася, бо вона давала ту драму та енергію, яка надихала. І Марічка Падалко, наша давня прихильниця і вже подруга, виступила тією натхненницею, яка спонукала нас зробити цю українськомовну версію. Рік тому наживо ми цю пісню вже зіграли на нашому сольному концерті у столичному Палаці спорту. І ось настав момент, коли ми презентуємо на неї відеокліп і робимо офіційний реліз пісні.

Зараз нові смисли, новий контекст і оновлене звучання.

У відео, як завжди в «АНТИТІЛ», чесна історія. Від справжніх акторів до реальних емоцій. Наші актори Дмитро та Петро, люди мистецтва, які змінили знімальний майданчик на бліндаж, і є на сьогодні одними з найкращих операторів дронів. Кожен кадр у відеороботі — це не гра, а прожите, відчуте, пережите. І за збігом обставин розгортання самих знімань відбувалося протягом чергової жахливої ночі в Києві, під вибухи «шахедів» і балістичних ракет. Атмосфера на знімальному майданчику була відповідна. Кліп хоч знімався не «на нулі», але під час розгортання, рано вранці, лунали вибухи й небезпека була зовсім поруч. Окупанти вкотре атакували столицю «шахедами» і балістикою. 

З цього приводу ще Ярослав Пілунський пожартував, що він вирвався на пару днів з війни з надією побути у відносно спокійній обстановці, але тут також вибухи і тут також все палає. 

“Дивись у мій екран” — це історія очікування, надії, підтримки побратимів, яка відбувається щодня у житті тисяч українців. Це відеоробота не про вигадку, а про правду — про ту, яка болить, тримає і надихає. Ми хотіли передати, що навіть на відстані, навіть крізь війну, кохання живе — через погляд, через екран, через серце», — ділиться фронтмен Тарас Тополя.