Булінг у школі – досить складна тема як для дітей, так і для вчителів та їх батьків. У сучасних українських школах, за даними ЮНІСЕФ, 59% школярів переживали епізоди цькування від однолітків. Треба розуміти, що діти досить жорстокі, а особливо яскраво це проявляється у підлітковому віці, коли кожна дитина шукає своє місце під сонцем та досить часто самостверджується за рахунок слабкіших однолітків.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.ua
Так, булінг у дитячих колективах був завжди, однак ще 15 років тому булінг закінчувався між кривдниками та жертвою, а сьогодні ми досить часто бачимо, що на особистих образах справа не закінчується. Вона продовжується в соціальних мережах, і це, звичайно, ускладнює ситуацію.
Хто найчастіше піддається булінгу
В першу чергу булінгу піддаються діти, які чимось відрізняються від однолітків, хто не може дати відсіч; хто слабкіший фізично і так далі. Як правило, цькування у школі починається з психологічної агресії, і якщо на даному етапі нічого не зробити, вона переросте у фізичний прояв, або навіть сексуальний. Окремим видом цькування може стати інтернет-булінг.
Головна задача дорослих, які знаходяться поряд із дитиною, – своєчасно розпізнати ситуацію, правильно втрутитися та запобігти важким наслідкам. Як найкраще це зробити? Про це ми і поговоримо у сьогоднішній статті.
Булінг у школі: що робити батькам
Звичайно, далеко не кожна дитина прийде до батьків та відверто скаже, що її булять. В уявленні дитини це соромно та незручно, тому діти найчастіше приховують факт цькування до останнього. Тому батькам треба дуже уважно спостерігати за тим, що відбувається з дитиною та як вона себе поводить.
Останні новини
- Слова допомагають: як дорослі можуть підтримати дітей під час війни?
- Моторошні та захопливі: 6 трилерів від #книголав
- Світовий рекорд і 29 медалей. Вражаючі досягнення українців на етапі Кубка світу з плавання у ластах
- Групи підтримки – що це таке і чому вони корисні?
- Стали відомі лауреати театральної премії «Київська пектораль-2023» Новости на главной
Головні ознаки, що дитина піддається знущанням:
- дитина не хоче ходити до школи та повертається звідти в пригніченому настрої;
- у дитини не має друзів, вона любить бути на самоті;
- можуть з’явитися прояви агресії (та навіть самоагресії);
- дитина не хоче брати участь у загальних шкільних заходах;
- дитина не розмовляє про школу та не ділиться новинами;
- дитина втрачає інтерес до навчання.
Якщо ти побачила ці ознаки у своєї дитини, не треба панікувати. Це не обов’язково свідчить про те, що її булять, однак розібратись, що не так іде в її шкільних справах, однозначно потрібно.
По-перше, необхідно делікатно поговорити з дитиною. По-друге, конфіденційно обговорити питання з вчителем та шкільним психологом, щоб вони звернули увагу на дитину та зі своєї сторони розібрались, що ж відбувається.
Якщо стане відомо, що дитину справді булять, необхідно:
- Не ігнорувати проблему. Вона не вирішиться сама собою, і порада «не звертати уваги» призведе тільки до серйозних психологічних травм у дитини, які впливатимуть на все доросле життя.
- Підтримати дитину. Вона має знати, що її батьки завжди підтримають її, а вдома вона завжди може почуватися безпечно;
поговорити з вчителем та адміністрацією школи. Якщо є докази булінгу, передайте їх керівництву навчального закладу;
звернутись до психолога. Батьки не зможуть оцінити реальний вплив булінгу на психологічний стан дитини, та й імовірно, що вона не розкаже вам все, тому є сенс звернутись до спеціаліста. - Допомогти дитині відволіктися. Це може бути відпустка в новому місці, або нове захоплення, або щось іще. Задача – відволікти дитину від ситуації в школі.
- Подумати про план «Б». Іноді ситуація з булінгом не закінчується позитивно: навіть якщо адміністрація в школі доклала всіх зусиль, не завжди вдається покращити психологічну атмосферу у класі. Тоді розумний вихід – це зміна школи. Після роботи із психологом, ймовірніше, таких самих проблем там не буде.
Куди звертатись, якщо дитину булять
Перше, що потрібно зробити – поговорити з класним керівником та адміністрацією школи. Якщо цього недостатньо, ваші дії мають бути такими: напишіть офіційну заяву на ім’я директора про факт булінгу у школі. В ній мають бути вказані: факти булінгу (без емоцій), ваш статус (представник жертви, жертва і так далі), тривалість булінгу, ваш підпис та дата.
Секретар директора має зареєструвати заяву. Після розгляду заяви директор формує комісію, яка має розслідувати факт булінгу та винести своє рішення: чи був факт цькування. Якщо так, дані кривдників мають бути передані до Національної поліції України та Служби у справах дітей. Якщо комісія визнає відсутність факту булінгу, а ви з цим не згодні, можна подати заяву до поліції та прикріпити копію заяви до керівництва школи, докази булінгу і так далі.
Важливо: якщо факт булінгу був, а директор школи не хоче передавати ці дані по поліції, він буде нести адміністративну відповідальність та матиме заплатити штраф.
Якщо з якихось причин батьки не хочуть звертатись до адміністрації школи, вони мають право відразу звернутись до Національної поліції України з відповідною заявою та до Служби у справах дітей.
Булінг в Україні визнаний адміністративним правопорушенням та карається штрафом або громадськими роботами.
Важливо: якщо хтось з вашого оточення піддається булінгу, можна також звернутись на гарячі лінії:
- дитяча лінія — 116 111, або 0 800 500 225;
- гаряча лінія протидії булінгу — 116 000. Дзвінки безплатні.