Редакція WoMo продовжує свій експеримент, що має на меті показати в дії «принцип десятини». Ми запропонували успішним, відомим, харизматичним людям протягом тижня обмежитися на 10% у певних звичках, на які витрачаються різні ресурси, і за цей період зрозуміти щось нове про себе та навколишнє. Сьогодні в експерименті бере участь дипломат Дмитро Кулеба, постійний представник України при Раді Європи, який поділився надихаючими та корисними результатами.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.uaВідняти 10%: Вино та прокрастинація
Протягом тижня я мав себе обмежити на 10% у двох сферах – вживанні вина та прокрастинації, тобто відкладанні справ на невизначене майбутнє. З вином було доволі просто, оскільки в середньому я випиваю в тиждень 2-3 пляшки вина, то можна було залишати 10% вина у пляшці – це й був інструмент вимірювання. А щодо прокрастинації, то напередодні початку експерименту я порахував всі ті справи, які я постійно відкладаю і не хочу робити, їх виявилося вісім, відрізав від них 10% і, відповідно, поставив собі завдання ці справи виконати. Від восьми я відрізав півтори справи, і виконував їх.
За відчуттями з вином було найцікавіше, бо дуже боляче залишати у пляшці 10% вина, і рука постійно тягнулася завершити цей процес і припинити страждання – і пляшки, і мене. Але все-таки я залишав пляшку недопитою, і це було найспокусливіше, адже дуже легко налити і випити. З прокрастинацією було менше вагань, я знав, що справу треба зробити, і почав нею займатися. В цьому випадку сила волі подавила інші почуття, емоційно з вином було складніше.
Я таки виконав свою справу. В цій частині урок експерименту в тому, що насправді ми самі собі вигадуємо заборони чи перешкоди, що ми можемо чи не можемо, що ми хочемо чи не хочемо. Це виключно питання концентрації і виконання завдань. Насправді, людині підвладно все, і потрібно собі ставити чітко завдання і налаштовуватися на його виконання. Тому, коли я виконав свою справу, то подумав: «Дивно, чому я її так довго відкладав, адже вона виявилася не такою складною, як здавалося».
Останні новини
- Весняна історія бренду Шипелик: нова капсула, що занурює в казку
- Марко Вороний: цікаві факти з життя репресованого українського письменника
- «Україна та українці»: музей Івана Гончара спільно з брендом GUNIA Project анонсували новий проєкт
- Підсвітка значущих для українців об’єктів знову стала на часі
- Унікальний госпіталь на колесах: в Україні створили медичний евакуаційний потяг Новости на главной
Надалі з вином, мабуть, прийдеться здатися, бо залишати 10% на дні пляшки дуже важко. Але, думаю, можна зменшити вживання вина на 20-30% і перейти з пляшки на келихи. А з прокрастинацією для мене був цікавий поштовх, бо я маю звичку відкладати певні справи в довгу скриню, але цей проект показав, що потрібно зосередження, і потім, коли ти справу виконуєш, то наступає полегшення – від результату.
Додати 10%: Спілкування на роботі
Я вважаю, що в роботі надзвичайно важливо резервувати час на спілкування з людьми. Умовно кажучи, якщо у вас є година роботи з комп’ютером чи документами, то з неї 10% треба в обов’язковому порядку виділяти на спілкування з колегами, з якими ви працюєте безпосередньо. Бо автономізація кожної людини в офісному просторі знижує ефективність команди. Навіть обмін в месенджерах не компенсує людського спілкування. Тому цей підхід – мінус 10%, мінус 20%, в залежності від конкретних обставин, можна адаптувати і до робочого часу, виділяти цю квоту для живого людського спілкування. Це перше, що потрібно зробити, що в мене сформулювалося ще в процесі експерименту.
Помножити на 10%: Заощадження на добру справу
Я впевнений, що віддавати 10% свої ресурсів може робити кожен. Я довгий час практикував це – ще до війни, революції, два роки відкладав 10% свого заробітку на заощадження. Потім мені ці гроші дуже допомогли, тому що коли я змінив роботу, повернувся на державну службу, і моя зарплатня стала дуже маленькою, то в критичний момент ці заощадження виступили гарантом, фінансовою подушкою, що дозволили протриматися в цей період.
За своїм досвідом скажу, що відмовлятися від 10% доволі легко. Просто потрібно це систематизувати і поставити собі функцію «за визначенням», тим більше, що зараз банківські сервіси дозволяють це робити, автоматично ставити списання коштів на резервний рахунок. А коли ти не залишаєш ці 10% не собі на чорний день, а віддаєш на добру справу, це створює ще більш сильне мотиваційне відчуття. Насправді, займатися благодійністю на 10% свого прибутку може кожен, я в цьому абсолютно переконаний.
Думаю, що майбутнє покоління до звички віддавати треба привчати так само, як і до всього іншого. Тут є два принципово важливих правила. По-перше, говорити з дітьми, не нав’язувати, а пояснювати, чому це важливо і корисно для них. По-друге, сприймати дітей як рівноцінних партнерів. Якщо ви відкладаєте 10% на благодійність, то й діти підуть за вами, якщо ви поясните їм, чому це важливо. Дитина це ж саме робитиме зі своїми іграшками, подарунками. Це працює не тільки для правила «мінус 10», а й в принципі до будь якого життєвого правила.