Оксана Хромова
Ельза Скіапареллі не вміла кроїти й не мала профільної освіти. Але саме ця італійська аристократка перевернула паризький кутюр і заклала фундамент сучасної моди. Поки Коко Шанель вчила жінок бути зручними та стриманими, Ельза перетворювала гардероб на театр сюрреалізму й зухвалий маніфест. Розбираємо у WoMo сім культових речей дизайнерки, ідеї яких сьогодні цитують головні модні доми світу.
Светр із бантом-обманкою (1927)
Кар’єра Ельзи Скіапареллі почалася не з бальних суконь, а зі звичайного чорного пуловера з виплетеним білим бантом, що здалеку виглядав як справжній. Цей прийом — trompe-l’œil («обман зору») — став миттєвою сенсацією. Американський Vogue назвав светр шедевром, а універмаги США одразу замовили перші партії. Дизайнерка першою довела, що трикотаж може бути одягом не лише для спорту чи дому, а й носієм інтелектуального гумору.
Слід у сучасності: Щоразу, коли ви бачите сукню з намальованим корсетом від Jean Paul Gaultier чи вірусні речі-ілюзії від Loewe, ви бачите прямих спадкоємців того светра 1927 року.
Сукня-омар (1937)
Скіапареллі першою перетворила одяг на полотно для сучасного мистецтва, запросивши до співпраці Сальвадора Далі, Жана Кокто та Альберто Джакометті. Найвідоміший результат цієї дружби — біла шовкова сукня з гігантським червоним омаром на подолі. Скандалу додало те, що в ній знялася Волліс Сімпсон для фотосесії Сесіла Бітона напередодні свого весілля з колишнім королем Великої Британії Едуардом VIII. Сьогодні оригінал цієї сукні зберігається у Філадельфійському музеї мистецтв, а її переосмислення регулярно з’являються на червоних доріжках.
Слід у сучасності: Від колаборацій Louis Vuitton із сучасними митцями до спільних проєктів Prada й Dior — уся індустрія арт-коллабів виросла з тандему Ельзи та Далі.
Колір Shocking Pink
До втручання Скіапареллі рожевий вважався кольором наївності та скромності. У 1937 році вона представила свій фірмовий відтінок. Це був сліпучий, майже неоновий рожевий із пурпуровим підтоном, натхненний рідкісним діамантом Cartier. Вона назвала його Shocking Pink («Шокуючий рожевий»). А потім зробила головним візуальним кодом бренду, фарбуючи в нього все — від паковань до вечірніх пальт.
Слід у сучасності: Глобальна хвиля Barbiecore та культова фуксія Valentino Pink PP тримаються на фундаменті, який заклала Ельза Скіапареллі, перетворивши рожевий на колір жіночої сили та сміливості.
Застібка-блискавка на вечірній сукні
У 1930-х блискавка залишалася утилітарною деталлю для військової форми, робочих комбінезонів та валіз. Висока мода тоді визнавала лише приховані гачки й десятки дрібних ґудзиків. У 1935 році Ельза зробила технологічний бунт. Вона вшила масивні, контрастні за кольором блискавки у вечірні сукні з шовку та оксамиту, виставивши їх напоказ. Це був і новий декор, і жест жіночої автономності. Адже тепер сукню можна було зняти самостійно за лічені секунди.
Слід у сучасності: Без цього кроку не було б ані панк-естетики Вів’єн Вествуд, ані сучасного люксового streetwear, де утилітарні застібки органічно поєднуються з кутюрними тканинами.
Флакон парфумів Shocking у формі торса (1937)
Для свого головного аромату Shocking дизайнерка відмовилася від звичних кришталевих графинів. Художниця Леонор Фіні створила для неї флакон у вигляді кравецького манекена, знятого за мірками голлівудської зірки Мей Вест, із корком-букетом і сантиметровою стрічкою навколо шиї. Упаковка вперше перетворилася на повноцінний арт-об’єкт.
Слід у сучасності: Культовий флакон-корсет Classique від Жана-Поля Готьє та численні парфуми у формі жіночого силуету — це пряме цитування ідеї дому Schiaparelli.
Капелюшок-туфля та сюрреалістичні аксесуари
У тандемі із Сальвадором Далі Ельза Скіапареллі перетворила аксесуари на об’єкти мистецтва. Найвідоміший із них — капелюшок у формі перевернутого жіночого черевичка на високих підборах. Так само зухвало вона працювала з біжутерією. Дизайнерка замовляла ґудзики у вигляді жуків чи акробатів, робила кольє з пластику з повзаючими комахами та сумки-телефони, звільняючи моду від обов’язку бути «серйозною». Зараз знакові артефакти дизайнерки можна роздивитися в цифровій колекції Музею мистецтва Метрополітен.
Слід у сучасності: анатомічні золоті прикраси сучасного Schiaparelli під керівництвом Деніела Розберрі, сумки-голуби JW Anderson і каблуки-яйця Loewe говорять тією самою мовою візуальної іронії.
Жакет із акцентованими плечима
Наприкінці 1930-х, напередодні Другої світової війни, Скіапареллі змінила пропорції жіночого костюма, ввівши в моду підплічники. Чіткий архітектурний силует із широкими, піднятими плечима та вузькою талією, натхненний військовими мундирами, дарував жінкам нову пластику — зібраність, авторитет і відчуття захищеності.
Слід у сучасності: Саме з цих жакетів виросли культові силуети power dressing 1980-х років від Тьєррі Мюглера та Клода Монтани.
Після Другої світової війни світ втомився від тривог і захотів романтичної казки, яку запропонував Крістіан Діор зі своїм New Look. У 1954 році Ельза Скіапареллі закрила свій дім моди, так і не прийнявши повернення до традиційної жіночності. Та сьогодні, у часи нової турбулентності, саме її естетика переживає тріумфальне повернення. Вона нагадує, що головне завдання одягу не підлаштовувати жінку під очікування світу, а робити її видимою.