Редактор WOMO.ua
Серед дрібної кухонної техніки блендери мають найбільший попит. Вони допомагають готувати апетитні домашні смаколики без зайвих зусиль. За особливостями конструкції їх класифікують на ручні з занурювальними ножами та стаціонарні — з вбудованою чашею та ергономічною підставкою.
- Перші універсальні, сумісні з будь-яким посудом і здатні обробляти продукти різної температури та консистенції.
- Другі потужні, і місткі — якраз для великих порцій. Більш самостійні, не потребують безперервного контролю.
Загальні критерії вибору
Незалежно від типу конструкції, під час вибору не можна забувати про важливі характеристики:
- Бренд. Перевірений виробник пропонує якісні матеріали та компоненти. Краще взяти блендер Горенья чи Бош, ніж «ноунеймівський» ультрабюджетний аналог.
- Потужність. Що вона вища, то швидше пристрій подрібнює і змішує їжу. Для твердих заготовин потрібен сильніший мотор, ніж для м’яких.
- Клас. Побутовий обійдеться дешевше, професійний прослужить довше і забезпечить ширші можливості готування.
- Захист. Якщо блендер захищений від перегрівання, перевантаження і випадкового запускання, ризик травмування в процесі експлуатації мінімальний.
- Особливості догляду. Можливість миття знімних деталей у посудомийній машині — величезна перевага.
Вимоги до занурювального блендера
Крім спільних критеріїв вибору є ще й окремі для кожного різновиду кухонних подрібнювачів. Ручні моделі вибирати простіше, у них менше деталей, а дизайн типовий.
Спершу варто звернути увагу на матеріал корпусу. Пластик приємніше відчувається в руці, швидко приймає температуру навколишнього середовища. Якщо є прогумовані вставки, не вислизає. Метал стійкіший до пошкоджень і деформування, довговічніший. З часом на ньому можуть з’явитися дрібні подряпини, але експлуатації вони не заважають.
Занурювальну частину краще вибирати металеву, оскільки пластикова швидше зношується, може вбирати запахи та пігменти.
Ще один важливий нюанс — комплектація. Від того, які аксесуари передбачені виробником, залежить сумісність девайса з рецептами. Якщо є віничок, можна готувати креми та соуси. Мініподрібнювач — для салатів, котлет, начинок для випічки. Гак дає змогу замішувати тісто, а «товкач» — робити однорідні овочеві та фруктові пюре.
Яким має бути стаціонарний пристрій
До стаціонарного блендера вимог не менше. Перше, на що варто звернути увагу, — тип керування. Механічне просте і зрозуміле, а електронне або сенсорне більш точне та зручне.
Оскільки обов’язково передбачається чаша, слід орієнтуватися на її місткість. До 500 мілілітрів достатньо для невеликого акумуляторного фітнес-блендера, а домашньому потрібен хоча б літр. Для приготування супів та інших рідких страв — півтора-два літри.
Прозора скляна місткість — найкраще рішення. Не боїться гарячого, легко відмивається, дозволяє слідкувати за процесом. Пластикова — дешева і легка. Служить довго, але з часом втрачає зовнішню привабливість. З нержавійки — «вічна». Коштує дорого, зате не б’ється і не дряпається, зберігає цілісність у разі падіння.
Яка кількість швидкостей буде оптимальною — залежить від планів на експлуатацію. Якщо хочеться готувати все, від супів до коктейлів з льодом, знадобиться більше десятка режимів. Для смузі, простеньких салатних заправок, мусів і пюре — вистачить 2-5.
Зберігається блендер настільного типу на видному місці, тому серед значущих критеріїв ще й дизайн. Колір — під стиль кухні. Сріблястий, білий або чорний підійде під будь-яке оформлення.