«Благаю, будь як усі»: 5 фільмів про жінок-математиків

Надя Куприненко, киновед, обозреватель WoMo

І під час, і після перегляду кожного з нижче перерахованих фільмів математика не стала для мене цікавішою, ніж була до того. А от тема геніальності, яка або здійснює неймовірні відкриття, або граничить з божевіллям, або і те, й інше разом – почала цікавити мене ще більше. Особливо тема жіночої геніальності. Як багато кіномитців беруться за її висвітлення? Останнім часом, треба визнати,  все більше і більше.

 

Приховані фігури / Hidden Figures (2016)

Початок 60-х років. Зроблено величезний прорив у науці, людство почало відкривати для себе космос, NASA – передовик усіх технологічних відкриттів, США і СРСР наввипередки змагаюся за першість у підкоренні космосу. І разом з усім цим ще тягнуться, за інерцією, стереотипи й упередження щодо расової сегрегації і гендерної нерівності.

Коли на тебе майже не звертають уваги, тому що ти жінка, та ще й чорношкіра, зате варто тобі в задумі скористатися загальним термосом, щоб налити кави, — тебе одразу помічають усі. І спостерігають за цим вчинком з таким нажаханим осудом у гробовій тиші, що мурахи йдуть шкірою не лише у героїні, а й у глядача. А наступного ранку ти бачиш на столі окремий чайничок – для тебе, «кольорової».

А ти, між іншим, маєш такі мізки, що здатні зробити правильні розрахунки, виправити усі помилки колег і таки запустити ті місії у космос. І спостерігати з посмішкою, як твій чоловічий колектив чеше потилиці, а потім розбиває кувалдою стіну, бо жодному не спало на думку перевірити, чи увійде величезний комп’ютер IBM (бо перше покоління ж) у дверний отвір, до того, як його замовити.

«Приховані фігури» — це реальна історія трьох подруг-афроамериканок, що працювали у Національному управлінні з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA).

Під час фінальних титрів ми маємо можливість побачити фото прототипів головних героїнь та короткий опис їх подальшої долі.

Але насамперед «Приховані фігури» це історія про те, що за кожним великим відкриттям, великою історичною подією стоять приховані фігури. За спиною астронавта NASA Джона Гленна стояли в тому числі і три темношкірі жінки, знання, розум і відважність яких зробили можливою його місію та всі майбутні.

Емоційна, дотепна, біографічна історія від режисера Теодора Мелфі, яку він створив у тандемі зі сценаристкою Еллісон Шредер, яка і сама проходила стажування в NASA, де працювали її дідусь і бабуся. В основі сценарію «Прихованих фігур» лежить однойменна книга письменниці-афроамериканки Марго Лі Шеттерлі.

Якщо ви хочете подивитися фільм, який вражає, надихає і залишає після себе присмак справедливості, що торжествує, — «Приховані фігури» саме для вас.

Обдарована / Gifted (2017)

Семирічна Мері – вундеркінд. Хист до математики їй передався від матері та бабусі. А ще її можна назвати зухвалим дівчиськом з загостреним відчуттям справедливості. Їй тісно та нудно у рамках звичайної школи у той час, як вона завиграшки розв’язує задачі з вищої математики.

Мері знаходиться під опікою її дядька Френка (Кріс Еванс), який, пам’ятаючи про трагедію, що сталася з матір’ю Мері, дуже хоче, щоб з нею такою не повторилося, хоче, щоб дитина була «як усі», і наполягає на тому, щоб вона жила звичайним життям звичайної 7-річної дівчинки і мала «нормальне» дитинство.

З цим не згодна мати Френка, бабуся Мері, яка також математик і готова вкласти в онуку весь свій досвід і всі свої гроші, щоб розвивати її обдарованість.

Геніальність дитини, родинні стосунки, амбіції старших, через які страждають діти, загадка рівняння Нав’є — Стокса та рудий одноокий кіт – все це у фільмі режисера «Нової Людини-Павука» та «500 днів літа» Марка Вебба.

 

Таємний знак / An Invisible Sign (2010)

Навколо неї — тільки цифри. Вона бачить їх скрізь: у рослинах, в людях, в усьому, що потрапляє в її поле зору. Вона почала жити у цьому світі після того, як її батько захворів на психічну хворобу – а вона замкнулася у собі, знаходячи розраду у математиці і заключаючи парі зі всесвітом. І зрештою зробивши єдиний висновок – «життя набагато складніше математики».

Джессіка Альба у дебютному ігровому повнометражному фільмі режисерки Мерилін Агрело, який створено за романом письменниці Еймі Бендер, грає самотню вчительку математики молодших класів Емі Грей. Викладаючи предмет для школярів, вона винаходить власну методику, яка зрештою мало не призводить до трагедії. Але і зустрічає у класі споріднену душу – маленьку дівчинку, мама якої має невиліковну хворобу.

