Бізнес з дитинства: як виховати стартапера

Якості, які мають бути притаманні дитині

Євгенія Клепа, виконавча директорка 1991 Open Data Incubator, амбасадорка напрямку IT-стартапів WTECH Ukraine

Мати власний бізнес — ідея Х чи не кожного представника покоління Y. Але хотіти і робити — речі, які невід’ємні одна від одної. Саме тому у нового покоління дітей уявлення про бізнес інші. Вони не хочуть, а роблять і створюють перші стартапи у дуже юному віці. Від чого залежить потяг дитини до підприємництва? Які навички слід розвивати, аби дитина стала успішною? Стартаперами народжуються чи стають? Відповіді знає виконавча директорка 1991 Open Data Incubator, амбасадорка напрямку IT-стартапів WTECH Ukraine Євгенія Клепа.

Для початку потрібно розуміти різницю між класичним бізнесом і стартапом. Приклад першого варіанту — це продуктова ятка або магазин товарів для дому. А стартап — створення інновації, якої ще немає на ринку, або такої, що допомагає оптимізувати існуючі процеси і проблеми. Головне, що лежить в основі стартапу — нова ідея. Іноді вона належить дуже молодим фаундерам. Наприклад, в Україні наймолодшому стартаперу, якого я зустрічала, було 11 років. Разом з дорослими фахівцями він створив освітню платформу.

Ще один яскравий приклад — стартап Nuka, ідея якого полягала у створенні “вічного” блокноту та олівця. І це теж створити підлітки, яким було близько 15 років. У світі багато прикладів успішним стартапів, створених юними підприємцями: Brex, Stripe тощо. Але є один нюанс — усі творці, перш ніж створити інновацію, вже мали подібний досвід. І це важливо.

Попередній досвід є свідченням того, що дитина вперта, впевнена і не боїться помилятися. Це саме та якість, якої не вистачало попереднім поколінням. Наше суспільство не вчить дітей, що помилятися та падати — це нормально. Часто міжнародні компанії навпаки заохочують працівників, у яких за плечима є досвід як успішних історій, так і факапів. З цього приводу проводять навіть цілі конференції, де успішні підприємці діляться історіями провалів.

Підприємницької діяльності можна навчитися. Це не вроджена особливість. Під час навчання дитина освоює, в першу чергу, підприємницьке мислення. Існує безліч програм, де підлітки намагаються створювати якісь проєкти, втілювати ідеї в життя. Це дуже класний досвід, аби зрозуміти, чи підходить такий вид діяльності дитині взагалі чи ні. Адже підприємництво — не для всіх. Комусь подобається працювати в компанії, бути найманим робітником, а комусь — втілювати свої ідеї, і це нормально. Але для того, аби стати стартапером, дитині мають бути притаманні:

  • відповідальність;

  • емпатія;

  • готовність до ризиків;

  • комунікаційні навички;

  • вміння делегувати.

Це чотири “кити”, які формуються змалечку. Усьому іншому, на кшталт фінансової грамотності, маркетингу, піару, можна навчитися в майбутньому. Але основи закладаються ще під час виховання батьками.

Аби ваша дитина стала успішною, підтримуйте будь-які прояви її ініціативності. Якщо син продає в школі приготовані власноруч цукерки, або дочка пропонує однокласникам хенд-мейд блокноти, не сваріть, а заохочуйте дітей до бізнесу. Поясніть, що таке ціноутворення, як охопити більшу аудиторію тощо. Вашій дитині потрібна об’єктивна оцінка діяльності та допомога старших. Потрібно дати дитині правильні інструменти для розвитку свого стартапу. І чим раніше, тим краще. Адже ці навички стануть у нагоді навіть, якщо ваша дитина не збирається створювати бізнес, а прагне розвиватися у творчості. Підприємницькі скіли допоможуть дитині в майбутньому бути більш ерудованою, успішною і мобільною.

Матеріал вебінару освітньої онлайн-платформи EscapeLAB