Оксана Хромова
Панельна дискусія She in Business у межах She Congress, організованого виданням WoMo, об’єднала лідерок із принципово різних сфер – страхування, телекомунікацій, антикорупційних органів, легкої промисловості та фармацевтики. Саме ця різноманітність зробила розмову особливо показовою: управління в умовах війни спирається не лише на «галузеві» відмінності й напрацювання. Водночас роль жінок-лідерок сьогодні стає критично важливою як практична відповідь на виклики стійкості, відповідальності та довготривалого мислення.
Розмова учасниць одразу задала тон без ілюзій і абстракцій. Жінки говорили про бізнес у країні, що живе під тиском війни, енергетичних криз, кадрового дефіциту та інформаційного шуму. І про управління як щоденну роботу з людьми, ризиками та системами, які мають працювати навіть тоді, коли «нормальність» зникла.
Коли інфраструктура тримається на людях
Юлія Завалішина, директорка з корпоративних питань та комунікацій компанії “Київстар”, описала реальність, у якій управління давно вийшло за межі стратегічних презентацій. Після останніх блекаутів мережі компанії до 30% працюють на генераторах. А це означає людей, які фізично забезпечують зв’язок, виїжджають на об’єкти в небезпечних регіонах, інколи разом із військовими. Частину станцій у прикордонних зонах доводиться відновлювати неодноразово, а деякі з них вже неможливо. Та попри це компанія продовжує розвиток: інноваційні проєкти, масштабні угоди, вихід на NASDAQ, ініціативи з міжнародного просування України. Цей парадокс – робота «на межі» й одночасний рух уперед – став одним із ключових мотивів усієї панелі.
Консервативний бізнес, який змінюється швидше за інших
Марина Авдєєва, сo-owner “Арсенал Страхування”, Founder Easy Peasy Insurtech, говорила про страхування як про галузь, яку часто сприймають надто традиційною. Водночас саме війна змусила її різко прискоритися. Запит клієнтів залишається базовим – покриття ризиків і гарантовані виплати, але дедалі частіше йдеться саме про воєнні ризики.
Вирішення таких задач, за словами Марини Авдєєвої, дедалі менше спирається на традиційні процедури й паперовий документообіг і дедалі більше – на технології, які дають швидкість і зручність. Йдеться, зокрема, про платформи, що дозволяють автоматизувати виплати й скорочувати час ухвалення рішень з днів до годин. Вона бачить у цьому шлях модернізації консервативної індустрії через моделі, де страхування стає частиною сервісу, а не окремою дією. І де клієнт платить не фіксовану суму наперед, а залежно від реального користування, наприклад фактичного пробігу автомобіля.
Професійні виклики в антикорупційних органах
Заступниця директора Національного антикорупційного бюро України Поліна Лисенко порушила тему, яка вийшла далеко за межі однієї інституції. У правоохоронних і антикорупційних органах жінкам складніше будувати кар’єру, особливо на старті. Не через формальні правила, а через постійне очікування, що ефективність потрібно доводити знову й знову.
Її відповідь на це – чіткі професійні межі, внутрішня впевненість і фокус на результаті. Водночас Поліна Лисенко зауважила, що інколи самі жінки толерують побутові прояви упередженості, що лише закріплює проблему. Формування гендерно рівного середовища вона назвала поступовим, але необхідним процесом, наголосивши, що корупція залишається однією з ключових загроз для країни.
Виробництво як основа економічної стійкості
Для Тетяни Абрамової, засновниці та СЕО Rito Group, питання управління тісно пов’язане з вибором масштабу. Вона свідомо представляє середній бізнес і відкрито говорить про небажання масштабуватися заради зростання будь-якою ціною. Її логіка полягає у стійкості повного циклу: виробництво, торгівля, експорт і команда, яка тримає цю систему разом.
Українське виробництво керівниця називає базовим елементом економічної витривалості, де люди залишаються головним скарбом. Саме тому корпоративна культура для неї є фундаментом, а не «додатковою історією». Дефіцит кваліфікованих кадрів вона бачить ключовим викликом галузі. Саме тому відповідає на нього інвестиціями в навчання, передачу знань і планами створення школи трикотажного дизайну як довгострокової ставки на майбутнє.
Інформаційний шум і реальні рішення
Ще один важливий акцент панелі – ставлення до репутаційних атак. Катерина Загорій, директорка ради директорів “Дарниця” та очільниця Zagoriy Foundation, зазначила, що в умовах війни інформаційний шум часто має перебільшене значення.
Внутрішні заміри компанії показують: споживачі оцінюють бізнес не за чутками в месенджерах, а за доступністю продукції та стабільністю постачання. Навіть негативний фон рідко змінює реальну поведінку людей. Це, на її думку, сигнал для управлінців: не переоцінювати другорядні сигнали й ухвалювати рішення, спираючись на чіткі дані, а не емоції.
Про «суперсили» без пафосу
Окремою частиною розмови стали так звані «суперсили» – навички й внутрішні опори, які сформувалися або загострилися після 2022 року. Юлія Завалішина говорила про віру, надію та любов як базові речі, що тримають у найскладніші періоди. Марина Авдєєва – про здатність швидко переходити в онлайн, релокуватися й диверсифікувати все, що можливо.
Поліна Лисенко чесно описала свої «півтори суперсили»: вміння одягати захисну «броню» і складність із тим, щоб її вчасно знімати, наголошуючи на важливості фокусу й відновлення. Тетяна Абрамова назвала емпатію до команди, інноваційність і роботу з сенсами, підкресливши, що fashion для неї – це спосіб говорити про українську ідентичність і культурну тяглість. Катерина Загорій акцентувала на інституційному мисленні, стратегічній холоднокровності, вмінні економити ресурс і жити без зайвого інформаційного шуму.
У підсумку She in Business окреслила важливу рамку: сучасне управління в Україні – це не героїзм і не постійне «гасіння пожеж». Це здатність будувати системи, які працюють довше за кризу, й ухвалювати рішення з прицілом на майбутнє навіть у реальності війни.