Оксана Хромова25 червня народився Джордж Орвелл — один із найцитованіших письменників ХХ століття. Людина, ім’я якої давно стало символом внутрішньої свободи, що протистояла тотальному контролю й політичним маніпуляціям. Але за маскою суворого передвісника майбутнього стояв зовсім не академік, не пророк і не філософ. Це був звичайний чоловік із власними переконаннями і доволі несподіваною біографією. Ми зібрали 15 фактів про Орвелла, які допоможуть побачити за «великою літературою» живу людину.
1. Справжнє ім’я
Джордж Орвелл народився як Ерік Артур Блер. Псевдонім обрав перед публікацією книги «У злиднях Парижа і Лондона», щоби не осоромити свою родину описом бездомного життя. Орвелл — назва річки в Саффолку, улюбленого місця письменника.
2. Походив із «нижчих верств вищого класу»
Так він сам визначав соціальний статус своєї сім’ї: батько працював у колоніальній адміністрації, мати мала французьке коріння. Родина не була бідною, але в ній не було й нічого блискучого — лише тінь британського імперського минулого.
3. Навчався у престижному Ітонському коледжі
Завдяки стипендії навчання було безкоштовним. Його однокласниками були діти британської еліти, але він сам залишився аутсайдером, що гостро спостерігав за лицемірством «великосвітського виховання». Власне, з цього й почав формуватись майбутній антиутопіст.
4. Служив у колоніальній поліції в Бірмі
Після Ітону працював імперським службовцем у Бірмі. Саме тоді він почав ненавидіти колоніалізм і критично ставився до себе як до його знаряддя. Пізніше цей досвід він описав у романі «Дні в Бірмі».
5. Жив як бездомний, щоб зрозуміти бідність
Він цілеспрямовано занурювався в життя найнижчих верств, працюючи мийником посуду в Парижі та жебракуючи в Лондоні. Його книга «У злиднях Парижа і Лондона» стала не просто репортажем, а соціальним маніфестом.
6. Брав участь у Громадянській війні в Іспанії
Він воював у складі марксистської опозиційної групи POUM. Був поранений у шию. В Іспанії він остаточно втратив ілюзії щодо комуністичних режимів, побачивши репресії і зраду всередині «лівого» табору.
7. Переконався, що справжній ворог — тоталітаризм
Саме в Іспанії Орвелл зрозумів, що диктатура буває не лише фашистською. Його головний страх — не політика як така, а система, що знищує індивідуальність. Це стало основною темою «1984» і «Колгоспу тварин».
8. «Колгосп тварин» відмовлялись друкувати
Книга з алегорією про радянський режим була написана 1943 року — у розпал Другої світової, коли СРСР був союзником Британії. Більшість видавців не хотіли псувати політичну картину. Книжка вийшла друком лише після перемоги.
9. «1984» написав у тяжкому стані
Над найвідомішою антиутопією він працював уже важко хворим на туберкульоз, у повній ізоляції на острові Джура в Шотландії. Умови були спартанські, але саме це, за його словами, допомогло йому сфокусуватись. Він помер менш ніж за рік після публікації.
10. Не хотів бути пророком
Орвелл ніколи не вважав себе автором передбачень. Він наполягав: «1984» — це попередження, а не пророцтво. Проте з плином років його ідеї стали парадоксально буквальними.
11. Його улюблені теми — правда, мова й пам’ять
Орвелл вірив, що контроль над мовою — це контроль над думками. І що стирання пам’яті — найнебезпечніший вид насильства. Саме тому він так прискіпливо ставився до значення слів, до фактів, до сенсів.
12. Він створив терміни, що стали частиною нашої мови
«Двомислення», «новомова», «великий брат», «думзлочин» — це все придумав Орвелл. І кожне з цих слів має й досі точне і страшно актуальне значення.
13. Тримав козу на ім’я Мюріель
У своєму будинку в Уоллінгтоні Орвелл не лише писав книги, а й вирощував овочі, пік хліб, доглядав за курми та тримав козу. Її звали Мюріель, і вона була не просто домашнім улюбленцем — коза потрапила на сторінки «Колгоспу тварин», де постає як одна з найрозумніших і найчесніших мешканців ферми. Університетський архів University College London зберігає знімок 1939 року, на якому Орвелл годує Мюріель і виглядає цілком щасливим.
14. Вважав Чапліна й Шоу неблагонадійними “агентами впливу”
У 1949 році, вже після виходу «1984», Орвелл склав список з 38 осіб, яких, на його думку, не варто було допускати до пропагандистської роботи на BBC чи в урядових структурах через їхню приязнь до СРСР. Серед імен були Бернард Шоу, Чарлі Чаплін, Джон Стейнбек, Джон Прістлі. Орвелл не закликав до цензури, але вважав за важливе застерегти від впливу ідеологічно заангажованих осіб. Список викликав суперечки, особливо з огляду на те, що сам Орвелл називав себе демократичним соціалістом.
15. Його читали (і забороняли) по обидва боки залізної завіси
І СРСР, і США намагались використати Орвелла для своїх цілей. А він залишався ні вашим, ні нашим. Його книги не про «кого звинуватити», а про те, як не втратити себе у світі, де за тебе вже все вирішили.
Джордж Орвелл помер у 46 років, залишивши після себе тексти, які читаються як інструкція з виживання в епоху інформаційного хаосу. Він не пропонував готових рецептів, лише запитував. І, можливо, саме це робило його особливо небезпечним для будь-якої системи.