Леся Сайко«Ти не можеш керувати вітром, але можеш поставити вітрила», — говорить народна мудрість. Емоційна зрілість — це саме те вітрило, яке допомагає нам залишатися у контакті із собою, усвідомлювати власні емоції та обирати, як на них реагувати. Це про здатність визначати свій напрям у стосунках, кар’єрі, житті й жити свідомо, а не просто виживати.
Що таке емоційний інтелект і емоційна зрілість?
Емоційний інтелект — це комплекс навичок: здатність розпізнавати та розуміти свої емоції й емоції інших людей, свідомо керувати власним емоційним станом, уміння самомотивуватися, співпереживати та будувати здорові стосунки.
Емоційна зрілість — це глибший рівень. Вона проявляється у відповідальності за власні емоції, здатності витримувати свою емоційність, бути чесним із собою та свідомо обирати свою реакцію. Людина з емоційною зрілістю не шукає винних, не перекладає відповідальність, не «живе як вийде», а свідомо формує своє життя, навіть у кризу.
З народження в нас є внутрішній компас — емоції. Якщо людина не вміє їх розпізнавати, вона втрачає контакт із собою, перестає чути свій напрям. А той, хто зраджує своїм емоціям, зрештою зраджує себе.
Емоції — це природна реакція організму на все, що відбувається навколо. Це сигнальна система, яка працює незалежно від того, звертаємо ми на неї увагу чи ні. І кожна емоція має свою функцію. Наприклад:
- Гнів сигналізує про порушення кордонів.
- Сум вказує на те, що для нас по-справжньому важливо.
- Страх захищає нас і підказує, де наші зони зростання.
- Радість допомагає відчути джерело нашої енергії.
Ми не можемо самі контролювати емоції, це біохімічні процеси. Але ми можемо впливати на свою поведінку через розуміння цих емоцій. А це, своєю чергою, допомагає зменшити їхню інтенсивність.
Часто наша реакція на події — це автоматичні шаблони, сформовані ще у дитинстві. Якщо тоді емоції були заборонені або ігнорувалися (наприклад: «хлопчики не плачуть», «дівчатам не можна злитися»), то у дорослому віці ми можемо не розуміти, що саме відчуваємо, і діяти на автопілоті.
Психологічна та емоційна дорослість починається з моменту, коли людина починає свідомо керувати своїми емоційними реакціями. І це не про придушення чи контроль емоцій, а про свідомий вибір своєї реакції у конкретному моменті.
Коли між стимулом (емоційною ситуацією, тригером) та реакцією з’являється мініпауза, це дає змогу не відповідати автоматично, а свідомо обрати свою реакцію: слово, тон, дію — залежно від того, якої цілі ви прагнете.
Часто нам ці цілі неочевидні. Наприклад, я хочу мати хороші стосунки з чоловіком (моя ціль), але замість відкритої розмови — ображаюсь, злюсь, мовчу. Сподіваюся, що партнер сам здогадається, що мені боляче або що мені потрібна підтримка. Або я хочу визнання від свого менеджера, але мовчу про власні досягнення, не озвучую, що мені важливий зворотний зв’язок — і починаю ображатися, коли цього визнання не отримую.
Коли щось у житті вас тригерить — слова, дії, погляди інших, саме у цей момент і з’являється простір для вибору. Не реагувати на автоматі, а свідомо вирішити: як відповісти, яким тоном, якою дією, відповідно до того, чого ви насправді хочете досягти.
Як розвивати емоційний інтелект?
Для розвитку емоційного інтелекту важливо працювати над двома основними навичками: самоусвідомленням і саморегуляцією. Ці процеси дозволяють краще розуміти свої емоції, навчитися правильно реагувати на них і вибудовувати здорові взаємини з іншими людьми.
Самоусвідомлення — це здатність розуміти та відчувати свої емоції в різних ситуаціях. Це дозволяє вам бути більш свідомими та уважними до того, що відбувається всередині вас.
Як почати працювати над цією навичкою? Ведіть щоденник своїх емоційних станів: щодня ввечері виписуйте:
- Які емоції я відчував/ла сьогодні?
- У яких ситуаціях? Що їх викликало?
- Як я на них відреагував/ла?
- Чого б я хотів/ла насправді?
Це дає змогу краще зрозуміти свої емоційні реакції й помітити, яка з них є провідною.
Саморегуляція — це здатність керувати своїми емоціями і реагувати на них конструктивно. Це важливий аспект емоційного інтелекту, який допомагає не піддаватися імпульсивним реакціям і приймати свідомі рішення.
Крок 1. Зупиніться
Візьміть паузу. Важливо уміти натиснути на педаль гальма замість педалі газу. Дозвольте собі зупинитись, а не відповідати моментально.
Крок 2. Усвідомте емоцію
Поставте собі питання: «Що я зараз відчуваю?». Зрозумійте та назвіть свою емоцію. Вербалізована, названа емоція відразу ж втрачає інтенсивність.
Крок 3. Усвідомте потребу
Нагадайте собі, що немає поганих чи хороших емоцій. Кожна емоція несе важливу інформацію про наші незадоволені потреби? Зрозумійте, чого насправді вам хочеться?
Крок 4. Відреагуйте
Який вибір реакції я обираю залежно від моїх потреб та цілей? Наша реакція — це наш свідомий вибір.
Я зараз обираю ображатися чи, за змоги, проговорити свою потребу, поважаючи кордони й потреби іншої людини. І прийняти обмеження, що не всі наші потреби можуть бути задоволені.
Ще раз нагадаю: це наш вибір, як реагувати на те, що сталося. Наша реакція — це наша відповідальність. Інша людина ніколи не є причиною наших емоцій. Вона може бути стимулом, тригером, але не причиною. Причина може лежати у площині наших упереджень, думок, очікувань.
Крок 5. Проявіть емоцію
Бувають ситуації, які потребують швидкого реагування, коли немає часу аналізувати. А невідреаговані емоції створюють усередині сильне напруження. Тому дозвольте собі не придушувати емоції й не агресувати, а екологічно їх проявити.
Варіанти можуть бути різні:
- глибоке дихання з акцентом на подовжений видих;
- прогулянка або легкий біг;
- фізична активність: спорт, прибирання, миття посуду;
- малювання або творчий прояв;
- сльози, якщо є потреба поплакати;
- письмове висловлення своїх емоцій на папері;
- розмова з людиною, якій ви довіряєте;
- проговорювання емоцій через я-повідомлення: «Мені страшно», «Я злюсь», «Мені сумно» тощо.
Почніть із питання до себе
Ми не обираємо всі події свого життя, але ми можемо обрати, як на них реагувати.
Емоційний інтелект — це ключ до розуміння себе та інших. Це не про контроль емоцій, а про свідомий вибір, про навичку приймати, розпізнавати свої емоції і регулювати свою поведінку відповідно до емоційного стану. І вже сьогодні ви можете зробити перший крок на шляху до розвитку вашого емоційного інтелекту. Відкрийте нотатки і запишіть: «Що я відчуваю прямо зараз?» Це і буде початком вашого контакту з собою.