Для багатьох чатбот давно став співрозмовником, консультантом і щоденником водночас. Але факти, судові рішення та застереження самих розробників показують: не все, що здається приватною розмовою, такою є.
Понад 800 мільйонів людей у світі користуються ChatGPT, зазначають аналітики з кібербезпеки компанії Anonyome. Більшість із них, за їхніми словами, не уявляє, що відбувається з розмовами після натискання «надіслати». Розбираємося, що саме краще не довіряти чатботу.
Читайте також: AI-сервіси для роботи 2026: топ інструментів для кар’єри та продуктивності
1. Робочі секрети й код
Найвідоміший приклад стався у Samsung. Навесні 2023 року інженери підрозділу, що виробляють напівпровідники, завантажили у ChatGPT вихідний код і нотатки з внутрішньої наради. За даними TechRadar, менш ніж за місяць зафіксували три такі випадки. Один працівник просив чатбот оптимізувати тести для виявлення дефектів у мікросхемах.
Компанія діяла різко. Як повідомляв Bloomberg, у внутрішньому меморандумі Samsung заборонила генеративний ШІ на робочих пристроях. Причина в тому, що дані на зовнішніх серверах складно повернути чи видалити, а ще вони можуть потрапити до інших користувачів. За даними південнокорейського видання The Economist Korea, перед тим компанія обмежила довжину запиту до 1024 байтів.
Правила самої OpenAI це пояснюють. Згідно з довідковим центром компанії, ChatGPT для індивідуальних користувачів покращується, зокрема, завдяки розмовам із людьми, якщо вони не вимкнули цю опцію. Для бізнес-продуктів (ChatGPT Business, Enterprise, API) за замовчуванням навчання на даних не відбувається.
Читайте також: «ШІ для SHE» — спецпроєкт WOMO про те, як штучний інтелект змінює життя сучасної жінки
2. Особисті дані та ідентифікатори
Номери документів, банківських карток, паролі, адреси, а також дані інших людей до чатбота краще не вносити. Про паролі й картки у цитованих матеріалах прямо не йдеться, але логіка та сама. Фахівці Anonyome радять не надавати чутливу інформацію взагалі, бо це найнадійніший спосіб захистити дані.
Є й технічний нюанс. Після видалення акаунта стираються лише персональні дані, а інформація, яку вже використали для навчання моделі, лишається.
Читайте також: Не заміна, а помічник: як штучний інтелект змінює життя українських жінок
3. Найпотаємніше: сповіді, конфлікти, юридичні проблеми
Дедалі більше людей використовують ChatGPT як психолога чи юриста. Генеральний директор OpenAI Сем Альтман попередив, що розмови з ШІ не мають юридичної конфіденційності, яка діє між пацієнтом і лікарем чи клієнтом і адвокатом. У разі судового позову компанію можуть зобов’язати надати такі розмови. Сам Альтман виступає за запровадження «привілею ШІ», але поки що такого закону немає.
Це не лише теорія. У травні 2025 року суддя Она Ванг у справі, яку проти OpenAI порушили The New York Times та інші видання, наказала зберігати навіть ті журнали виводу, які мали б видалятися, зокрема на запит користувача. За повідомленням Ars Technica від жовтня 2025 року, OpenAI згодом припинила зберігати більшість видалених і тимчасових чатів. Висновок практичний: обіцянку «ми це видалимо» може скасувати суд.
4. Усе, що ви не готові побачити у пошуковій видачі
У липні 2025 року журналісти Fast Company виявили понад 4500 розмов із ChatGPT, які проіндексував Google. Серед них були імена, резюме й конфіденційні робочі матеріали. Усе це стало можливим через опцію «зробити чат видимим для пошукових систем». Як пише Search Engine Journal, OpenAI швидко прибрала цю функцію й почала видаляти уже проіндексоване. Водночас компанія попередила, що частина записів ще якийсь час могла лишатися в пошуку через кешування.
Окрема деталь: як уточнює eWeek, індексувалися лише ті чати, які користувачі самі зробили публічними за посиланням. Але багато хто не розумів, чим це загрожує. Тому перш ніж ділитися чатом, варто перевірити його видимість і, за потреби, видалити посилання.
Читайте також: ШІ для SHE: чому це більше не про майбутнє, а про вашу конкурентоспроможність
5. Не питайте про діагноз і лікування як у лікаря
Тут ідеться не стільки про те, що не писати, скільки про те, чому не довіряти відповіді. У серпні 2025 року лікарі Вашингтонського університету описали в журналі Annals of Internal Medicine: Clinical Cases випадок 60-річного чоловіка. Він хотів прибрати сіль зі свого раціону й, за його словами, дізнався від ChatGPT, що хлорид можна замінити бромідом. Три місяці він вживав бромід натрію, після чого потрапив до лікарні з галюцинаціями. Діагноз: бромізм. Чоловік повністю одужав, провівши у лікарні приблизно три тижні.
Авторам звіту не вдалося відновити оригінальну розмову. Проте, як повідомляє IANS, коли лікарі поставили чатботу те саме запитання, він знову згадав бромід без застереження про його небезпеку для людини.
Читайте також: Маркетингова пастка OpenAI: чому ChatGPT для підлітків визнали «неприйнятним ризиком»
Масштабніші дані дає дослідження Оксфордського університету, опубліковане в Nature Medicine у лютому 2026 року. У ньому взяли участь 1298 британців, яким дали десять медичних сценаріїв. Учасники, які користувалися чатботами (GPT-4o, Llama 3, Command R+), визначали релевантні стани менш ніж у 34,5% випадків, а правильну дію обирали менш ніж у 44,2%. Це не краще, ніж у контрольної групи, яка шукала інформацію звичайними способами. Без участі людей моделі самі правильно називали стани у 94,9% випадків. Дослідники пояснюють розрив тим, що користувачі часто надавали неповну інформацію, а боти інколи видавали оманливі відповіді. Співавтор роботи Адам Махді назвав це «величезною прірвою» між потенціалом ШІ та реальним використанням.