В Україні презентували перше дослідження про виклики реінтеграції молоді після окупації та полону

18 листопада медіа позитивних новин #ШОТАМ спільно з міжнародною дослідницькою компанією 4Service презентувало результати першого в Україні дослідження «Реінтеграція молоді після окупації та полону: досвід, потреби й виклики». Робота присвячена адаптації українців віком від 14 до 25 років, які пережили окупацію, війну та вимушене переміщення, після їхнього повернення на підконтрольну Україні територію.

Дослідження ґрунтується на 36 глибинних інтерв’ю з молодими людьми зі Східно-Південного, Центрального та Західного макрорегіонів. Його головна мета — виявити системні бар’єри та «точки розриву», коли державна чи благодійна підтримка переривається (наприклад, під час переїзду чи досягнення повноліття), і знайти дієві способи допомоги.

Головні результати дослідження:

  • Крихкість побутової стабільності: Хоча більшість опитаних відновили документи та знайшли тимчасове житло, висока вартість оренди, низькі зарплати, скасування частини виплат ВПО та постійні обстріли не дають відчуття безпеки.
  • Бюрократичний «ефект доміно»: Очікування паспорта місяцями блокує відкриття банківських рахунків, оформлення виплат і працевлаштування. Особливо вразливими є 18-річні, яким складно самостійно переоформити допомогу, раніше оформлену на батьків.
  • Проблеми в освіті та кар’єрі: Підліткам доводиться самотужки надолужувати пропущену в окупації шкільну програму через брак індивідуального підходу в школах, а старшій молоді роботодавці часто відмовляють через відсутність досвіду.
  • Психологічне виснаження та недовіра: Постійні тривоги й хвилювання за близьких, які залишилися в окупації, виснажують молодь, проте звертатися до психологів багато хто остерігається через страх формального ставлення чи знецінення пережитого досвіду.
  • Бар’єри в громадах: У тилових регіонах переселенці частіше стикаються зі стереотипами, мовним тиском (через російську мову чи суржик) та необхідністю виправдовуватися за своє походження.

«Я сам жив в окупації, тому добре розумію, що за рішенням виїхати та повернутися стоїть набагато більше, ніж просто зміна місця проживання. Для #ШОТАМ як медіа важливо не лише розповідати хороші історії, а й шукати можливості для реальних змін. Саме тому ми вирішили провести це дослідження – аби почути самих молодих людей, зрозуміти їхні потреби та привернути увагу до того, якої підтримки їм бракує», — наголосив СЕО та співзасновник #ШОТАМ Артем Іпатов.

Під час заходу свою історію також розповів 21-річний Дмитро Крук, який провів в окупованій Хрестівці на Донеччині десять років, у 2023-му виїхав до Німеччини, а у 2025 році повернувся в Україну. Нині хлопець живе в Києві, працює барменом і готується до вступу в університет. До обговорення долучилися представники державних органів, благодійного фонду Save Ukraine, компанії 4Service, громадських організацій, а також телеведучий і громадський діяч Олександр Педан.

За підсумками роботи команда проєкту розробила практичні рекомендації для держави, громад, освітян, фондів і бізнесу, а також створила 6 покрокових маршрутів допомоги — від оформлення документів і пошуку житла до психологічної підтримки та працевлаштування.