Оксана ХромоваІдея підбирати харчування за групою крові давно вийшла за межі вузьких медичних дискусій. Про неї пишуть у журналах і розповідають у телешоу. З моменту публікації книги американського натуропата Пітера д’Адамо у 1996 році теорія про «дієту за кров’ю» стала одним із найяскравіших прикладів того, як науково забарвлена ідея може перетворитися на глобальний тренд. Але чи має він реальні підстави?
Витоки концепції
Д’Адамо пояснював свою теорію тим, що групу крові визначають антигени на поверхні еритроцитів. Як пояснює Національний центр біотехнологічної інформації США, антигени системи АВО — це вуглеводні структури, приєднані до білків і ліпідів клітинної мембрани.
За версією д’Адамо, ці антигени взаємодіють із лектинами — білками, здатними зв’язуватися з вуглеводами, які містяться у багатьох продуктах. Якщо лектини «несумісні» з групою крові людини, вони нібито можуть викликати аглютинацію. Тобто впливають на склеювання клітин крові, порушують травлення та провокують запальні процеси.
Звідси випливав його висновок: щоб організм працював гармонійно, треба обирати продукти, які відповідають групі крові. Таке харчування мало б відновлювати природний баланс і навіть пояснювати, чому одні люди добре почуваються на рослинній дієті, а інші не можуть відмовитися від м’яса.
Читайте також: Гормональна терапія при менопаузі може зменшувати «ментальний туман»: нове дослідження
«Мисливці», «землероби» та «кочівники»
Книга д’Адамо привернула увагу не лише простотою викладу, а й історичною рамкою. Автор пов’язав кожну групу крові з певним етапом розвитку людства. За його теорією:
- Група O (I) — найдавніша, пов’язана з епохою мисливців і збирачів. Рекомендоване м’ясо, риба, овочі, фрукти, горіхи. Натомість слід уникати молочного, глютену та бобових.
- Група A (II) — епоха землеробів. Організм начебто краще реагує на рослинну дієту, тоді як м’ясо та молочне небажані.
- Група B (III) — «кочівники», найгнучкіший варіант. Дозволено широкий спектр продуктів, включно з молочними, але слід виключити арахіс, кукурудзу та курятину.
- Група AB (IV) — наймолодша й рідкісна, «гібрид» А і В. Харчування має бути збалансованим, у невеликих порціях, з акцентом на рибі, сої та ягодах.
Таке пояснення, що апелює до образу далеких предків, робило дієту привабливою й легко зрозумілою. Вона пропонувала відчуття унікальності й водночас просту схему для повсякденного життя.
Однак ця еволюційна схема не має наукового підтвердження. Генетичні дослідження свідчать, що варіанти системи АВО виникли значно раніше за землеробство або кочовий спосіб життя та простежуються навіть в інших приматів. Тому називати групу O «кров’ю мисливців», а групу A — «кров’ю землеробів» науково некоректно.
Читайте також: Жіноче здоров’я після 45: чому хвороби у жінок досі діагностують гірше
Наука проти популярності
Попри широку популярність, наукові дослідження не підтвердили системного зв’язку між групою крові та здатністю засвоювати певні продукти.
У 2013 році в American Journal of Clinical Nutrition опублікували систематичний огляд, автори якого проаналізували 1415 наукових робіт. Вони не знайшли досліджень, які доводили б користь дієт, підібраних відповідно до системи АВО.
Наступного року дослідження PLOS One за участі 1455 людей показало: деякі раціони, запропоновані д’Адамо, справді були пов’язані з кращими показниками ваги, тиску або рівня холестерину. Проте цей ефект не залежав від групи крові. Імовірну користь давало саме меню — наприклад, велика кількість овочів і менша кількість м’яса, — а не його відповідність антигенам.
Цей висновок підтвердило й дослідження, опубліковане 2021 року. Група крові не впливала на зміни маси тіла, кількості жиру, рівня ліпідів або контролю глюкози у людей, які перейшли на рослинне харчування.
Лектини, на які посилався д’Адамо, справді існують і можуть взаємодіяти з клітинами. Однак переконливих доказів того, що лектини зі звичайної їжі спричиняють небезпечне «склеювання крові» відповідно до групи АВО, немає.
Читайте також: 7 принципів здорового способу життя, які справді працюють
Чому ідея живе далі
Попри критику, харчування за групою крові досі залишається популярною темою. Причин кілька. По-перше, система проста: достатньо знати власну групу крові й дотримуватися визначеного набору продуктів. По-друге, вона відповідає сучасному запиту на персоналізацію та обіцяє кожній людині «власну» формулу здоров’я.
Дехто справді може відчути покращення самопочуття або схуднути, дотримуючись такого меню. Але це, найімовірніше, пов’язано не з групою крові, а з тим, що людина починає уважніше ставитися до раціону, менше споживає ультраоброблених продуктів, солодких напоїв та алкоголю.
Читайте також: «Довголіття на тарілці»: як уповільнити старіння за допомогою їжі
Що кажуть сучасні фахівці
Фахівці з харчування звертають увагу на головну проблему цієї дієти — надмірне спрощення складних процесів. Справжня персоналізація раціону враховує стан здоров’я, вік, алергії та непереносимість продуктів, фізичну активність, вживання ліків, спосіб життя і потреби конкретної людини.
Генетичні особливості та склад кишкової мікробіоти також досліджують у сфері персоналізованого харчування. Проте комерційні генетичні або мікробіомні тести поки що не можуть запропонувати універсальну й гарантовано ефективну «особисту дієту».
Необґрунтована відмова від молочних продуктів, зернових, бобових або цілих категорій білкових продуктів може збіднити раціон. Особливо обережними варто бути людям із хронічними захворюваннями, вагітним і тим, хто має підтверджені дефіцити поживних речовин.
Читайте також: Кава з корицею: користь для здоров’я чи черговий міф
Що справді має значення
Позитивні зміни можливі не завдяки «коду крові», а більшій увазі до власного харчування. Без медичних показань не варто виключати цілі групи продуктів лише тому, що цього вимагає популярна дієта.
Згідно з оновленими рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, здоровий раціон може мати різні форми, але має ґрунтуватися на чотирьох принципах: достатності, збалансованості, помірності та різноманітності. Його основу становлять овочі, фрукти, цільнозернові продукти, бобові, горіхи та різні джерела білка. Натомість кількість ультраоброблених продуктів, вільних цукрів, солі й нездорових жирів варто обмежувати.
Отже, дієта за групою крові радше культурний феномен, ніж науково підтверджена практика. Вона приваблює простотою та обіцянкою індивідуальності, але не має міцного підґрунтя у доказовій медицині. Харчування за групою крові не дає додаткових переваг лише через відповідність системі АВО. Значення мають якість, баланс і різноманітність раціону — незалежно від того, яка у людини група крові.
Читайте також: Кава і здорове старіння: що показали останні дослідження