Редактор WOMO.uaНемає сил виконати найпростіше завдання. Завдання, які раніше ви робили на раз-два, тепер забирають багато часу, а їхнє завершення не приносить задоволення. Знайомі симптоми? Так, серед іншого у людей проявляється вигоряння. Що це за феномен, як зрозуміти, що ви вигоріли, та що з цим робити, розповідає психологиня безплатних груп підтримки «тихі зустрічі» від ГО «ТИША» Катерина Соломянова-Кирильчук.
Робота займає щонайменше третину часу нашого життя. І якщо ця третина робить нас нещасними, то і решту часу ми будемо пригніченими. Згідно з дослідженням Інституту Гелапа 2021 року, 74% опитаних час від часу відчувають емоційне вигоряння на роботі. І це впливає не лише на окремих «вигорівших» людей, а й на компанію та економіку загалом. Бо такі працівники частіше хворіють, повільніше виконують завдання і врешті звільняються.
За даними британського фонду Mental Health UK, частіше вигоряють люди у віці до 34 років. І більш вразливими до стресу і тиску на роботі є жінки. Також саме жінки більше потерпають від виконання неоплачуваної роботи. Чоловіки ж краще за жінок усвідомлюють важливість піклування про себе і необхідність відпустки у разі вигоряння. Але, на відміну від чоловіків, жінки краще усвідомлюють важливість соціальної підтримки.
Не дивно, що у 2019 році ВООЗ офіційно внесла синдром емоційного вигоряння у міжнародний класифікатор хвороб (МКХ) як чинник, що впливає на стан здоров’я.
Отже, які є ознаки вигоряння (згідно з МКХ):
- відчуття виснаження і знемоги;
- зростання відстороненості від роботи, негативне чи цинічне ставлення до неї;
- відчуття неефективності і браку досягнень.
А ще додайте сюди уникання виконання начебто і важливих завдань. Або коли ви регулярно відкладаєте, затягуєте, зриваєте терміни. Або відчуваєте тривожність через нові завдання і спілкування з людьми. Коли ви постійно втомлені та сприймаєте навіть нейтральні коментарі як особисту образу. Усе це може також сигналізувати про вигоряння. Але воно не трапляється зненацька!
«Найпідступнішою є перша стадія вигоряння, так званий медовий місяць, коли у вас багато енергії, планів, хочеться робити ще більше, встигати ще краще. Це поступово затягує у перепрацювання, з’являються перші ознаки стресу, — пояснює психологиня «ТИШІ» Катерина Соломянова-Кирильчук. — На цьому етапі здається, що треба докладати більше зусиль і все мине. Але ні, не мине. Бо потім стрес стає хронічним, і людина потрапляє у вирву виснаження: відкидає різні «неважливі» активності (спорт, відпочинок, походи у кіно чи театр) у сподіванні, що це вивільнить час і енергію, щоб працювати більше. Насправді ж людина відмовляється від активностей, які давали їй ресурс та енергію діяти. Відкидаючи їх, ми тільки зменшуємо рівень енергії і пришвидшуємо настання вигоряння і серйозних наслідків».
Оскільки вигоряння пов’язане з роботою, віддалення від стресу має знижувати його прояви. Отже, коли ви йдете на вихідні, має ставати легше. Якщо ж за вихідні стан не покращується або одразу з понеділка починають проявлятись ознаки — значить ви вже щонайменше на третій стадії. Але першим дзвоником є, як не дивно, підсилення робочої активності і понаднормова праця.
Якщо вчасно не відреагувати на ознаки вигоряння, воно може призвести до депресії, тривожного та інших ментальних розладів. Тому варто займатися профілактикою: утримуватися від перепрацювання, вчасно і пасивно відпочивати, забезпечити собі повноцінний сон, харчування і не нехтувати фізичною активністю. Доречно буде відвідувати групи психологічної підтримки чи самотужки впровадити у своє життя психологічну гігієну.
Зараз, коли питання вигоряння вийшло на загал, багато організацій почали проводити тренінги з профілактики цього феномену для співробітників. Якщо у вашій компанії такої практики немає, ви можете зібрати колег та заповнити заявку на участь у фасилітованих групах підтримки «тихі зустрічі» від ГО «ТИША» для організацій, які пройдуть у Полтаві, Харкові та Дніпрі. Зберіть ваших колег та зареєструйтеся на участь у групі за посиланням.
На цих групах також підіймається тема емоційного вигоряння.
Якщо ознаки вигоряння вже очевидні, прислухайтеся до цих порад від Катерини Соломянової-Кирильчук:
- Сходіть у відпустку або продумайте варіанти щоденного відпочинку, як-от: час на самоті, контакт із природою чи тваринами, повільні сніданки/обіди/вечері.
- Працюйте з психологом особисто або у групі. Це буде суттєвою допомогою на будь-якому етапі.
- Якщо ще залишаються сили, делегуйте та організовуйте робочі процеси так, щоб зменшити психологічне навантаження.
- Вибудовуйте соціальні зв’язки з колегами чи друзями, які можуть вас зрозуміти й підтримати.
- На рівні компанії впроваджуйте заходи з психологічного добробуту, чітко формулюйте завдання і регулярно підсвічуйте сильні сторони співробітників. Тут у пригоді стануть групи підтримки «тихі зустрічі» для організацій.
Відновлення від вигоряння може займати від кількох місяців до року і більше. Бажаємо вам горіти життям, але не вигоряти!