Леся СайкоЮлія Зорій, ведуча програми “Ранок у великому місті” на каналі ICTV2 і практикуюча психологиня, про те, що допоможе вистояти у складні турбулентні часи, як знайти точку опори і де брати сили, щоб жити далі.
Новий рік ми знову зустрічаємо у час війни. Напруження, виснаження, тривоги «в голові» і в реальності так багато, що жити далі стає справжнім випробуванням і часто вимагає надзусиль. Між новинами, втратами, відповідальністю, страхом за близьких і провиною за власну втому, жінки намагаються віднайти і зачепитися за те, що дасть сил витримувати реальність, в якій ми живемо.
Багатьом жінкам зараз важливо не «стати кращою», а хоча би просто пройти цей турбулентний час.
Тому цього року я би говорила не про великі цілі, а про щоденні маленькі кроки, які дають внутрішню опору і допомагають жити далі, коли справді важко.
Слова «будь сильною» не підтримують. Підтримує дозвіл бути живою: з різними почуттями, емоціями, слабкостями, розгубленістю, з обмеженим ресурсом, потребою в опорі і можливістю/дозволом попросити про допомогу.
Я не хочу давати поради чи рекомендації, бо усі ми різні і обставини у кожної з нас різні, але я хочу запропонувати те, над чим ви зможете подумати і що дійсно виявиться корисним для вас.
1. Налагодьте свій режим дня. Не «ідеальний режим», а той, який зараз вам доступний. Для психіки важлива стабільність, вона любить передбачуваність — це знижує тривогу.
2. Плануйте свій день, розставляючи пріоритети. Ви не робот, щоб встигнути все. Не сваріть себе, якщо щось не встигли. Не критикуйте. Передивіться свій графік і проаналізуйте, чому щось не вийшло і як це змінити.
3. Фіксуйте і хваліть себе за те, що вдалося зробити. Я часто чую на консультаціях: «Я нічого не встигаю, хоча нічого такого і не роблю! Це жахливо, я лінива невдаха!». Тоді я завжди уточнюю: «А можете мені описати ваш день? От ви прокинулися о 8:00 і далі що?» і зазвичай жінки починають перераховувати такууу кількість справ, що самі зупиняються, усвідомивши наскільки недооцінюють себе. Тому навичка фіксації є надзвичайно важливою. Фіксуйте і хваліть.
4. Мінімальна турбота про себе. Щоразу перед сном дайте собі відповідь на питання «Що я сьогодні зробила для себе?». Може, ви лягли на 20 хв раніше? Може, ви поїли без телефону? Може, припинили неприємну для себе розмову?
5. Відслідковуйте. Що сьогодні дало мені енергію, а що забрало? Якщо у мене був складний день, завдяки чому я його витримала? Завдяки яким своїм якостям? Навичкам? Що мені допомогло? На що в собі я зазвичай можу розраховувати?
Це допомагає краще розуміти себе і бачити закономірності.
6. Дозвольте не шукати логічних виправдань своїм почуттям. «Мені зараз так» — вже достатньо.
7. Кордони зміцнюють відчуття опори. Вони повертають відчуття стабільності, власної сили, присутності в собі. Тому важливо починати не з великих «ні», а з маленьких щоденних виборів на свою користь, замість того, щоб постійно підлаштовуватися, терпіти, мовчати, робити «через себе».
8. Не знецінюйте ваші зусилля і не порівнюйте. Нехай хтось може «вище-краще-більше», а ви можете так, як зараз у вас це виходить, в тих обставинах, в яких ви перебуваєте. І те, що комусь гірше, не означає, що ваш біль не має значення.
9. Делегуйте там, де це можливо.
10. Зверніться по допомогу. До рідних, близьких, в групи підтримки, до психологів, психотерапевтів. Ви не одна. Завжди є хтось, хто почує і допоможе. Дозвольте їм підтримати вас і бути поруч.