Анастасія Кириченко: «Ми маємо знати імена українок, завдяки яким суспільство змінюється на краще»

Режисерка про документальний фільм «Феміністка: вчора, сьогодні, завтра»

Громадська організація «Жива-Я» за підтримки Українського Жіночого Фонду зняла перший документальний фільм про українських феміністок «Феміністка: вчора, сьогодні, завтра», ідея якого належить режисеркам-сценаристкам Анастасії Кириченко та Світлані Григорянц. Ми попросили Анастасію докладніше розповісти про проект.

Від ідеї до втілення

Ідея виникнення концепції фільму народилась після перегляду фільму «Суфражистка» – ця феміністична оптика вплинула на те, щоби звернутися до витоків, згадати всіх тих українських жінок, які буквально життя віддали за те, аби здійснилися зміни в нашому політичному полі. З другого боку хотілося показати, що в нас є спадкоємність, що актуальна ситуація, де є обнуління жіночого та феміністичного досвіду, вона штучна, не притаманна нам. Тому усі дискусії та події в цьому контексті дуже важливі.

Ми це зробили з думками про Наталю Кобринську, Лесю Українку, Олену Пчілку, Ольгу Кобилянську. З думками про перших революціонерок в письменництві, політиці, науці – їх імена замовчуються, як замовчується наша невідома жіноча феміністична історія. З думками про наших прабабусь, бабусь, матерів. Моя мама розповідала, як в дитинстві бачила свою молоду маму, яка, маючи трьох дітей, працювала зранку, а після обіду прала – в неї був такий таз з водою, вона терла об дошку білизну і співала: «Де ж ви, де, наші герої, наші чоловіки?» Була тоді така популярна пісенька.

Нам хотілось показати, що в нашому феміністичному русі, в феміністичної історії є традиція наслідування ідей, боротьби, солідарності. І завдяки нашим героїням нам вдалося торкнутися цих тем, щоби зацікавити та запропонувати ширше подивитися на фемінізм та феміністок.

Героїні

Фільм складається з шести сюжетів з історіями феміністок різних поколінь із різних областей України. Ми вважаємо, що негативне ставлення, міфи, стереотипи та упередження щодо фемінізму та феміністок складаються найчастіше від незнання, браку просвіти, браку полілогу з тими, хто багато вкладається для того, щоби ми жили за принципами прав людини, в справедливому та безпечному суспільстві.

У фільмі знялися: дослідниця, науковиця Оксана Кісь (Львів); Тетяна Ісаєва, засновниця Музею жіночої та гендерної культури (Харків); Ольга Жукова, голова ГО «Громадський Центр «Нова генерація» (Херсон); Марта Чумало, психологиня, віце-директорка Центру «Жіночі перспективи» (Львів); Марія Дмитрієва, гендерна спеціалістка (Київ); Анна Шаригіна, засновниця ГО «ХЖО «Сфера» (Харків).

Героїні розповідають про те, що саме спонукає до їхньої діяльності, хто та що мотивує. Ми намагалися показати різноманітність руху, бо різноманітність зміцнює наше суспільство, відкриває нові горизонти для довіри та співіснування.

Також ми не оминули згадки про небезпеку, з якою стикаються феміністки. Вже були погрозливі коментарі на нашому каналі в YouTube, на жаль, це наша політична та психологічна реальність, але неможливо зупинити жагу до знань та суцільної справедливості.

Звісно, ми показали тільки шістьох героїнь, біля яких зосереджені їх колеги та подруги – це як історія в історії, але це ті, хто зміг взяти участь в зйомках на той час. І це ті, хто багато робить та впливає на багатьох людей своєю діяльністю.

Фото: ГО «Жива-Я»

— Читайте також: WoMo-книга: Чому не варто боятися фемінізму

Мы в Facebook