Гендерний розрив або як стереотипи заважають жінкам у STEM

*Ганна Цехмістер, менторка в комʼюніті STEM is FEM*

Уявіть собі людину, яка займається наукою. Кого ви бачите? Можливо, це Альберт Ейнштейн, Ісаак Ньютон, Чарлз Дарвін, Галілео Галілей чи Луї Пастер? Якщо так, то ви не помилилися — ці імена справді асоціюються з науковими відкриттями.

Але як часто на думку спадають Марія Склодовська-Кюрі чи Розалінд Франклін? Набагато рідше, адже жінки досі залишаються меншістю у сфері STEM, хоч і роблять чимало наукових відкриттів. Наприклад, Каталін Каріко та Дрю Вайсман розробили вакцину від COVID-19, Дженніфер Дудна та Емманюель Шарпантьє — технологію редагування генів CRISPR, Ту Юю винайшла ліки проти смертельної хвороби малярії, Ніна Тандон виростила штучні тканини для трансплантації, а Флоссі Вонг-Стаал стала першою вченою, яка клонувала ВІЛ.

Але чому ці важливі досягнення 21 століття досі залишаються в тіні? На це є декілька причин.

Наука як привілей для чоловіків

Питання гендерної теорії та основні її засади були закладені лише в середині 20 століття. До цього наука вважалася переважно чоловічою сферою. У США лише у 1830-х роках жінкам дали змогу навчатися у коледжах, а в Європі така можливість з’явилася ще пізніше — у 19 столітті.

Науковиці Марія Кюрі та Розалінд Франклін змогли пробитися крізь скляну стелю і стали першовідкривачками у різних галузях науки, зокрема фізиці та хімії. Але їхній успіх був швидше винятком, ніж правилом.

Особистий досвід: шлях до науки

Я ніколи не мріяла стати науковицею чи вченою. Я хотіла бути лікаркою або вчителькою, про професію науковиці я навіть не задумувалась. Однак під час навчання у магістратурі мене дуже захопив процес постановки наукової проблеми, розробки стратегії дослідження, проведення експериментів, написання доповідей і наукових статей. Це був справжній виклик, який змушував мій розум працювати на повну потужність.

Після написання магістерської роботи я почала замислюватися про навчання в аспірантурі. Велику роль у цьому відіграло ставлення моєї наукової керівниці, яка мене дуже мотивувала. Однак не всі дівчата мали таку менторську підтримку.

Наявність ментора та рольової моделі жінки у науці — це те, що трапляється рідко, але якщо все ж трапляється, то дійсно приводить жінок у науку.

Чому жінок у STEM менше?

Згідно з інформацією ЮНЕСКО, сьогодні жінки становлять 35 % випускників STEM-спеціальностей, які охоплюють чотири ключові галузі: науку, технології, інженерію та математику; і ця цифра не змінювалася з 2014 року. В Україні цей показник ще нижчий — 14%, тож лише кожен третій науковець — жінка.

Коли батьки нав’язують свої уявлення та гендерні стереотипи, їх дуже важко позбутись. Брак рольових моделей жінок у STEM у школі також сильно впливає на вибір дівчат не йти у ці професії. Якщо є успішні приклади чоловіків у STEM, дівчатам-підліткам здається, що вони не зможуть досягти таких самих результатів або що їх у цих професіях ніхто не чекає.

Я прийшла у STEM, бо мені жодного разу батьки не сказали, що це не твоє. Мені не казали, ким бути, коли я виросту, що мають робити дівчата. Я з дитинства знала, що можу бути тим, ким захочу.

Є й інші чинники, що заважають дівчатам будувати кар’єру в STEM. Поєднання професійного розвитку та сімейних обов’язків — це серйозне випробування.

Втім, з мого досвіду, наука непогано поєднується з материнством. Значна частина роботи науковця полягає в аналізі результатів, які можна виконувати дистанційно, вдома, за комп’ютером. Я мама двох дітей, і під час обох декретних відпусток я аналізувала результати, отримані раніше. Адже обчислення результатів, порівняння даних, написання статті та внесення правок після рецензування становлять, мабуть, 70% від усієї наукової роботи у STEM. Тільки у невеликій кількості професій можна так гарно поєднувати особисте життя та кар’єру.

Згідно з даними ЮНЕСКО, жінки витрачають майже вдвічі більше часу на побутові справи, ніж чоловіки. Тому для реальних змін потрібна комплексна підтримка як на інституційному рівні, так і на рівні суспільства.

Що ми можемо зробити?

Нам важливо починати з освіти. Кар’єрні амбіції формуються ще у ранньому віці, тому треба знайомити дівчат із наукою ще у школі, з 6-7 років. Також важливо створювати середовища, які б підтримували дівчат розвиватися у STEM-галузях.

У нашій країні сьогодні вже є ініціативи для залучення жінок у STEM, зокрема:

Проєкт Women in Tech Ukraine, що спрямований на збільшення кількості жінок в IT та руйнування гендерних стереотипів.

Українська премія L’ORÉAL-UNESCO «Для жінок у науці», яка підтримує молодих жінок-науковиць, допомагає їм у кар’єрі та заохочує обирати наукові професії.

Гендерно орієнтований освітній проєкт STEM is FEM, що надає можливості для дівчат віком від 14 до 22 років, від навчання в школі до першої практики чи роботи, допомагає розвивати не лише hard, а й soft skills.

Держпідтримка також має вагу. Національний фонд досліджень України (НФДУ) розробив «План гендерної рівності» на 2023–2026 роки, метою якого є створення рівних можливостей для всіх працівників і умов, де жінки зможуть поєднувати наукову роботу з домашніми обов’язками.

Уряд України розробив «Стратегію зменшення гендерного розриву в оплаті праці», яка до 2030 року має знизити розрив з 18,6 % до 13,6 %. Крім того, затвердив «Стратегію впровадження гендерної рівності» у сфері освіти до 2030 року, яка передбачає комплексне впровадження політик для забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків.

Подолання гендерного розриву в STEM є не тільки питанням соціальної справедливості, але й економічної вигоди. Я думаю, інвестиції в усунення цієї нерівності мають ґрунтуватися не на квотах чи іміджі, а на реальних результатах. Організації з рівноправним колективом частіше розробляють нові та ефективніші рішення.

Для України, з її значним потенціалом у STEM, важливо забезпечити рівний доступ до науки для всіх, адже чоловіки та жінки однаково здатні досягати успіху в наукових дослідженнях.

Про авторку:

Ганна Цехмістер — менторка у комʼюніті STEM is FEM, кандидатка сільськогосподарських наук, старша наукова співробітниця лабораторії рослинно-мікробних взаємодій Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН.

Читайте також:

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram

Гендерний розрив, або Як стереотипи заважають жінкам у STEM

Наука як привілей для чоловіків

Особистий досвід: шлях до науки

Чому жінок у STEM менше?

Що ми можемо зробити?