1 жовтня відзначають Міжнародний день кави. Сьогодні вона стала частиною щоденного життя: допомагає прокинутися, дає привід зустрітися і створює коротку паузу посеред насиченого дня. Але шлях кави до наших чашок розпочався кілька століть тому. Зібрали факти про напій, який давно став частиною наших ранків, робочих зустрічей і прогулянок містом.

Каву відкрили не кози
Легенда розповідає про ефіопського пастуха Калді, який помітив дивну бадьорість своїх кіз після кавових ягід. Проте жодних історичних підтверджень існування Калді немає.
Достеменно відомо, що кавове дерево походить з Ефіопії, а напій почали готувати у Ємені приблизно у XV столітті. Суфійські громади пили його, щоб не засинати під час нічних молитов.

За чашку кави можна було отримати «освіту»
У XVII столітті лондонські кав’ярні називали пенні-університетами. Вхід коштував одне пенні — приблизно стільки, скільки чашка кави. За ці гроші відвідувачі могли читати газети, слухати лекції та брати участь у дискусіях.
Кав’ярні стали місцем обміну новинами задовго до появи соціальних мереж.

Кава не є другим товаром після нафти
Цей «факт» десятиліттями повторювали у книжках і медіа, але він не відповідає сучасним торговельним даним. Кава не посідає друге місце серед усіх товарів світу. Водночас Продовольча та сільськогосподарська організація ООН називає її найпоширенішим у міжнародній торгівлі тропічним продуктом.

Найбільше кави п’ють не італійці
Італія подарувала світові еспресо, капучино й лате, але серед лідерів за споживанням кави залишаються країни Північної Європи.
У Фінляндії у 2025 році споживали у середньому 8,2 кг обсмаженої кави на людину. Причому традиційний фінський напій — це переважно легка фільтр-кава, а не міцний еспресо.

Еспресо не завжди містить найбільше кофеїну
Еспресо має вищу концентрацію кофеїну, але його п’ють маленькими порціями. За орієнтовними даними EFSA, у 60 мл еспресо міститься приблизно 80 мг кофеїну, а у чашці фільтр-кави об’ємом 200 мл — десь 90 мг.
Отже, велика чашка фільтра може дати більше кофеїну, ніж один еспресо. Значення мають також сорт зерна, обсмажування і спосіб приготування.

ЮНЕСКО охороняє не напій, а традицію
У 2013 році до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО внесли культуру і традицію турецької кави. Йдеться не про конкретний рецепт, а про цілу культуру: приготування у джезві, гостинність, зустрічі у кав’ярнях, родинні обряди і навіть ворожіння на кавовій гущі.
Міжнародний день кави — хороший привід перевірити, скільки таких історій приховує звичайна ранкова чашка.
