До різдвяних свят українська майстерня Koza Dereza та культурний проєкт «Витоки» створили різдвяні прикраси, які об’єднали у колекцію «Водити козу». Її персонажі — Коза, Дід, Міхоноша та Лікар — відтворюють традиційне щедрування на Щедрий вечір. Фігурки виготовили вручну з натуральних матеріалів, а їхні образи допомогла відтворити фольклористка Дар’я Анцибор.
В основі колекції лежить давній український обряд водіння Кози. У Щедрий вечір учасники дійства перевдягалися в традиційних персонажів та ходили від хати до хати. Вони співали щедрівки, жартували та розігрували сценки, бажаючи господарям добробуту й гарного врожаю.
Центральною постаттю обряду була Коза. За традиційним сценарієм вона символічно помирала й оживала, уособлюючи відродження природи та початок нового життєвого циклу. Дід, який водив Козу, символізував посередника між світом живих і світом померлих.


«Під час театралізованого дійства Коза вмирає й перероджується — і так магічним чином має принести гарний урожай наступного року. Водить Козу Дід, який символізує предка — посланця з того світу, що опікується своїм родом», — пояснює керівниця проєкту «Витоки» Катерина Гурневич.


Для створення прикрас команда звернулася до фольклористки й антропологині Дар’ї Анцибор. Вона консультувала авторів щодо символіки обряду, особливостей персонажів і деталей їхнього традиційного вбрання.
Іграшки виготовили з деревної стружки, тирси, гречаного лушпиння, подрібненого нефарбованого паперу та суміші на основі борошняного клейстеру. Фігурки формують у спеціальних формах, випікають, а потім розписують вручну. Завдяки такій технології прикраси виходять легкими та міцними.
Для майстерні Koza Dereza образ Кози має особливе значення: він закладений навіть у її назві. Засновниця майстерні Вікторія Колодій зазначає, що персонаж уособлює відродження, добробут і новий початок.
Різдвяні прикраси з колекції «Водити козу» присвячена традиції, яка й сьогодні залишається частиною української різдвяної культури. Дізнатися більше про українську зимову обрядовість можна в «Путівнику зимовими традиціями» проєкту «Витоки».