Фільм починається просто-таки «тім бартонівською» анімацією, перед переглядом якої хочеться попередити: заберіть дітей і вразливих людей від екранів. Історія, що починається після короткого мультфільму, програє йому і в фантазійній, і в емоційній потужності.

Будучи травмованою хворобою батька та постійними метафізичними самопожертвами, Емі неможливо сприймати як цілком психічно здорову особу. З усім цим багажем і тонкою душевною організацією її шахрайським шляхом влаштовують на роботу у школу, де нам передає привіт «чехівська рушниця»: якщо на початку фільму на стіні висить рушниця – то до кінця фільму вона обов’язково має вистрілити. Несподівано роль рушниці в «Таємному знаку» виконує сокира. Так, чорний гумор у фільмі також присутній. Ну, або дивний світогляд режисерки, яка у наш час всерйоз розказує, що на стіні у класі початкової школи може висіти сокира.

 

Кімната Ферма / La habitación de Fermat (2007)

Іспанський детективний трилер від дуету режисерів Луїса П’єдраїті і Родріго Сопеньї.

Розгадавши задачу від загадкового Ферма, четверо математиків, що, здавалося б, і не підозрювали про існування одне одного, збираються в одному місці на запрошення того самого Ферма. Їм необхідно разом розгадати загадку.

Господар закинутого будинку дає кожному гостю ім’я всесвітньо відомого математика (Гілберт, Олива, Паскаль, Галуа) і просить розгадувати загадку за загадкою, даючи на виконання кожного завдання 60 секунд. Коли цей час спливає, а задачу не розв’язано, стіни кімнати, у якій знаходяться математики, починають стискатися, а 4 людей опиняються у пастці.

Поки хтось розгадує загадку, підкинуту Ферма, інші намагаються розгадати загадку кімнати і змусити її перестати рухатися. Нам же, глядачам, режисери тим часом підкидають різні підказки, які допоможуть вивести усіх на чисту воду і головне, зрозуміти, хто за всім цим стоїть.

Зустрічаються у фільмі і дитячі задачки на логіку, як то головоломка про човна, вовка, козу і капусту, яких треба перевезти на інший берег так, щоб ніхто не постраждав. Але то було з самого початку, далі вже було не до кози й капусти, оскільки важливою складовою фільму є математична проблема Гольдбаха – твердження про те, що кожне парне число, починаючи з 4, може бути сумою двох простих чисел. Ця проблема включена в список проблем Гільберта (список складається с 23 задач – Гольдбаха знаходиться там під номером 8) і лишається не розв’язаною станом на 2021 рік. Так от за сюжетом фільму, один з героїв розгадав цю загадку, а інший цю розгадку у нього вкрав.

Звичайно, в умовах стресу і режисерського кліше у чотирьох бранців починають розкриватися зовсім неочікувані риси характеру і життєві факти – хто кому зраджував, хто до цього був знайомий, а хто просто гад.

Ну так, наявність видатного розуму не робить людину порядною.

 

Доказ / Proof (2005)

Гвінет Пелтроу і Ентоні Хопкінс зображають математичну династію – доньку і батька. У їхню компанію вривається ще один математично обдарований персонаж у виконанні Джейка Джилленхолла.

Геніальний професор математики на схилі років впадає в маразм і змушений жити під опікою своєї доньки Кетрін. Тим часом розповсюджуються чутки, що він має роботу, в якій доведено одну з відомих математичних проблем. Після смерті математика його кращий студент безуспішно розбирає купи зошитів, де серед записок божевільного має ховатися геніальне відкриття. Кетрін вважає, що ці пошуки – марна праця, оскільки вона має власне розв’язання математичної проблеми. Але академічне суспільство не вірить, що це відкриття могла зробити жінка, і всі навколо, навіть її сестра, починають сумніватися в її здоровому ґлузді. Тим паче, що останнім часом їй почав ввижатися живий-здоровий батько, з яким вона веде бесіди на кухні.

У фільмі відображена дихотомія геніальність-божевілля, яка давно цікавить психіатрію і митців, і вносить у фільм драматичне забарвлення.

Режисером фільму виступив Джон Медден, автор «Розплати» і «Закоханого Шекспіра» — в останньому фільмі він уже працював з Гвінет Пелтроу на одному знімальному майданчику.

Присутність у фільмі Ентоні Хопкінса підносить досить посередній фільм на щабель вище і однозначно робить його обов’язковим до перегляду.

Читайте також: «Страшна сила»: Фільми про жіночу помсту