Булінг у школі: як розпізнати, що робити та куди звертатися

Булінг у школі – досить складна тема як для дітей, так і для вчителів та їх батьків. У сучасних українських школах, за даними ЮНІСЕФ, 59% школярів переживали епізоди цькування від однолітків. Треба розуміти, що діти досить жорстокі, а особливо яскраво це проявляється у підлітковому віці, коли кожна дитина шукає своє місце під сонцем та досить часто самостверджується за рахунок слабкіших однолітків.

Так, булінг у дитячих колективах був завжди, однак ще 15 років тому булінг закінчувався між кривдниками та жертвою, а сьогодні ми досить часто бачимо, що на особистих образах справа не закінчується. Вона продовжується в соціальних мережах, і це, звичайно, ускладнює ситуацію.

Хто найчастіше піддається булінгу

В першу чергу булінгу піддаються діти, які чимось відрізняються від однолітків, хто не може дати відсіч; хто слабкіший фізично і так далі. Як правило, цькування у школі починається з психологічної агресії, і якщо на даному етапі нічого не зробити, вона переросте у фізичний прояв, або навіть сексуальний. Окремим видом цькування може стати інтернет-булінг.

Головна задача дорослих, які знаходяться поряд із дитиною, – своєчасно розпізнати ситуацію, правильно втрутитися та запобігти важким наслідкам. Як найкраще це зробити? Про це ми і поговоримо у сьогоднішній статті.

Булінг у школі: що робити батькам

Звичайно, далеко не кожна дитина прийде до батьків та відверто скаже, що її булять. В уявленні дитини це соромно та незручно, тому діти найчастіше приховують факт цькування до останнього. Тому батькам треба дуже уважно спостерігати за тим, що відбувається з дитиною та як вона себе поводить.

Головні ознаки, що дитина піддається знущанням:

• дитина не хоче ходити до школи та повертається звідти в пригніченому настрої;
• у дитини не має друзів, вона любить бути на самоті;
• можуть з’явитися прояви агресії (та навіть самоагресії);
• дитина не хоче брати участь у загальних шкільних заходах;
• дитина не розмовляє про школу та не ділиться новинами;
• дитина втрачає інтерес до навчання.

Якщо ти побачила ці ознаки у своєї дитини, не треба панікувати. Це не обов’язково свідчить про те, що її булять, однак розібратись, що не так іде в її шкільних справах, однозначно потрібно.

По-перше, необхідно делікатно поговорити з дитиною. По-друге, конфіденційно обговорити питання з вчителем та шкільним психологом, щоб вони звернули увагу на дитину та зі своєї сторони розібрались, що ж відбувається.

Якщо стане відомо, що дитину справді булять, необхідно:

1. Не ігнорувати проблему. Вона не вирішиться сама собою, і порада «не звертати уваги» призведе тільки до серйозних психологічних травм у дитини, які впливатимуть на все доросле життя.
2. Підтримати дитину. Вона має знати, що її батьки завжди підтримають її, а вдома вона завжди може почуватися безпечно;
   поговорити з вчителем та адміністрацією школи. Якщо є докази булінгу, передайте їх керівництву навчального закладу;
   звернутись до психолога. Батьки не зможуть оцінити реальний вплив булінгу на психологічний стан дитини, та й імовірно, що вона не розкаже вам все, тому є сенс звернутись до спеціаліста.
3. Допомогти дитині відволіктися. Це може бути відпустка в новому місці, або нове захоплення, або щось іще. Задача – відволікти дитину від ситуації в школі.
4. Подумати про план «Б». Іноді ситуація з булінгом не закінчується позитивно: навіть якщо адміністрація в школі доклала всіх зусиль, не завжди вдається покращити психологічну атмосферу у класі. Тоді розумний вихід – це зміна школи. Після роботи із психологом, ймовірніше, таких самих проблем там не буде.

Куди звертатись, якщо дитину булять

Перше, що потрібно зробити – поговорити з класним керівником та адміністрацією школи. Якщо цього недостатньо, ваші дії мають бути такими: напишіть офіційну заяву на ім’я директора про факт булінгу у школі. В ній мають бути вказані: факти булінгу (без емоцій), ваш статус (представник жертви, жертва і так далі), тривалість булінгу, ваш підпис та дата.

Секретар директора має зареєструвати заяву. Після розгляду заяви директор формує комісію, яка має розслідувати факт булінгу та винести своє рішення: чи був факт цькування. Якщо так, дані кривдників мають бути передані до Національної поліції України та Служби у справах дітей. Якщо комісія визнає відсутність факту булінгу, а ви з цим не згодні, можна подати заяву до поліції та прикріпити копію заяви до керівництва школи, докази булінгу і так далі.

Важливо: якщо факт булінгу був, а директор школи не хоче передавати ці дані по поліції, він буде нести адміністративну відповідальність та матиме заплатити штраф.

Якщо з якихось причин батьки не хочуть звертатись до адміністрації школи, вони мають право відразу звернутись до Національної поліції України з відповідною заявою та до Служби у справах дітей.

Булінг в Україні визнаний адміністративним правопорушенням та карається штрафом або громадськими роботами.

Важливо: якщо хтось з вашого оточення піддається булінгу, можна також звернутись на гарячі лінії:

• дитяча лінія — 116 111, або 0 800 500 225;
• гаряча лінія протидії булінгу — 116 000. Дзвінки безплатні.